Астрагал

Астрагал
Астрагал шерстистоквітковий, зарості рослини

Хімічний склад астрагалу,
Дія астрагалу,
Способи застосування астрагалу.

Астрагал – багаторічна трав’яниста рослина родини Fabaceae (Leguminosae) – бобові.

Астрагал
Астрагал шерстистоквітковий

Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall.) – багаторічна трав’яниста рослина висотою до 35 см, опушена густими рудими волосками. Стебла прямостоячі, вузлуваті, підняті.

Листя астрагалу шерстистоквіткового складне, непарноперисте, складається з 10-18 пар овальних або довгасто-ланцетних загострених волохатих листочків з яйцевидно-ланцетними прилистками. Квітки жовті, метеликові, зібрані в головчасте-округлі суцвіття. Плоди – яйцеподібні волохаті боби. Насіння коричневе, ниркоподібне.

Астрагал
Астрагал шерстистоквітковий, склад рослини

Астрагал пухнастоквітковий (Astragalus pubiflorus DC.) відрізняється від астрагалу шерстистоквіткового меншою кількістю листочків в листі.

Астрагал шерстистоквітковий поширений в середній і південній смузі Європи. Також культивується на плантаціях лікарських рослин. Астрагал пухнастоквітковий поширений в Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Херсонській областях України.

Астрагал
Астрагал пухнастоквітковий

Цвіте астрагал в травні – липні. Росте на сухих степових місцях, на випасах і сінокосах, по схилах, балках і річкових долинах, на освітлених лісових галявинах і полянах, в рідких заростях степових чагарників.

Астрагал
Астрагал пухнастоквітковий, склад рослини

Для лікування використовують надземну частину рослини (траву) і камедь – сік, який виступає з тріщин і надрізів стебел всіх видів астрагалу.

Заготовляють надземну частину рослини астрагалу в період цвітіння до появи на ній борошнистої роси та іржі. Траву зрізують вище безлистої основи стебла.

Сушать астрагал в тіні на свіжому повітрі протягом 5-7 днів. Готову сировину пакують у тюки і зберігають в сухих, добре провітрюваних приміщеннях на стелажах.

Хімічний склад астрагалу. Трава астрагалу містить багато заліза, алюмінію, кальцію, магнію, натрію, фосфору і в меншій кількості барій, ванадій, кремній, марганець, молібден, стронцій, флавоноїди (кверцетин, кемпферол), гліциризин.

У камеді астрагалу є полісахариди (бассорін – до 60%, арабін – до 10%), крохмаль, барвники і слизові речовини, сліди азотистих з’єднань і органічних кислот.

Дія астрагалу. Препарати астрагалу розширюють кровоносні судини, знижують кров’яний тиск, підвищують швидкість кровотоку, мають заспокійливу і сечогінну властивості. Під впливом препаратів астрагалу знижується кров’яний тиск у всіх стадіях гіпертонічної хвороби, зникають головні болі, запаморочення і болі в області серця.

У медицині настій астрагалу застосовують при хронічній серцевій недостатності з симптомами тахікардії, підвищеного венозного кровопостачання органам або тканинам, а також з набряками. Призначають для лікування стенокардії, гіпертонічної хвороби та судинних захворювань нирок. Після лікування збільшується швидкість кровотоку, зникає тахікардія, нормалізується артеріальний тиск, збільшується діурез зі зменшенням набряків.

При лікуванні астрагалом серцево-судинної недостатності, що супроводжується порушенням коронарного кровообігу і нападами стенокардії, спочатку слабшає і незабаром зникає загрудинний біль. Астрагал сприятливо впливає при лікуванні гострого та хронічного нефриту.

У народній медицині настій астрагалу приймають всередину як сечогінний засіб при захворюваннях нирок, при набряках серцевого походження, при нервових захворюваннях, гіпертонії, стенокардії, хронічній серцево-судинній недостатності з застійними явищами, при ревматизмі з болями в суглобах, золотусі, а також як в’яжучий пом’якшувальний, кровоспинний засіб.

Способи застосування астрагалу: при згаданих захворюваннях по 1-2 столових ложки 3-4 рази на день приймати настій (1 столову ложку подрібненої трави астрагалу залити 1 склянкою окропу, щільно закрити, настоювати 2-4 години, процідити).

Залишити коментар