Ехінацея пурпурна

Ехінацея пурпурна
Ехінацея пурпурна, квітка рослини

Хімічний склад ехінацеї пурпурної,
Дія ехінацеї пурпурної,
Способи застосування ехінацеї пурпурної,
Протипоказання по застосуванню лікарських засобів на основі ехінацеї.

Ехінацея пурпурна (лат. Echinacea purpurea) – багаторічна трав’яниста рослина із сімейства Asteraceae (Айстрові, складноцвіті). Назва походить від грецького слова echinoc – тобто «їжачок».

Вперше ехінацея була описана в 1753 році Карлом Ліннеєм, який відніс рослину до роду Рудбекія, назвавши її рудбекія пурпурова. Пізніше ехінацея була виділена в окремий однойменний рід, до якого на сьогоднішній день належить.

Батьківщиної ехінацеї пурпурної є східна частина північноамериканського континенту, де рослина віддає перевагу кам’янистим пагорбам і піщаним берегам річок, росте на полях і в преріях. В Європі до 30-х років двадцятого століття ехінацею як лікарську рослину застосовували тільки в народній медицині. В 1938 році німецький доктор Мадаус дослідив і описав хімічний склад і можливості застосування ехінацеї пурпурної в офіційній медицині. І вже з 50-х років в результаті селекційних робіт з’явилося більше сотні не тільки цілющих, але і декоративних сортів ехинацеї.

Ехінацея пурпурна
Сергій Аркадійович Томілін – радянський український вчений, доктор медичних наук, фахівець в галузі соціальної гігієни та демографії, медичної статистики та історії медицини і фітотерапії.

Великий внесок у вивчення лікувальних властивостей ехінацеї пурпурної вніс вчений Сергій Аркадійович Томілін, який свого часу порівнював ехінацею за лікувальними властивостями з женьшенем, і був одним з перших учених, які рекомендували використовувати її при депресіях, перевтомі, параметриті, ангіні, запаленнях внутрішніх органів, черевному тифі, тонзиліті, дифтерії, бешиховому запаленні, церебральному менінгіті, остеомієліті.

Ехінацея пурпурна – рослина висотою 90-100 см. Коренева система розгалужена, з безліччю відростків, що проникають в ґрунт на глибину 0,2-0,3 м. Стебла прямі, шорсткі. Листя широколанцетні, зібрані в розетку. Прикореневе листя на подовжених, крилатих черешках, широко овальне, зазубрене, різко звужене до черешка; стеблове – сидяче, ланцетне, шорстке, розташоване в черговому порядку.

Суцвіття ехінацеї пурпурної – великі кошики (до 12-15 см в діаметрі). Суцвіття зазвичай вінчають верхівку стебла або ростуть з пазух верхнього листя. Квітка з опуклою серединкою і жорсткими пелюстками. Язичкові квітки пурпурово-рожеві, на верхівці загострені, до 4 см завдовжки; трубчасті – червонувато-коричневі. Цвіте з липня по вересень, близько 60 днів. Плоди ехінацеї – дрібні (5-6 мм в довжину) чотиригранні сім’янки.

Ехінацея пурпурна
Ехінацея пурпурна, насіння рослини

Ехінацея пурпурна — рослина невибаглива, її висівають навесні, влітку і під зиму. Весняний період сівби — березень-квітень, літній – червень-липень, осінній — жовтень-листопад.

Ехінацею пурпурову вирощують зазвичай в міксбордерах або окремими групами, як цінну кормову культуру, багату білками, декоративну і лікарську рослину. Якщо рослину вирощувати з розсади, висадивши в ґрунт ранньою весною, то вже на першому році її можна використовувати як ліки. Інший спосіб розмноження — це ділення куща дво- чи трирічної рослини. При висіванні в ґрунт сходи з’являються на 12—15 день після сівби. Час від часу рослину слід прополювати.

У перший рік стебла досягають висоти 40-70 см і зацвітають, на другий-третій — рослина інтенсивно росте і квітне. Наземну частину зрізують та сушать, коріння викопують. Для лікарських потреб застосовують заготовлене восени коріння, а суцвіття (кошики) збирають під час цвітіння.

Окремі сорти ехінацеї використовуються в декоративному садівництві (іноді під назвою «рудбекія пурпурна») – садівниками цінується яскраве і тривале цвітіння рослини. Рослини придатні для зрізання: суцвіття стоять довго у воді, не втрачаючи декоративних якостей.

У медичних цілях використовуються всі частини ехінацеї, що досягла 2-3-річного віку. Коріння ехінацеї – сильний стимулятор обміну речовин, адаптоген, афродизіак, антисептик і дуже гарний потогінний засіб при застудах. Цілющими властивостями стебел і коріння ехінацеї користувалися ще індіанці при укусах змій і комах, для лікування опіків і ран. В традиційній медицині застосовують при пораненнях та інфекціях, але з появою антибіотиків популярність цієї трави дещо знизилася. У деяких випадках рослина викликає алергію.

У промислових масштабах випускаються переважно лікарські препарати та БАДи, виготовлені на основі соку або екстракту трави ехінацеї пурпурової (наприклад, настоянки ехінацеї). У клінічній практиці широко застосовуються препарати із соку свіжозібраних рослин (наприклад, Іммунал, Іммунал плюс C, Ехінацея Вілар, Іммунорм-Тева, Іммунорм, Гербіон ехінацея, Ехінацея Гексал). За дослідженнями, включення в терапію простудних захворювань препаратів на основі ехінацеї дозволяє скоротити тривалість захворювання і полегшити його перебіг. Також ехінацея знижує ризик розвитку рецидивних респіраторних інфекцій та частоту розвитку ускладнень.

