Детально про кабачки

Детально про кабачки

Кабачок – однорічна однодомна перехреснозапильна культура із гарбузових. Пагони рослини прямостоячі, не гіллясті. У деяких сортів (Аеронавт, Білоплодний, Зебра, Золотіка, Цукеша та ін.) співвідношення жіночих і чоловічих квіток відзначено як 3:1.

Плід – м’ясиста несправжня ягода, овально-подовженої або циліндричної форми, білого, жовтого, помаранчевого, кремового, світло – або темно-зеленого забарвлення з малюнком у вигляді смуг і без нього. М’якоть плоду біла або жовта. Насіння різних розмірів, кремового і жовтого кольору.

Рослина не переносить сильного затінення. Для посіву кабачка вибирають добре освітлені ділянки. Чуйний до поливу. Тривалість вегетаційного періоду у кабачка триває аж до настання перших заморозків. Рослина вимоглива до тепла, оптимальна температура для розвитку становить 22° C. При температурі нижче 15° C зростання кабачка призупиняється. Насіння зберігає схожість протягом 6-8 років. При температурі 10-12° C воно проростає через 8-10 днів, при 22-25° C (оптимальна температура) на 3-4 день.

Рослина добре розвивається на легких, некислих ґрунтах, добре окультурених, заправлених органічними (перепрілий гній, компост) і мінеральними (азотні, фосфорні, калійні) добривами. Кабачки, за винятком інших видів гарбузових (огірків, гарбузів, патисонів), можна вирощувати після всіх овочевих, зернобобових культур і картоплі.

Готують ґрунт під кабачок вже з осені. В цей час під оранку або перекопування вносять на 1 м2 8-10 кг органічних, 20-25 фосфорних, 30-35 г калійних добрив. Глибина закладення добрива 15-18 см, ґрунт після оранки або перекопування залишають у грудкуватому стані, тобто не культивують. Це сприяє кращому накопиченню в ній вологи.

Навесні, як тільки ґрунт стає придатним для обробки, проводять його поверхневу культивацію на глибину 6-8 см, що виключає винесення на поверхню внесених восени добрив. Вторинну культивацію ґрунту проводять безпосередньо перед посівом кабачків. У цей час вносять необхідну дозу азотних добрив – 20 кг/м2. З огляду на те, що молоді плоди схильні накопичувати нітрати, тому на добре окультурених органікою ґрунтах дозу азоту можна зменшити наполовину. Насіння кабачків зазвичай мають високі посівні якості. Для насіння першого класу схожість повинна бути не нижче 95%, другого – 80%. З метою стимуляції проростання насіння можна провести їх замочування у водному розчині мікроелементів протягом 8-10 годин при температурі 20-22 °C. Найкраще вони реагують на обробку молібденовими мікродобривами. При цьому процентна концентрація розчину солей повинна становити 0,02-0,05%, тобто на 1 л води беруть від 20 до 50 мг препарату.

Посівний матеріал повинен бути чистосортним, тому насіння кабачків необхідно купувати в спеціалізованих магазинах. Насіння, зібране на дачних і присадибних ділянках, не володіють цими властивостями, оскільки кабачок вільно перезапилюється з гарбузом, патисоном та з іншими сортами кабачків.

При перезапиленні кабачка з патисоном або гарбузом утворюються такі форми рослин, у яких плоди за формою будуть схожі ні на кабачок, ні на патисон, ні на гарбуз.

У відкритий ґрунт доцільно висівати насіння кабачка в два терміни. При першому терміні посів проводять в середині травня, при другому – в кінці цього ж місяця. Під час посіву температура ґрунту на глибині 10 см повинна бути не нижче 12 °C. Посів насіння в сирий і холодний ґрунт призводить до їх загнивання.

