Категорії
Міста, країни, люди

Cклад Moderna і Pfizer-BioNTech

Що входить до складу вакцин Moderna і Pfizer-BioNTech – список речовин.

На сайті Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США опубліковані хімічні склади двох вакцин від коронавірусу SARS-CoV-2, які розроблені компаніями Pfizer / BioNTech і Moderna на базі технології матричної РНК.

Основний компонент обох препаратів – матрична рибонуклеїнова кислота (мРНК), яка при попаданні в клітини людини працює як шаблон. Що саме записали в мРНК, невідомо. Щоб молекули мРНК не були знищені імунітетом і потрапили до клітини, використовується технологія ліпосомної доставки (штучні жирові нанокрапельки з ліпідів). Точні концентрації і технологія отримання і зберігання ліпосом – комерційна таємниця кожного виробника.

Пишуть, що з цими молекулами виробляється тільки S-білок вірусу (S-білку властива пептидна спорідненість з білками людини та вірусів) – подразник для імунітету, а не повноцінні копії вірусних частинок. Тобто приспускають, що вакцина не зможе викликати коронавірусну хворобу, тому що копії мРНК із вакцини не залишаться надовго в клітинах і будуть знищені організмом.

Склад препарату Pfizer / BioNTech:
– мРНК;
– ліпід ALC-0315, він же ((4 гідроксибутил) азанедіїл) біс (гексан-6,1-діїл) біс (2 гексилдеканоат);
– ліпід ALC-0159, він же 2 – [(поліетиленгліколь)-2000]-N, N-дітетрадецілацетамід;
– ліпід DSPC, він же 1,2-дістеароіл-sn-гліцеро-3-фосфохолін;
– ліпід холестерин, він же (3β)-холест-5-ен-3-ол, 5-холестен-3β-ол;
– хлорид калію (KCl);
– хлорид натрію (NaCl);
– одноосновний фосфат калію (KH2PO4);
– дигідрат двоосновний фосфату натрію (NaH2PO4);
– сахароза, вона ж α-D-глюкопіранозил-(1,2)-β-D-фруктофуранозид.

Склад препарату Moderna:
– мРНК;
– ліпід SM-102;
– ліпід DSPC;
– ліпід холестерин;
– ліпід PEG2000-DMG, він же 1,2-дімірістоіл-rac-гліцеро-3-метоксиполіетиленгліколь-2000;
– трометамін;
– гідрохлорид трометаміна;
– оцтова кислота (C2H4O2);
– ацетат натрію (C2H3O2Na);
– сахароза.

Обидві вакцини вводяться у вигляді внутрішньом’язової ін’єкції за двухетапною схемою – друга через кілька тижнів. Також в ЗМІ повідомляється про випадки алергічної реакції після вакцинації.

Інформація з сайту

Загалом вакцина – це медпрепарат біологічного походження, що забезпечує появу придбаного імунітету до конкретного антигену. Вакцина зазвичай містить агент, який нагадує мікроорганізм, що викликає захворювання, і часто проводиться з ослаблених або вбитих форм мікроба або одного з його поверхневих білків. До складу вакцин входять мікроорганізми, ослаблені або вбиті, або окремі їх компоненти. Розробка вакцини – довгий і дорогий процес. Включає:
– базові дослідження;
– доклінічні дослідження (випробування на клітинних культурах (in vitro) і лабораторних тваринах (in vivo);
– клінічні випробування (1 фаза – зазвичай бере участь до 100 чоловік, при цьому йде: оцінка безпеки і переносимості препарату, виявлення побічних ефектів та імунної відповіді; у 2-й фазі випробувань бере участь цільова вікова група з 100 – 1000 чоловік, при цьому йде: оцінка ефективності препарату, виявлення побічних ефектів, визначення оптимальної дози, способу і частоти введення; у 3-й фазі випробувань бере участь цільова вікова група понад 1000 осіб, при цьому йде: оцінка ефективності препарату, порівняння вакцини-кандидата з плацебо;
– держконтроль і реєстрація (проведення незалежних держвипробувань, реєстрація препарату, сертифікація виробництва);
– подальші дослідження.

Нагадаймо, пандемія COVID-19 – поточна пандемія коронавірусної інфекції COVID-19, викликана коронавірусом SARS-CoV-2. Спалах вперше було зафіксовано в Ухані (Китай) в грудні 2019 года. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила цей спалах надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я, що має міжнародне значення, а 11 березня – пандемією. Станом на 31 грудня 2020 року, в ході пандемії вже зареєстровано понад 83,2 млн випадків захворювання по всьому світу, більше 1,8 млн осіб померло і понад 59,29 млн видужало.

В основному вірус SARS-CoV-2 передається повітряно-крапельним шляхом при кашлі, чханні і розмові, рідше можливе зараження після дотику до забрудненої поверхні. Інфікований найбільш заразний протягом перших трьох днів після появи симптомів, хоча поширення можливе і до появи симптомів, а також через людей, що не проявляють симптомів. До найпоширеніших симптомів відносяться лихоманка, кашель, втома, задишка і аносмія (втрата нюху), можлива закладеність вух.

