Чому писати від руки корисно

Чому писати від руки корисно
Чорнильниця з пером

Порівнюючи рукописні щоденники пацієнтів і нові, надруковані на клавіатурі, психологи помітили суттєву різницю в здатності формулювати свої думки. Як з’ясувалося, чим частіше ми пишемо від руки, тим більше стимулюємо розумові процеси головного мозку.

Колись давно, щоб навчити дітей правильно і акуратно писати, в школах викладали предмет чистописання – каліграфію. Для цього були розроблені прописи – спеціальні зошити з допоміжними лініями, що допомагає контролювати висоту і нахил написаного, із зразками букв і їхніх елементів. Через поширення комп’ютерів, ноутбуків, планшетів та електронних редакторів люди майже повністю перестають користуватися ручками і папером. Відповідно і в школах відпадає необхідність вчити дітей писати на папері.

Але не менш важливим є розвиток цього навичку і сьогодні. Для гарного почерку потрібне багаторазове написання одних і тих же знаків і букв, що розвиває увагу, акуратність і старанність. Під час писання від руки активізується дрібна моторика пальців рук, розвиток якої позитивно впливає на мовні центри мозку, можливо тому логопеди багато уваги приділяють саме пальчиковій гімнастиці. Діти, які більше пишуть від руки, краще засвоюють навички читання, розвивають концентрацію і зорову пам’ять. Тому розвиваємося правильно! Гаджети гаджетами, але ручки і олівці повинні обов’язково бути в дозвіллі кожної дитини.

Як з’ясувалося, звичайний паперовий блокнот може принести мозку набагато більше користі, ніж вважалося раніше. Ось кілька фактів, які доводять, що писати від руки корисно.

1. Інформація краще запам’ятовується. Під час писанини залучається особлива зона мозку – ретикулярна активаційна система (формація з ретикулярних ядер і мережі нейронів, представлених єдиним комплексом), що розташована уздовж всієї осі стовбура головного мозку, здійснює активацію кори головного мозку і контролює рефлекторну діяльність спинного мозку.

До функцій ретикулярної формації належить:
– обрання типу поведінки організму в залежності від конкретної обстановки;
– надання полегшувального або гальмівного впливу на згинальні і розгинальні рефлекси, а також на рефлекси підтримки пози, фізичного руху;
– регулювання ендокринних та вісцеральних функцій внутрішніх органів;
– вплив на вроджену і емоційну поведінку;
– участь в процесах ініціації, підтримки і зміни неспання, уваги, орієнтовних рефлексів;
– значна роль в процесах навчання і запам’ятовування;
– вплив на внутрішнє гальмування і фази швидкого і повільного сну.

Ретикулярна активаційна система під час написання виступає в якості фільтра, тобто блокує обробку сторонньої інформації.

Виводячи букви ручкою або олівцем на папері, ми краще концентруємося і змушуємо мозок сконцентруватися над тим, що пишемо. Вірджинія Бернінгер (Virginia Berninger), психолог з Університету Вашингтона, пояснює відмінності між ручкою і клавіатурою: «Ви робите більше рухів, адже для кожної літери існує свій набір елементів, а робота на комп’ютері монотонна – кожен раз потрібно тільки натиснути на клавішу». Крім того, заняття каліграфією допомагають боротися з дислексією (виборче порушення здатності до оволодіння навичками читання і письма при збереженні загальної здібності до навчання).

2. Покращуємо промову. Багато відомих письменників (Труман Капоте, Вуді Аллен, Сьюзан Зонтаг) воліли писати романи і п’єси від руки навіть тоді, коли їхні колеги вже обирали клавіатуру. Наприклад, Капоте зізнавався, що, починаючи працювати над новим романом, завжди робив записи ручкою і тільки потім передруковував текст на машинці. А в 2009 році психологи Вашингтонського університету виявили, що у школярів, які писали все від руки, текст виходив багатшим і різноманітнішим, вони використовували більш складні звороти і справлялися із завданням швидше за своїх однолітків, які друкували все на комп’ютері.

3. Нам легше зосередитися. Робота за комп’ютером перевантажує нашу сенсорну систему. Мерехтіння екрану, руху курсора, спокуса доступності будь-якої інформації в один клік – все це притупляє здатність до творчості. Навпаки, коли перед тобою лише аркуш паперу і ручка, мозок не отримує додаткової стимуляції і зосереджує свої ресурси на конкретному завданні.

4. Знімаємо стрес. Звичка записувати свої переживання і думки на папері дозволяє сконцентруватися і знизити гостроту нервозності. Наталі Роджерс (Natalie Rogers), автор методики експресивної психотерапії, розглядала щоденникові записи як важливий спосіб самовираження і пробудження творчої енергії. Найчастіше писати від руки – значить частіше проявляти свою індивідуальність. Вона виражається у формі і розмірі букв, швидкості почерку, розташуванні тексту на сторінці. «Ви малюєте каракулі, коли говорите по телефону, і знаходите це заняття заспокійливим. Починаєте вести щоденник і виявляється, що у міру того як ви пишете, ваші переживання і уявлення змінюються», – говорить Роджерс.

5. Мозок довше залишається молодим. У процесі написання приймають участь різні зони мозку, пов’язані з мисленням, мовою і робочою пам’яттю. Якщо час від часу доводиться писати від руки, мозок отримує додаткове тренування. Психологи вже звернули увагу на зв’язок між станом когнітивних здібностей і навичками письма. «Порівнюючи старі щоденники пацієнтів, написані від руки, і нові, надруковані на клавіатурі, помічена велика різниця в здатності формулювати свої думки, – розповідає нейробіолог Мьюралі Дорайсвамі (Murali Doraiswamy), професор Університету Дьюка. – Сьогодні, коли багато людей пересідають за комп’ютер, тренування рукописних навичок може стати корисною вправою для збереження гостроти розуму».

Цікаві факти:
– Французький імператор Наполеон I мав настільки нерозбірливий почерк, що для розшифровки його листів була введена посада спеціального секретаря.
– Навичками чистописання не володів великий письменник Лев Толстой – твори великого митця могла розібрати тільки його дружина, яка переписувала їх начисто.
– В Стародавньому Китаї стати лучником або держслужбовцем міг тільки той, хто здавав іспит на знання віршів і каліграфії.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*