Чайний гриб

Чайний гриб
Чайний гриб

Хімічний склад чайного гриба,
Дія чайного гриба,
Способи застосування чайного гриба
.

Чайний гриб (Medusomyces gisevii). Народні назви: чайний квас, морський гриб, японський гриб.

Чайний гриб являє собою симбіоз дріжджових грибів і оцтовокислих бактерій. Останні утворюють величезні колонії, які є частиною чайного гриба. У чайному грибі знайдено мікроорганізм Bacterium gluconicum, який переробляє глюкозу і володіє антибіотичними властивостями.

Чайний гриб являє собою товсту слизову плівку брудно-білого кольору, що нагадує плаваючу медузу. Зверху чайний гриб гладкий, знизу – волокнисто-кошлатий. Через місяць від тіла чайного гриба відділяється тонка ніжна плівка, яку поміщають в окрему банку для розмноження чайного гриба.

Зростає чайний гриб в посуді в цукрових розчинах круглий рік. Найкраще він розвивається в 10% цукровому розчині з додаванням настою чаю. Щедре світло і низька температура гальмують його зростання і розвиток.

Для отримання смачного напою слід раз на тиждень промивати чайний гриб теплою кип’яченою водою, поміщати в широку банку і закривати марлею від пилу. Настій перед вживанням потрібно процідити через кілька шарів марлі. Злитий і проціджений настій чайного гриба можна довгий час зберігати в пляшках, від чого він стає ще смачніше. Невелику лікувальну активність настій набуває на 7-8-у добу культури чайного гриба. Ця активність підвищується зі збільшенням поверхні гриба і підвищенням кількості цукру в рідині до 10%.

Чайний гриб завезено під час російсько-японської війни 1904-1905 рр. з Маньчжурії і Японії.

Для лікування використовують 7-8-добовий настій чайного гриба, що представляє собою злегка алкогольний ароматний газований освіжаючий напій кисло-солодкого приємного смаку. Заготовляють і використовують його круглий рік.

Хімічний склад чайного гриба. Настій чайного гриба містить органічні кислоти (глюконову, койєву, молочну, вугільну, оцтову), винний спирт, цукри, різні ферменти, невелику кількість вітаміну C і інших вітамінів, ароматичні речовини.

За кількістю кислот настій чайного гриба близький до звичайного квасу. Лікувальні властивості настою залежать від антибіотичної дії глюконової і койєвої кислот та інших антибіотичних речовин чайного гриба.

Дія чайного гриба. Настій чайного гриба володіє антибіотичною, знеболювальною, протизапальною властивостями.

У медицині сильну лікувальну дію 7-8-добового настою чайного гриба застосовують при шлунково-кишкових захворюваннях і хворобах печінки, жовчного міхура, при різних формах бактеріальної дизентерії, гастрогенному ентериті, гастрогенному ентероколіті і дизентерійному коліті.

Лікування настоєм чайного гриба хворих на дизентерію дає краще результат, ніж звичайними хіміко-терапевтичними препаратами. Настій чайного гриба – ефективний засіб при атеросклерозі, склеротичних фазах гіпертонії, що значно знижує артеріальний тиск і рівень холестерину в крові, припиняє або зменшує головний біль і болі в області серця, болісне безсоння, покращує загальне самопочуття хворих, а також при простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Зовнішньо настій чайного гриба використовують для полоскання горла глотки, порожнини рота і порожнини носа при різних формах ангін – катаральної, фолікулярної, лакунарної, Венсана, при хронічному тонзиліті і запальних процесах порожнини рота.

При багаторазовому полосканні зіва настоєм чайного гриба швидко зникають місцеві і загальні болісні явища, а тривалі (протягом багатьох місяців) полоскання горла, глотки повністю припиняють рецидиви ангін і тонзилітів у людей, схильних до цих захворювань. Обережне промивання порожнини носа настоєм припиняє хронічний нежить, а промивання гнійних ран сприяє їх швидкому загоєнню.

Настій чайного гриба є хорошим профілактичним засобом при ревмокардиті і поліартриті.
У народній медицині настій чайного гриба широко застосовується при різноманітних внутрішніх захворюваннях, особливо при хворобах шлунка, кишечника, печінки, жовчного міхура, при різних головних болях і сильних болях в шлунку і кишечнику, при запорах у літніх людей.

Способи застосування чайного гриба:

– при шлунково-кишкових, простудних захворюваннях і атеросклерозі приймати по ½ склянки 3-4 рази на день за 1 годину до їжі 7-8-денний настій чайного гриба;

– цей же настій чайного гриба застосовують для полоскання горла, порожнини рота і порожнини носа протягом 5-8 хвилин по 10-12 разів на день при ангіні, тонзилітах, запальних процесах в порожнині рота і при гострому або хронічному нежиті.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*