Щоб отримати ранню продукцію, кабачок можна вирощувати розсадним способом. За місяць до посадки рослини у відкритий ґрунт вирощують розсаду, яка до моменту висадки повинна мати 2-3 справжніх листа. Для цього використовують торф’яні, пластмасові або поліетиленові горщечки. Ґрунтосуміш готується з суміші некислого низинного торфу (7 частин) і дернової землі (3 частини). На 1 м3 (100 відер) торфодернової суміші вносять 500 г аміачної селітри, 1000 г сірчанокислого калію, 1500 г подвійного суперфосфату, 300 г сірчанокислого магнію і 1500 г речовин, що містять вапно. У неї бажано внести наступні мікроелементи: сірчанокислий марганець – 11 г, сернокислу мідь – 3 г, молібденовокислий амоній – 6 г, сірчанокислий цинк, борну кислоту і азотнокислий кобальт, кожного по 3 г.

Оскільки рослина кабачка утворює добре розвинений кущ з великими листками і розвиненою кореневою системою, необхідно суворо дотримуватися схеми посіву, при яких рослини не будуть пригнічувати одна одну. Ширина міжрядь при посіві кабачків повинна становити 1,4 м, рядки рослин розташовують на відстані 60-70 см. При посіві в ґрунт на глибину 4-5 см кладуть зазвичай дві насінини. Після їх проростання одну з рослин в стадії сім’ядольних листочків видаляють.

Розпушування ґрунту здійснюється зазвичай після випадання дощу і появи дрібних бур’янів. Звичайно за сезон проводять 2-3 таких агротехнічних заходи. У посушливі роки кабачки можуть сильно пошкоджуватися баштанною попелицею, яка селиться на нижній стороні листя, харчуючись його соком. В результаті листя кабачків скручується і всихає.

Позитивних результатів у боротьбі з цим шкідником досягають шляхом залучення на рослини кабачка та інших видів гарбузових ентомофага – сонечка. Для цього доцільно вирощувати поблизу рослин кабачка такі культури, як кріп, ромашка аптечна, різні види злакових, які залучають цих комах для розмноження. Тлю при цьому поїдають не тільки дорослі особини сонечок, але і їх личинки. При повсюдному поширенні баштанної попелиці на гарбузових застосовують 50% емульсію карбофосу. На 10 л води беруть 3-4 г препарату. З інших препаратів придатні також аклетік, децис, цимбуш.

При ураженні кабачків борошнистою росою листя передчасно всихає, урожайність значно знижується. Найбільш ефективним засобом боротьби з борошнистою росою є обпилювання рослин дрібно розмеленою пилоподібною сіркою. Проти борошнистої роси застосовують ряд інших препаратів: Байлетон, Каратаєв, Топсин, Фундазол. Необхідно також дотримуватися фітосанітарії – знищення бур’янів, особливо в теплицях і навколо них. Збір кабачків слід проводити періодично – 2-3 рази на тиждень. Їх знімають з рослин ламаючи плодоніжку або зрізують гострим ножем. При несвоєчасному зборі плоди переростають, поглинають поживні речовини і гальмують ріст інших більш молодих зав’язей. У плодах кабачків міститься ряд цінних органічних і мінеральних речовин, які необхідні для нормального функціонування людського організму. Найбільш важливими компонентами рослини є цукри, клітковина, білки, вітамін C, А, B1, B2, B5, B6, B9, E, H, PP. Вміст каротину або провітаміну А вище у кабачків, плоди яких мають помаранчеве і жовте забарвлення – Золотинка, Жовтоплідний.

Порівняно низька калорійність кабачків (27 ккал або 113 кДж), наявність хімічних речовин, що володіють лужною дією, особливо калію, кальцію, магнію, натрію, фосфору і ряду інших мінеральних сполук, а також вітамінів, роблять кабачок незамінним продуктом харчування в раціоні людини. Особливо цінним є кабачок для людей, хворих на цукровий діабет, гепатити, холецистити, жовчно- та сечокам’яну хворобу, для пацієнтів з захворюваннями серцево-судинної системи, нирок (нефрити, пієлонефрити), при подагрі та порушеннях обміну речовин.

Кабачки вживають у комплексі з іншими овочами при приготуванні з них салатів, супу, котлет, оладок, ікри. Молоді плоди кабачків використовують для маринування, їх смажать, фарширують. До теперішнього часу селекціонерами створено велика кількість сортів і гібридів кабачків, що володіють різними цінними ознаками.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*