Дягель лікарський

Дягель лікарський
Дягель лікарський

Хімічний склад дягелю лікарського,
Дія дягелю лікарського,
Способи застосування дягелю лікарського
.

Дягель лікарський (Angelica archangelica L. або Archangelica officinalis Hoffm.) – багаторічна або дворічна трав’яниста рослина з приємним запахом, з коротким товстим кореневищем і численними додатковими коренями.
Належить до родини Apiaceae (Umbelliferae) – зонтичні.
Народні назви: солодкий стовбур, дудка, дяглиця, дзенгель, коровник.

Дягель лікарський
Дягель лікарський, склад рослини

Стебло дягелю лікарського товсте, округле, прямостояче, висотою 1-2,5 м. Листя великі, двічі – тричі перисті, з великими роздутими піхвами, нижні – черешкові, верхні – сидячі.

Квітки дягелю лікарського дрібні, білі або жовтувато-зелені, зібрані в багатопроменеві кулясті великі складні парасольки.

Плід – двосім’янка. Цвіте дягель лікарський в червні – серпні, плоди дозрівають в липні-вересні.

Росте дягель лікарський у вологих місцях, заливних луках, болотах, по берегах водойм, на узліссях і галявинах заболочених лісів. Поширений в лісовій і лісостеповій зонах Європи, в Західному Сибіру.

Основні райони заготівель: Волинська, Житомирська, Львівська, Київська, Полтавська, Рівненська, Хмельницька, Черкаська, Сумська області.

Для лікування використовують кореневища і коріння квітучих рослин. Заготовляють кореневища і коріння дягеля лікарського восени на першому році життя рослини і навесні другого року.

Викопані кореневища і коріння дягелю лікарського ретельно очищають від землі, стебел, миють холодною водою і сушать в тіні на свіжому повітрі, під навісами або в добре провітрюваних приміщеннях, в печах або в сушарках при температурі 35-40 ° С, розклавши шаром завтовшки в 5-7 см на папері або тканині, решітках.

Вихід сухої сировини 20-22%. Готову сировину дягелю лікарського пакують у тюки по 50-100 кг і зберігають у групі ефіроолійної сировини в сухих приміщеннях. Термін зберігання 2 роки.

Хімічний склад дягелю лікарського. Коріння і кореневища дягеля лікарського містять смоли, ефірну олію, віск, дубильні і гіркі речовини, ангелікову, валеріанову, яблучну, оцтову кислоти, цукри, крохмаль, численні кумарини (ангеліцин, архангеліцин, архангенин, остеол, ксантоксол, ксантотоксин, умбелліпренин, остхол, імператорин, ороселон, умбелліферон, архіцин). У листі і квітках дягеля лікарського є флавоноїд діосмин, в плодах – жирна олія, кумарини – бергаптен, острутол, оксипеуцеданин і феллоптерин.

Дія дягелю лікарського. Препарати дягеля лікарського мають сечогінну, жовчогінну, протизапальну, спазмолітичну, потогінну, відхаркувальну, протибродільну, тонізуючу серцево-судинну і центральну нервову систему властивості.

У медицині настій коренів і кореневищ дягеля лікарського застосовують як сечогінний при хворобах нирок і сечового міхура, як засіб, що посилює діяльність шлунково-кишкового тракту, при серцево-судинних розладах і розладах центральної нервової системи, невралгії, артриті, ревматизмі.

У народній медицині дягель лікарський застосовують при розладах травлення, відсутності апетиту, атонії кишечника, диспепсії, метеоризмі, при затримці сечі, бронхіті, при неврастенії, істерії, безсонні, епілепсії. Зовнішньо спиртову настоянку дягелю лікарського використовують для натирання при м’язових болях, подагрі, ревматизмі, болях у попереку.

Способи застосування дягелю лікарського:
– як сечогінний засіб приймають настій (1 столову ложку подрібнених коренів і кореневищ дягелю лікарського залити 1 склянкою окропу, настоювати 30 хвилин, процідити) по 1 столовій ложці 3-4 рази на день;

– як спазмолітичний, відхаркувальний засіб приймати настій (20 г коренів і кореневищ дягелю лікарського настоювати 8 годин в 1 літрі холодної кип’яченої води, процідити), пити по ½ склянки 3-4 рази на день;

– як болезаспокійливий засіб свіжий сік дягелю лікарського по 2-3 краплі закапують у вухо або прикладають до хворого зуба;

– як жовчогінний засіб приймають настій коренів дягелю лікарського (15 г коренів залити 200 мл окропу, настоювати 30 хвилин, процідити), пити по 1 столовій ложці через 3 години;

– при колітах приймають настій коренів дягелю лікарського (6 г коренів залити 180 мл окропу, настоювати 30 хвилин, процідити) по 1 столовій ложці 3-4 рази на день перед їжею;

– при атонії кишечника приймають настоянку дягелю лікарського аптечну: по 20 крапель на 100 мл води 3 рази на день до їди;
– як сечогінний засіб приймають 0,5 г порошку коріння дягелю лікарського 3 рази в день;

– при неврастенії застосовують лікувальні ванни з відваром кори дягелю лікарського (150 г кори варити в 1 літрі води 30 хвилин, настоювати 20-30 хвилин, процідити);

– як сечогінний застосовувати засіб: 1 столову ложку збору (20 г подрібнених коренів і кореневищ дягелю лікарського, 20 г квіток волошки синьої, 20 г плодів ялівцю) залити 1 склянкою окропу, настояти 20 хвилин, процідити і приймати всередину по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*