Болиголов

Болиголов
Болиголов плямистий

Хімічний склад болиголова плямистого,
Дія болиголова плямистого,
Способи застосування болиголова плямистого,
Протипоказання,
Симптоми отруєння болиголовом,
Настоянка зі свіжої трави болиголова,
Настоянка болиголова на спирту.

Болиголов
Болиголов, склад рослини

Болиголов плямистий або краплистий (Conium maculatum L.) – дворічна трав’яниста рослина родини Apiaceae (Umbelliferae – зонтичні).

Народні назви: головолом, вонюча трава, булав, омег, дігтярка, вонючник, отруйна парасолька.

У перший рік у рослини розвивається пучок прикореневого листя, в цей час листям і корінням болиголов дуже схожий на петрушку, що було причиною неодноразових отруєнь.

На другий рік росте гіллясте стебло висотою 70-200 см. Стебло борозенчасте, голе, з сизим нальотом, знизу з червонувато-бурими плямами.

Листя вагінальні, голі, на довгих черешках, перисті, з яйцеподібно овальними листочками.

Квітки болиголова дрібні, білі, зібрані в суцвіття – складний зонтик. Цвіте з травня по вересень.

Плоди болиголова – сірувато-зелені яйцевидні двосім’янки, схожі на насіння кропу.

Рослина болиголов пахне мишами.

Зростає як бур’ян на запущених городах, засмічених місцях, в садах, по берегах річок. Поширений майже по всій європейській частині, в Західному Сибіру і в Середній Азії.

Для лікування використовують листя, квітки, насіння болиголова плямистого. Заготовляють листя і квітки болиголова на початку цвітіння і сушать звичайним способом на свіжому повітрі окремо від інших рослин. Насіння болиголова збирають разом із зонтиками і сушать. При збиранні сировини, щоб не отруїтися, потрібно дотримуватися правил безпеки: одягати захисну маску і ставати так, щоб вітер дув в спину, тоді пари отруйної рослини не потраплять до організму.

Коли зонтики болиголова висохнуть, насіння легко висипається. Зберігають насіння, висушене листя і квітки в герметично закритому посуді окремо від інших рослин.

Болиголов
Болиголов плямистий, зонтик рослини

Хімічний склад болиголова плямистого. Вся рослина болиголова плямистого містить алкалоїди – коніїн, коніцеїн, конгідрин, псевдоконгідрин, метилконіїн. У листі, крім того, є ефірна олія, а в квітках – кверцетин і кемпферол.

Рослина сильно отруйна!!! Термін зберігання до 2-х років.

При вживанні болиголова у тварин іноді виникає смертельне отруєння: для качки смертельна доза – 50-70 г трави, для коня – 2-3 кг, корови 4-5 кг.

Що стосується людей, то рослина болиголов увійшла в історію не тільки як ліки, а й як отрута, яку використовували при публічних стратах ще в Стародавній Греції, Італії та ін. країнах.

Зокрема, кокейоном (державна отрута або цикута) був убитий відомий давньогрецький філософ Сократ, засуджений до смерті античним судом.

Болиголов
Болиголов, плямистий стовбур рослини

Дія болиголова плямистого. Має болезаспокійливу, протисудомну, протизапальну, заспокійливу властивості. Болиголов приймають всередину при епілепсії, мігрені, гіпертонії, туберкульозі, виразці шлунка, виразці кишечника, запорах, сифілісі, при втраті слуху, бешихових запаленнях, при ослабленні.

Дуже цінний болиголов при пухлині грудної залози (знеболює і розсмоктує) після травми, удару, поранення і т. п., при захворюванні передміхурової залози (сечовипусканні по краплях, слабкості статевих органів).

Також використовують траву болиголова при гострому запаленні спинного мозку, при лицьовій невралгії, при сухому сильному кашлі (старечому, туберкульозному).

Препарати з болиголова володіють знеболювальною, заспокійливою, спазмолітичною, ранозагоювальною, протисудомною, гіпотензивною, протипухлинною і імуностимулюючою дією.

