Чебрець повзучий

Чебрець повзучий
Чебрець повзучий, зарості рослини

Хімічний склад чебрецю повзучого,
Дія чебрецю повзучого,
Способи застосування чебрецю повзучого
.

Чебрець повзучий (Thymus serpyllum L.) – багаторічна трав’яниста рослина з родини Lamiaceae (Labiatae) – губоцвіті. Народні назви: богородська трава, материнка мала, чабер, чабрець.

Чебрець повзучий
Чебрець повзучий, склад рослини

Чебрець повзучий – напівкустарник з тонкими лежачими на ґрунті безплідними стволиками, що вкорінюються, і з прямостоячими гіллястими з суцвіттями гілочками висотою 5-20 см, покритими волосками.

Листки чебрецю повзучого супротивні, короткочерешкові, дрібні, жорсткі, довгасто-яйцеподібні, з цільним краєм, з виступаючими залозками, що містять ефірну олію з приємним запахом.

Квітки дрібні, двогубі, рожево-лілові, зібрані на верху гілок в головчасте суцвіття. Плід чебрецю повзучого – 4 горішка, що сидять на дні чашечки. Цвіте в червні-липні, плоди дозрівають в серпні – вересні.

Зростає чебрець повзучий на підвищених ділянках з сухими, добре дренованих ґрунтами, на кам’янистих схилах, на щебеневих і піщаних ґрунтах по околицях соснових борів і степних луків, на дрібнощебеневих, кам’янистих, підзолистих ґрунтах, на вершинах пагорбів, піщаних барханів, узліссях і галявинах листяних лісів.

Поширений чебрець повзучий майже повсюдно. Утворює ізольовані місцезнаходження на Кавказі, в Середній Азії, на Далекому Сході, в республіці Комі і в інших районах.

В Україні росте понад 40 видів чебрецю, з них найпоширенішим є чебрець український (Thymus ucrainicus (Klok. Et Schost.) Klok.), що росте в Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, і чебрець Маршала (Thymus marschallianus Willd), що росте в лісостепу і степу.

Чебрець повзучий
Чебрець повзучий, квітка рослини

Для лікування використовують траву чебрецю. Заготовляють її в період цвітіння, зрізують ножицями або серпами пагони з листям і без грубих здерев’янілих стебел. Сушать під навісами, на горищах з хорошою вентиляцією, розклавши тонким шаром (5-7 см) на папері або тканині, часто перемішують.

Суху траву обминають або обмолочують, просівають через сито або на віялках, відокремлюючи грубі стебла. Вихід готової сировини 25%.

Просіяну подрібнену в порошок траву пакують у мішки по 15-20 кг або в тюки по 40-50 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях в групі ефіроолійної сировини. Термін зберігання до 2 років.

Хімічний склад чебрецю повзучого. Трава чебрецю містить дубильні речовини, камедь, смолу, флавоноїди, яблучну, олеанову і урсолову кислоти, мінеральні солі, ефірну олію, до складу якої входить тимол (до 30%), карвакрол (до 20%), борнеол, терпеніол, цімол, цінгіберен та ін.

Дія чебрецю повзучого. Трава чебрецю має седативну, болезаспокійливу, антиспазматичну, відхаркувальну, протизапальну, ранозагоювальну, слабку снодійну властивості. Настій трави чебрецю повзучого сприяє зникненню болю в животі, нормалізації травлення, відходженню газів, нормалізації мікрофлори кишечника. При простудних захворюваннях сприяє посиленню секреції бронхіальних залоз і більш швидкій евакуації мокротиння, а також має дезінфікуючу властивість.

У медицині настій, рідкий екстракт трави чебрецю застосовують при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, як відхаркувальний засіб при гострих запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, бронхітах, плевритах, пневмонії, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, поганому апетиті, виразковій хворобі шлунка або дванадцятипалої кишки, метеоризмі, як болезаспокійливий при невритах, радикулітах. Екстракт чебрецю входить до складу пертуссину, що застосовується при кашлі.

Тимол призначають всередину при актиномікозі легень, метеоризмі, проносі, як протиглисний і дезінфікуючий засіб. Він входить до складу антибактеріальних цукерок, які застосовують при ангінах, тонзилітах, стоматитах, піореї та ін. Тимол протипоказаний при декомпенсації серцевої діяльності, хворобах печінки і нирок, виразковій хворобі шлунка і при вагітності.

Зовнішньо трава чебрецю використовується для ароматичних ванн як освіжаючий засіб, для компресів при захворюваннях суглобів і невралгічних болях.

У народній медицині настій трави чебрецю повзучого приймають всередину як відхаркувальний і протизапальний засіб при кашлі, болях у грудях, бронхіті, туберкульозі легень, бронхіальній астмі та інших захворюваннях органів дихання. Як антиспазматичний і болезаспокійливий засіб при спазмах шлунка і кишечника, при печії, шлункових кольках, судомах , при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при здутті живота від скупчення газів, при запорах, хворобах печінки.

Зовнішньо траву чебрецю використовують у вигляді ванн, компресів з настою, подушок, припарок, як знеболюючий засіб при суглобовому ревматизмі, м’язових болях, паралічах, ударах, при хворобах, пов’язаних з порушенням обміну речовин, а також при запальних захворюваннях очей у вигляді компресів і примочок.

Настоєм трави чебрецю повзучого миють голову від лупи і головного болю, полощуть порожнину рота при запальних процесах і поганому запаху. Порошок з трави чебрецю є нюхальним засобом при непритомності.

Ефірну олію чебрецю широко використовують в парфумерній, консервній, лікеро-горілчаній промисловості. У домашніх умовах її додають як прянощі при солінні, мочінні, як приправу до овочевих, м’ясних, рибних страв, для аромату ковбас, соусів, сиру, чаю.

Способи застосування чебрецю повзучого:
– настій: 1 столову ложку трави чебрецю повзучого залити 1 склянкою окропу, настоювати 1 годину в закритій посудині, процідити, приймати по 1 столовій ложці 4 – 5 разів на день як відхаркувальний і протизапальний засіб;

– зовнішньо:
1) 4 столові ложки трави чебрецю повзучого залити 1 л окропу, настоювати 1 годину, застосовувати для миття голови, обмивань, компресів, промивання очей при запаленні, для полоскання порожнини рота;
2) 2 – 3 столові ложки трави чебрецю повзучого обшпарити окропом, загорнути в марлю і прикладати до хворих місць;

– пертуссин призначають дітям по ½ – 1 чайній ложці кілька разів на день при простудному кашлі, бронхітах, кашлюку.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*