Ачинський жезл

Ачинський жезл
Жезл-календар

Археологи знайшли численні підтвердження, що в доісторичні часи люди виявляли великий інтерес до Сонця, Місяця, зоряного неба. У другій половині минулого століття з’явилася нова наука астроархеологія, предметом вивчення якої є астрономічні уявлення людей давнини.

Однією з відомих стародавніх обсерваторій є комплекс Стоунхендж, розташований у Великобританії. Прикладом цікавого матеріалу для астроархеологів можна назвати багатокілометрові малюнки на плато Наска (Перу), де фігури тварин (птах, мавпа, павук та ін.) добре збереглися в напівпустельному кліматі Наски, хоча їх розгледіти можна тільки з висоти пташиного польоту. Про призначення малюнків досі ведуться наукові суперечки. За однією з версій малюнки плато Наска – це стародавня обсерваторія, за іншою – місце проведення релігійних ритуалів або навіть аеродром для посадки космічних кораблів.

З астрономією також тісно пов’язане й таке поняття, як календар. Людству відомо кілька древніх, неймовірно точних календарів – календар ацтеків, круглий календар майя, календарі давньошумерської і давньоєгипетської епох.
Вважають, що знайдений ачинський жезл теж є древнім календарем народів Сибіру і Уралу.

Ачинський жезл
Ачинський календар

У 1972 році доктор – історик В.Є. Ларичев досліджував стародавнє ачинське палеолітичне поселення (Сибір), вік якого на думку вчених налічує більше вісімнадцяти тисяч років. Під час розкопок знайдено безліч найцінніших артефактів. Одна із знахідок стала буквально сенсацією. Предмет нагадує жезл. Виготовлений він з бивня мамонта, відполірований. На жезлі є ряди поглиблень – лунок (всього їх нарахували 1065), які утворюють змієподібні стрічки по всій поверхні жезла. Ці лунки об’єднуються в спіральний візерунок, різний по контурах. Можливо, лунки були зроблені методом продавлювання різнофігурними кам’яними штампами.

Чим для древніх був цей жезл? Спочатку вважали, що це культовий предмет, потім висунули припущення, що це зразок культури людини епохи палеоліту.

Принаймні, вирішили більш детально і ретельно вивчити ачинський жезл. Зображення лунок перенесли на папір і виявили, що візерунок спіралі з лунок розділений на окремі стрічки. У свою чергу ці стрічки, розбиті на зигзагоподібні пунктири. Кількість таких пунктирів складаються з певної кількості точкових ямок.

Отримані ряди чисел змусили вчених зробити наступні висновки: кількість лунок в стрічках спіралей кратна 3, такій закономірності не підпорядковані тільки стрічки № 173 і № 187 (для зручності всі стрічки були пронумеровані). Але говорити, що це є винятком, теж не можна. У основи жезла вони поєднуються. Загальна сума цих лунок дорівнює 360. Отже, ці стрічки також підпорядковані кратності трьом.

Що означають всі ці числа і закономірності? Доктор історичних наук В.Є. Ларичев висунув припущення, з яким погодилася більшість учених: жезл – предмет не культовий і вже тим більше не рядовий. Жезл не що інше, як календар. Цілком логічно буде припустити, що люди з цією палеолітичної стоянки, на якій було знайдено безліч знахідок, що підтверджують досить високий рівень їхньої культури та розвитку, повинні були регулярно пристосовуватися до мінливих природних умов.

Ачинський жезл
Стрічки Ачинського жезлу

Чому у ачинському жезлі вчені розгледіли календар? Існує помітна кількісна залежність між лунками в стрічках спіралей і днями в календарі:
– № 45 відображає 1,5 місячні фази і 1/8 сонячного року;
– № 177 – половина місячного року і кількість діб від осіннього рівнодення до весняного;
– стрічка № 207 – половина місячного року плюс один місяць;
– №173 – це половина року Дракона, що відіграє особливу роль при визначенні можливого затемнення;
– 187-а – кількість діб від весняного рівнодення до осіннього;
– стрічка № 273 показує десять сидеричних (зіркових) місячних фаз, що дорівнює трьом чвертям сонячного року.

Кількість лунок у стрічці № 3 показує ті три дні, коли повний Місяць спостерігається неозброєним оком. У такій же календарний період місяць – молодик на небосхилі може бути не видно. Загальна кількість вигравіруваних лунок (1065) на поверхні скульптури становить 3 місячних роки плюс два дні.

Детальний аналіз показав, що в окремих змієподібних стрічках спіралей сформовано «гравіроване поле» – певна числова ритміка. У розташуванні чисел існує закономірність: при переході від стрічки до стрічки кількість лунок в стрічках поступово зростає. Мможливо так визначено напрям і порядок переходів від рядка до рядка, від стрічки однієї спіралі до стрічки іншої.

Можна помітити математичну і календарну послідовність числових ритмів. Всі рядки, починаючи зі стрічки, в якій 43 лунки, і кінчаючи тією, де їх 70, відображають теж календарну закономірність. Ці числові блоки складаються у місячний календар від 1,5 до 2-х і 1/3 місячних фаз.

Ачинський жезл
Ачинський давній календар

Стрічки часу на жезлі символізують змію – берегиню мудрості і священних знань. Щоб розгадати таємницю стародавнього жезла потрібно підібрати ключ, яким є точка відліку. Стрічки 177-а і 187-а відображають календарні періоди від осіннього рівнодення до весняного і навпаки. Оскільки в числовому ряді ці стрічки займають визначене місце, то на стрічку № 45 має припасти літо, за яким слідує осінньо-зимовий сезон 177-ї стрічки. Весняно-літній сезон – стрічка № 207, осінньо-зимовий – №173 і т.д.

Зробили висновок, що 1-а лунка в ряду рядків стрічки №45 відображає 22 червня – доба літнього сонцестояння. Було визнано доцільним вважати, що це була фаза повного місяця. При накладанні сучасного астрономічного календаря на рядки стрічок спіралей з’ясували, що трирічний місячний календар ачинського жезлу починався з 3-х днів повного місяця (стрічка № 45) в червні і завершувався трьома днями повного Місяця (стрічка №3) в травні, через 1062 доби. Можливо жезл слугував не тільки календарем, можливо по ньому велося і числення часу.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*