Категорії
Дикорослі Лікарські рослини Природа

Блекота

Хімічний склад блекоти,
Дія блекоти,
Способи застосування блекоти.

Блекота – отруйна трав’яниста рослина (отруйні всі части рослини, особливо насіння). Належить до родини Solanaceae (пасльонові). Латинська назва hyoskyamos (hys, hyos – свиня и kyamos – боб, боби) – «свінячі боби» або, відповідно до тлумачення деяких авторів, безсила свиня, яка наїлася рослини, що викликає конвульсії. За іншими даними такою свинею зневажливо називають істоту, яка їсть блекоту.

Блекота
Блекота, склад рослини

Відомо майже 20 видів блекоти. Народні назви: зубовик, мюльник, собачий мак, скажена трава, дурман, дурника, короста.

Блекота чорна (Hyoscyamus niger L.) – дворічна озима рослина, покрита м’яким клейким пушком, з неприємним запахом. Корінь вертикальний, гіллястий, м’який або майже губчастий, зморшкуватий, з потовщеною кореневою шийкою.

Стебла блекоти чорної поодинокі, гіллясті, зелені, висотою до 70 см. Листя м’яке, тьмяне, темно-зелене, знизу світле, сірувате, з більш густим і довгим опушенням уздовж жилок і по краях. Нижнє розеткове листя на довгих черешках, довгасто-яйцеподібне або еліптичне, виїмчасто-перисто-надрізане.

Стеблові листки блекоти чергові, сидячі, напівстеблеохоплюючі, довгасто-яйцеподібні, темно-зелені, знизу світлі, глибоковиїмчасті, зубчасті, клейкі.

Квітки блекоти чорної брудно-жовті або білуваті з мережею пурпурово-фіолетових жилок, зібрані на кінцях гілок і на верхівці стебла, сильно подовжуються після цвітіння. Плід – кувшиноподібна 2-гніздова коробочка з кришечкою, що укладена в чашечку. Насіння буро-сіре, дрібне, численне.

Блекота богемська (Hyoscyamus bohemicus F.W. Schmidt або блекота бліда) – однорічна рослина, відрізняється від блекоти чорної невисоким стеблом (25 см), виїмчасто-зубчастими листками і блідо-жовтими квітками з фіолетовими жилками.

Цвіте блекота в червні – серпні, насіння дозріває в липні – вересні. Зростає як бур’ян вздовж вулиць, на пустирях, у дворах, на городах, по долинах річок, на галечниках, вигонах, біля доріг. Поширені обидва види в середній і південній смузі Європи, в Середній Азії і на Далекому Сході. Блекоту чорну вирощують на плантаціях лікарських рослин.

Для лікування використовують розеткові листя, верхівки стебел з квітками і олію насіння. Заготовляють сировину блекоти обов’язково в суху погоду під час утворення розеток нижнього прикореневого листя, зриваючи їх, і під час цвітіння рослини, зрізуючи верхню частину стебла з листям і квітками, і негайно сушать в тіні, під навісами, на горищах, і провітрюваних приміщеннях або в сушарках при температурі 40 °C.

Блекота отруйна, тому при складанні, сушінні та зберіганні цієї сировини треба бути дуже обережним. Готову сировину блекоти слід зберігати упакованою в тюки окремо від сировини інших рослин в сухому темному приміщенні. Термін зберігання 2 роки.

Хімічний склад блекоти. Вся рослина блекоти містить алкалоїди (атропін, гіосциамін, скополамін), глікозиди (гіосцерін, гіосцірезін, гіосціпікрін), метілескулін, білкові речовини, флавоноїди, камедь, цукри, щавлевокислий кальцій, жирну олію, сліди ефірної олії. У насінні блекоти знаходиться до 34% ефірної олії, до складу якої входять олеїнова, лінолева та інші кислоти.

Дія блекоти. Блекота має сильну болезаспокійливу і протиспазматичну властивості. Невеликі дози її надають місцеву заспокійливу дію, а великі дози викликають сильне збудження і отруєння. Алкалоїди блекоти надають спазмолітичну дію на гладку мускулатуру, розширюють зіниці, підвищують внутрішньоочний тиск, викликають параліч акомодації, пригнічують секрецію залозистого апарату, покращують скорочення серця. Алкалоїд гіосціамін підвищує збудливість нервової системи, а скополамін знижує її.

У медицині блекоту і її препарати приймають всередину як спазмолітичні болезаспокійливі засоби, зовнішньо – як анестезуючий в складі натирань при артралгіях, міозитах, невралгіях.

Атропін широко застосовують для лікування виразкової хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки, при захворюваннях жовчних шляхів, спастичному стані кишечника і бронхіальній астмі.

Скополамін заспокоює центральну систему, його використовують в психіатрії та хірургії.

Астматол, до складу якого входять листя блекоти, курять хворі, що страждають на бронхіальну астму.

Аерон, що має в своєму складі алкалоїд гіосциамін, застосовують як протиблювотний засіб.

У народній медицині настоянку блекоти в суміші з соняшниковою олією використовують для натирань як болезаспокійливий при болях в суглобах, м’язах, при ревматизмі, подагрі, прострілах, ударах. Суміш сухого листя блекоти, дурману і шавлії застосовують для куріння при бронхіальній астмі.

Всі препарати блекоти дуже активні в біологічному відношенні і вимагають великої обережності при своєму застосуванні.

Блекота
Блекота, квітка рослини

Способи застосування блекоти:
– при сильних внутрішніх болях і епілепсії приймають екстракт (0,25 г сухих потовчених листків блекоти залити ½ склянки окропу, випарювати, поки маса не стане густою) по 1-2 краплі екстракту на 1 столову ложку води 3 рази на день;

– при сильних внутрішніх болях приймати настоянку (15 г подрібненого листя блекоти залити 100 мл 70% -го спирту, настоювати 8 днів у темному місці, процідити) по 2 краплі на 1 столову ложку води 3 рази на день;

– для втирання при подагрі, ревматизмі, невралгічних болях використовують олію блекоти (30 частин потовченого насіння залити 100 частинами соняшникової олії, настоювати 8-10 днів в темному місці);

– при подагрі, ревматичних, м’язових і неврологічних болях застосовують в теплому вигляді для втирання олії блекоти (подрібнене листя змочити сумішшю спирту з розчином аміаку (1:1) в кількості 1 частини залити 4 частинами соняшникової олії, настоювати 7 днів в темному місці);

– при подагрі, ревматичних, м’язових і неврологічних болях застосовують натирання теплої олії блекоти, купленою в аптеці, або сумішшю з 3 частин олії блекоти і 1 частини нашатирного спирту;

– при ревматизмі, невралгії використовують натирання: олія блекоти 30 г, хлороформу 30 г, ментилсаліцилат 5 г;

– при невралгії, міозитах застосовують натирання: олія блекоти 10 г, олія терпентинна 10 г, ментилсаліцилат 5 г, хлороформ 10 г;

– при сильних внутрішніх болях приймають порошок: екстракт блекоти 0,025 г, фенилсаліцилат 0,3 г.

Залишити відповідь