При ускладненнях можуть виникати гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС) і пневмонія. Інкубаційний період, тобто відрізок часу від моменту зараження до прояву симптомів, зазвичай становить близько п’яти днів, але може варіюватися від двох до чотирнадцяти днів. Існуючі вакцини проти COVID-19 ще не пройшли клінічних досліджень. Лікування проводиться за допомогою симптоматичної терапії (усунення окремих симптомів). В якості профілактичних заходів рекомендується миття рук, прикривати рот і ніс ліктьовим згином при кашлі або чханні, дотримання соціального дистанціювання, носіння захисної маски в громадських місцях, дезінфекція поверхонь, збільшення вентиляції та фільтрації повітря в приміщенні, а також моніторинг та самоізоляція людей, яких підозрюють, що вони інфіковані.

Загалом вакциною називають медпрепарат біологічного походження, що забезпечує появу набутого імунітету до конкретного антигену. У складі вакцина зазвичай є агент, який нагадує мікроорганізм, що викликає захворювання, і часто проводиться з ослаблених або вбитих форм мікроба або одного з його поверхневих білків. До складу вакцин входять мікроорганізми, ослаблені або вбиті, або окремі їх компоненти. Розробка вакцини – довгий і дорогий процес. Включає:
– базові дослідження;
– доклінічні дослідження (випробування на клітинних культурах (in vitro) і лабораторних тваринах (in vivo);
– клінічні випробування (1 фаза – зазвичай бере участь до 100 чоловік, при цьому йде: оцінка безпеки і переносимості препарату, виявлення побічних ефектів та імунної відповіді; у 2-й фазі випробувань бере участь цільова вікова група з 100 – 1000 чоловік, при цьому йде: оцінка ефективності препарату, виявлення побічних ефектів, визначення оптимальної дози, способу і частоти введення; у 3-й фазі випробувань бере участь цільова вікова група понад 1000 осіб, при цьому йде: оцінка ефективності препарату, порівняння вакцини-кандидата з плацебо;
– держконтроль і реєстрація (проведення незалежних держвипробувань, реєстрація препарату, сертифікація виробництва);
– подальші дослідження.

У міру розвитку пандемії Covid-19 коронавірус SARS-CoV-2, що викликає це захворювання, продовжує мутувати. Вже описані випадки повторного зараження. Геном SARS-CoV-2 – це довга послідовність РНК, що складається приблизно з майже 30 тисяч знаків (нуклеотидів), що йдуть один за одним в строгому порядку. Цей порядок може змінюватися: при складанні кожної нової копії вірусу в будь-якому з цих ланок може статися заміна одного нуклеотиду іншим, в результаті чого трохи змінюється код всього ланцюжка. В кожному новому «господарі» геном вірусу трохи змінюється. Ці зміни бувають зовсім незначними, але дозволяють встановити зв’язок між інфікованими і простежити шлях вірусу.

Використовуючи слово «штам», вчені мають на увазі генетично відмінну гілку вірусу, що відрізняється однією або декількома мутаціями від «батьківської». Різниця може становити лише частку відсотка від всього генома, але кожна нова послідовність РНК може покласти початок нової гілки вірусу – тобто нового штаму.

Швидкість, з якою відбуваються генетичні зміни, у різних вірусів різна – SARS-CoV-2 мутує відносно повільно. Більшість геномів цього вірусу відрізняються один від одного невеликою кількістю точкових замін, а число відмінностей від початкового варіанту не перевищує 30 на майже 30 тисяч нуклеотидів.

Які штами коронавірусу вже відомі? Основних штамів нового коронавірусу сім, вони позначаються буквами GR, G, GH, O, S, L і V. Захворювання почалося зі штаму L – саме його виявили в китайському місті Ухань в грудні 2019 року. Однак тепер він поступово зникає.

Решта штамів розподілені по світу неоднорідно. Поширення коронавірусу можна спостерігати на складеній вченими інтерактивній карті Nextstrain, що відстежує мутації вірусу. Більшість вакцин, що розробляються в усьому світі, були змодельовані на основі вихідного D-штаму вірусу, який був більш поширений серед послідовностей, опублікованих на початку пандемії, пояснили вчені.

З тих пір вірус мутував в штам G, варіації якого зараз є домінуючими по всьому світу. У дослідників були побоювання, що ця мутація негативно відіб’ється на ефективності розроблюваних вакцин.

Чи можна перестати носити маску після вакцинації? Маски та соціальна дистанція після вакцинації людей ще деякий час залишатимуться у списку рекомендацій. Перші вакцини проти коронавірусу вимагають двох щеплень. Другу вакцинацію Pfizer проводять через три тижні після першої, а щеплення вакциною Moderna – через чотири тижні. Очікується, що повний захист може відбутися лише через кілька тижнів після другого щеплення.

Також невідомо, чи вакцинація Pfizer та Moderna сприятиме повному захисту або просто від симптомів. Це означає, що вакциновані люди все ще можуть інфікуватися та передати вірус іншим, хоча у значно менших масштабах, сказала експертка з вакцин у Вашингтонському університеті Дебора Фуллер.

Фуллер також зазначає, що випробовування вакцин на дітях тільки починається, і вони не зможуть отримати щеплень, поки дані досліджень не покажуть, що вони є безпечними та ефективними для дітей.

Монсеф Слауї, керівник американської програми з розробки вакцин, розраховує, що країна може досягти колективного імунітету вже у травні, якщо взяти за основу дані ефективності вакцин Pfizer і Moderna. Але й це – за умови відсутності проблем з постачанням вакцин, а також достатньої кількості бажаючих вакцинуватися.

Джерело