Категорії
Міста і країни

Чим харчувалися давні єгиптяни?

Багато цікавих фактів про Стародавній Єгипет відомо завдяки збереженим всередині гробниць забальзамованим муміям (так називають тіла померлих, які були оброблені від розкладання спеціальними бальзамами). Зазвичай в процесі бальзамування внутрішні органи зберігають в окремому посуді. Але недавно всередині однієї з єгипетських гробниць було знайдено мумію, нутрощі якої не були витягнуті, завдяки чому вчені змогли з’ясувати, що вживали древні єгиптяни.

Усередині шлунку мумії, вік якої близько 6 000 років, вчені знайшли частинки їжі. Якими саме продуктами харчувалися жителі Давнього Єгипту і чи можна їх тепер купити в магазині? І чому б сьогодні не оцінити на смак те, що їли єгиптяни тисячі років тому? Про незвичну знахідку розказали в науковому журналі Ancient Origins.

Advertisements

Стародавні єгиптяни створили ряд похоронних звичаїв, які вважали необхідними для забезпечення безсмертя в подальшому загробному житті. Ці ритуали включали муміфікацію, магічні заклинання і забезпечення могили всім необхідним для життя в потойбічному світі. У процесі поховання використовувалися напрацьовані протягом тривалого часу старовинні практики. Незважаючи на те, що деякі специфічні деталі з плином часу змінилися, такі як підготовка тіла, магічні обряди і забезпечення гробниць необхідними складовими становили важливу частину ритуалу поховання.

Кімнату, де проводилася муміфікація, називали навісом очищення (Ibu en Waab). З Ibu мумію переносили в приміщення Wabet (що означає «чистота»), де і проходило бальзамування. Після того як мумія була підготовлена, проводилася церемонія «отверзнення вуст» – вимовивши заклинання, жрець торкався до саркофагу ритуальним теслом, лезо якого виготовлено з міді або каменю. Вважали, що проведення подібної церемонії давало можливість дихати і говорити в загробному житті. Аналогічним чином жрець, коли казав заклинання, підготовляв для загробного життя руки, ноги та інші частини тіла.

Чим харчувалися давні єгиптяни?
Природна муміфікація відбувається, якщо тіла померлих людей виявляються в умовах навколишнього середовища перешкоджають розкладанню, наприклад, жарке і сухе повітря або навпаки – низька температура.

Відтворити всі етапи бальзамування на основі знайдених давньоєгипетських документів важко. Але про те, як єгиптяни бальзамували тіла померлих людей, нам відомо завдяки працям Геродота та інших стародавніх істориків.

Бальзамування в Стародавньому Єгипті займало чимало часу. Якщо вірити збереженим даним, під час цього процесу частину головного мозку витягували залізним гачком через ніздрі (інші залишки мозку знищували шляхом уприскування розчинних засобів). Потім один з муміфікаторів засовував руку в зроблений парасхистом (Діодор так називає розпорювачів) внизу живота розріз і викладав звідтіля всі органи, за винятком серця і легень. Поки він дочищав порожнину небіжчика, інші вже промивали витягнуті органи пальмовим вином і бальзамом.

Промиті органи поміщали в спеціальні ємності з бальзамами – канопи. Усього при кожній мумії було по 4 канопи. Кришки каноп зазвичай прикрашені головами 4-х богів – синів Гора. Їх звали Хапі (він мав голову павіана), Дуамутеф з головою шакала, а також Кебексенуф, що мав голову сокола, та Імсет з людською головою. У визначені канопи вміщалися визначені органи: Імсет зберігав печінку, Дуамутеф – шлунок, Кебексенуф – кишечник, а Хапі слідкував за легенями.

Саме тіло для уповільнення розкладання просочували бальзамами – природними речовинами, до складу яких входять ефірні олії і розчинені в них смоли, ароматичні та інші консерванти, що утворюються в основному в корі деревних рослин субтропіків і тропіків. Після цього тіло залишали в спокої на 70 днів і вже потім обертали тканиною.

Що їли єгиптяни? Невідомо чому, але вищезгадана мумія не пройшла через ці всі етапи бальзамування – внутрішні органи не були вилучені, тому шлунок і його вміст цілком собі непогано зберіглися до наших часів. Перед своєю смертю давній єгиптянин з’їв суп з ячменю, зеленої цибулі та риби тиляпії (Oreochromis niloticus).

Чим харчувалися давні єгиптяни?
Усередині мумії виявили їжу. «Тиляпія» походить від місцевої назви (мовою африканського племені) однієї з найбільших риб цієї групи, що мешкає в районі озера Ньяса.

Тиляпія – відносно невелика рибина, яка ще й досі зустрічається в єгипетському Нілі і важить до чотирьох кілограмів. Древні єгиптяни вважали, що ця риба була провідником колісниці бога сонця Ра. Також асоціювалася вона з богинею любові і жінок Хатхор – амулет на шиї із зображенням тиляпії пов’язували з народженням здорової дитини.

А в наявності в шлунку зеленої цибулі і ячменю немає нічого особливого. Ячмінь єгиптяни вирощували з дуже давніх часів і він явно був одним з основних інгредієнтів супів. Його вживали у вигляді зерна, а також використовували для приготування хліба і пива. Вчені вважають, що пиво вже тоді було популярним напоєм. І пили його як багатії, так і представники більш нижчих верств населення. Можна навіть сказати, що пиво винайшли в Стародавньому Єгипті.

Чим харчувалися давні єгиптяни?
Свідоцтва про варіння пива з району стародавнього Ірану і шумерської культури Стародавньої Месопотамії датуються періодом близько 3500-2900 років до н. е. Знахідки також свідчать, що приблизно в цей час пивоварінням займалися і єгиптяни, а пізніше вавилоняни. Від єгиптян пивоваріння перейняли євреї.

А чи можна сьогодні приготувати суп з тиляпії? Без проблем. Але навряд чи сподобається він сучасній людині. Філе тиляпії коштує недорого, а з ячменем і зеленою цибулею проблем не повинно виникнути взагалі (судячи за рештками їжі, давній суп складався тільки з цих трьох інгредієнтів і, можливо, солі). Також можна зазначити, що стародавні єгиптяни не чистили рибу до стану філе, а готували її разом з кістками і плавниками.

Advertisements