У народній медицині болиголов був відомий ще в далекій давнині. Траву болиголова здавна використовували для лікування і профілактики раку, причому будь-якої локалізації (молочної залози, шлунка, печінки, легень, простати, нирок, при лейкозі, а також при раку шкіри).

Сік і настоянку листя і квіток болиголова застосовують при раку і як внутрішньо болезаспокійливий, протисудомний і заспокійливий засіб при сильних болях у шлунку, кишечнику, при запорах, затриманні сечі, зупинці місячних, при недокрів’ї, судорожному кашлі, полюціях, при загальному виснаженні і слабкості організму внаслідок старечого постаріння або важких хронічних захворювань.

Припарки з листя використовують при ракових пухлинах, ревматизмі, подагрі.

Протипоказання: вагітність, епілепсія, захворювання нирок, індивідуальна непереносимість, з особливою обережністю використовувати при гіпотонії.

Болиголов – отруйна рослина!!!

Строго дотримуйтеся дозування! Ліки з болиголова обов’язково підпишіть і зберігайте в недоступних для дітей або неадекватних людей місцях, краще під замком!!!

Способи застосування болиголова плямистого:

– при болях у шлунку, кишечнику, виснаженні і слабкості приймають настоянку болиголова (2 частини суміші листя і насіння на 4 частини 90% – го спирту, настоювати 15 днів, процідити) по 2 краплі на 1 столову ложку води 3-4 рази на день;

– зовнішньо прикладати до хворих, запалених місць: листя болиголова облити окропом, загорнути в марлю.

– як знеболюючий і лікувальний засіб при болях у шлунку, ниркових, кишкових кольках, печінкових, при болях в прямій кишці (нападоподібний біль), при сильних болях під час менструації, при ішемічному нападі приймають 10% настоянку болиголова (50 г сухої і подрібненої трави залити 500 мл горілки, настояти при кімнатній температурі в темному місці протягом 3 тижнів, періодично збовтувати), 10 крапель розвести в 1 ст. ложці води, пити 2 рази на день до Їжі, при сильних болях дозу можна збільшити до 20 крапель;

– як лікувальний при мастопатії, міомі матки, поліпах в матці (тіла і шийки), при ендометріозі, при поліпах сечового міхура, шлунка, кишечника, носоглотки, гортані, при аденомі передміхурової залози, при хореї, епілепсії, кашлюку, мігрені, як заспокійливий, протисудомний, знеболюючий засіб, зовнішньо при подагрі, ревматизмі, рожі, вовчаку приймати 10% настоянку болиголова (в 500 мл горілки кинути 50 г сухої і подрібненої трави, настояти при кімнатній температурі в темному місці протягом 3 тижнів, періодично збовтувати) по 10 крапель в 1 ст. ложці кип’яченої води 2 рази на день до їжі, при сильних болях дозування можна збільшити до 20 крапель.

– значно знизити артеріальний тиск при гіпертонії у важкій формі рекомендують в малих дозах застосовувати болиголов, але вживати настоянку треба довго, протягом 2-3 місяців, по 2 краплі 3-4 рази на день.

Більш концентрована настоянка болиголова: в скляну банку помістити 2/3 трави болиголова і 1/3 40% спирту або горілки, щільно закрити, поставити в прохолодне місце на 40 днів, процідити і вживати по вище зазначеним методикам.

Болиголов – дуже цінна рослина, його можна застосовувати спільно з іншими травами. При правильному використанні трави болиголова можна врятувати життя, але, в разі великого передозування, можна отримати сильне отруєння, і якщо не надати людині вчасно допомогу, то і летальний результат.

Симптоми отруєння болиголовом. При сильному отруєнні болиголовом виникають такі симптоми як нудота, блювота, посилене слиновиділення, печіння в роті і горлі, утруднене ковтання, обличчя стає блідим, падає температура тіла, розлад шлунково-кишкового тракту, відчуття повзання мурашок, хиткість, параліч кінцівок, запаморочення, нерівномірне розширення зіниць, предмети розпливаються і хитаються перед очима. У дуже важких випадках наступає параліч дихання. У народі рослину болиголов називають «злодієм з добрими очима», багато травників побоюються його використовувати.

Настоянка зі свіжої трави болиголова (листя, зонтиків насіння, молодих стебел) на горілці. Зрізана трава болиголова має особливість самонагріватися, при цьому втрачається частина лікувальних властивостей. Тому при заготівлі болиголова в 3 літрову банку, обов’язково з кришкою, треба відразу налити трохи горілки, 1-2 склянки. В міру наповнення банки, вміст збовтувати, щоб змочувати траву. Банку наповнюють свіжою травою болиголова на 1/3. Винятком є тільки суцвіття болиголова. Якщо заготовляють тільки суцвіття, банку заповнюють ними до верху, а після теж до верху заливають горілкою. Потім банку щільно закрити і поставити настоюватися в холодильник, на 14-18 днів.

Якщо немає можливості відразу ж залити горілкою свіжу траву болиголова, то можна це зробити не пізніше ніж через пів години.

Настоянка болиголова на спирту: взяти 1 частину сировини (зелене насіння і молоде листя біля коренів) і 2 частини 90-97 градусного питного спирту. Банку щільно закрутити і поставити в холодильник на 18 днів.

Методика №1 – методика Тищенка В.В. або так звана «царська» методика: 1-40-1
1 краплю настоянки болиголова розвести в 100 мл кип’яченої води, випити зранку за годину до їжі; на наступний день в цей же час – 2 краплі настоянки, і так, щодня нарощувати дозування до 40 крапель, після, йде зворотний відлік, щодня знижуючи по 1 краплі до нуля.

При онкологічних захворюваннях роблять 2-3 таких курси поспіль з перервою в кілька днів (5-7). В подальшому, для профілактики, робити 1-2 курси через 6-8 місяців, і так до 2 років, тобто до повного одужання.

Методика № 2. В перший день приймати по 1 краплі 3 рази на день (вранці, вдень і ввечері), у другий день – по 2 краплі три рази на день і так нарощувати дозування до 40 крапель. Після роблять зворотний відлік, зменшуючи за такою ж схемою. При онкологічних захворюваннях треба пройти 2-3 таких курси, за цією методикою настоянки потрібно приблизно 100 мл.

Методика № 3. За цією методикою більш різко наростає дозування:
1-й день – вранці випити 1 краплю настоянки болиголова на 100 мл кип’яченої води, вдень – 2, ввечері – 3. На наступний день вранці – 4 краплі, днем – 5, увечері – 6 і так до 40 крапель. Після зробити зворотний відлік. Якщо на якомусь рівні стане погано, треба приймати настоянку в тій же кількості, але призупинити збільшення препарату поки не пройде запаморочення і інші симптоми, а далі продовжити по тій же схемі.

При раку пройти 2-3 таких курси. На даний курс витратиться приблизно 250 мл настоянки. Кількість води, в якій розводять настоянку болиголова, у міру збільшення дози, потрібно збільшувати із розрахунку на кожні 10 крапель – 50 мл води (наприклад, 40 крапель розводять в 200 мл кип’яченої води).

Дозування в 40 крапель деяким людям буває завелике, тому треба прислухатися до свого організму. При появі перших ознак передозування (головний біль, запаморочення, нудота і т. п.) необхідно зупинитися на даному рівні прийому та приймати в тій же кількості, поки не пройде запаморочення, а далі продовжити за схемою. У гіршому випадку – припинити прийом настоянки на кілька днів, а після відновлення – відновити зворотній відлік.

Бувають випадки, коли методика курсом 1-40-1 не ефективна, тоді дозування потрібно збільшити до максимальної терапевтичної дози. В такому випадку треба чітко враховувати стан хворого і проконсультуватися з фахівцем.

Методика № 4 (як правило, використовується при важких формах раку). Спочатку нарощується дозування за схемою як зазначено в методиках 1-3 до появи запаморочення або інших ознак отруєння, приймають якийсь час в такій кількості або зменшують на кілька крапель, а після того як симптоми пройдуть, знову нарощують, і так до індивідуальної дози для кожного окремого пацієнта. Далі п’ють в такій же кількості якийсь час.

Залишити коментар