Ехінацеї пурпурна – імуномодулятор з противірусною та протизапальною дією. У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні за участі 80 пацієнтів з симптомами застуди включення ехінацеї пурпурової в схему терапії гострих простудних захворювань дозволяло скоротити тривалість захворювання в середньому на 3 дні.

У плацебо-контрольованому дослідженні за участю 111 пацієнтів від 18 до 65 років було показано, що при включенні препаратів ехінацеї в терапію при перших ознаках респіраторної інфекції захворювання протікає в більш легкій формі – були достовірно менш виражені симптоми ГРВІ (такі як головний біль, нежить, біль в горлі та ін.).

Беручи до уваги результати аналізів 6 клінічних досліджень із загальною кількістю учасників 2458, застосування екстрактів ехінацеї було асоційоване зі статистично значущим зниженням ризику рецидивів респіраторних інфекцій (відносний ризик – 0,649, 95% довірчий інтервал 0,545-0,774; Р <0,0001). Ускладнення, включаючи пневмонію, середній отит, зовнішній отит і тонзиліт, фарингіт, також були менш частими при лікуванні ехінацеєю (відносний ризик – 0,503, 95% довірчий інтервал 0,384-0,658; Р <0,0001).

Клінічні дослідження показують, що препарати ехінацеї позитивно діють при лімфолейкозі, що може мати перспективу при протипухлинному застосуванні. Галенові препарати ехінацеї мають стимулювальну на центральну нервову систему дію, посилюють сексуальну потенцію, сприяють загоюванню ран, підвищують захисні сили організму (імунітет). Корисними є при запальних процесах внутрішніх органів, виснаженнях організму, інфекційних захворюваннях, статевій слабкості у чоловіків (імпотенції), при виразках і опіках.

В медичних практиках окремих країн в якості імуностимулювальної речовини застосовуються настоянки, відвари і екстракти ехінацеї пурпурної. Активні речовини соку свіжозібраної ехінацеї при пероральному застосуванні мають неспецифічну імуностимулювальну дію.

Хімічний склад ехінацеї пурпурної. Всі частини рослини ехінацеї пурпурової містять полісахариди (гетероксилан, арабінорамногалактан), ефірну олію (квітки – до 0,5%, трава – до 0,35%, корені – від 0,05 до 0,25%; головна складова ефірної олії ехінацеї пурпурової – нециклічні сесквітерпени), флавоноїди, гідроксикоричні кислоти (цикорієву, ферулову, кумарову, кавову), дубильні речовини, сапоніни, поліаміни, ехінацин (амід поліненасиченої кислоти), ехінолон (ненасичений кетоспирт), ехінакозид (глікозид, що містить кавову кислоту і пірокатехин), органічні кислоти, а також смоли, фітостерини, вітаміни, ферменти, макро- (калій, кальцій) та мікроелементи (селен, кобальт, срібло, молібден, цинк, марганець та ін.).

В кореневищах і корінні – інулін (до 6%), глюкоза (до 7%), глікозид ехінакозид, фітостерини, ефірні і жирні олії, фенолкарбонові та інші карбонові органічні кислоти (пальмітинова, лінолева, церотинова), бетаїн (0,1%), смоли (близько 2%), мінеральні речовини (K, Mg, Fe, Al, Se), вітаміни.

Дія ехінацеї пурпурної. Ехінацея пурпурова – потужний імуностимулятор. Рекомендують при депресії, психічній та фізичній перевтомі після променевої та цитостатичної терапії і лікування антибіотиками, ангіні, тонзиліті, хроніосепсисі, параметриті, запальних захворюваннях внутрішніх органів, гострих і хронічних інфекційних захворюваннях (черевному тифі, дифтерії, бешиховому запаленні, остеомієліті, церебральному менінгіті), а також при ранах, виразках гомілки, опіках.

Препарати ехінацеї мають лікувальну дію при різних патологічних станах за рахунок підвищення природних захисних сил організму. Рослина сприяє виділенню інтерферону – білка, що відповідає за підвищення імунітету організму. Стимуляція імунної системи під час застосування препаратів ехінацеї проявляється не тільки у дорослих, але і у дітей з несталою імунною системою, а також у осіб похилого віку, у яких функції цієї системи в зв’язку зі старінням організму знижені. Вживання лікарських засобів на основі ехінацеї протягом тривалого часу не викликає звикання і не пригнічує нервову систему. На сьогодні в світі запатентовано майже дві з половиною сотні лікарських засобів на основі ехінацеї, зокрема і для лікування СНІДу.

Лікарські засоби, до складу яких входить ехінацея, застосовують для лікування хвороб, викликаних впливом пестицидів, фунгіцидів, інсектицидів, важких металів та інших хімічних речовин, що містяться в продуктах харчування і в повітрі. Препарати ехінацеї використовують при захворюваннях, пов’язаних з ослабленням функціонального стану імунної системи, викликаних хронічними запальними захворюваннями, впливом іонізуючої радіації, ультрафіолетових променів, хіміотерапевтичних препаратів, тривалою терапією антибіотиками. При прийомі препаратів ехінацеї, пов’язаному з порушеннями обміну речовин (цукровий діабет, захворювання печінки), впливом різних хімічних сполук токсичної природи, що містяться в повітрі і продуктах харчування (важкі метали, пестициди, інсектициди, фунгіциди), спостерігається стимуляція імунної системи.

Сік ехінацеї зі свіжих суцвіть цієї рослини сприятливо впливає на процес загоєння важких пролежнів і опіків 1-3-го ступенів, покращує згортання крові.

Препаратам ехінацеї притаманні противірусні, антибактеріальні та протимікотичні властивості. Завдяки високому вмісту в ехінацеї ефірних олій, антиоксидантів, органічних кислот, вітамінів груп А, C і E, препарати на основі ехінацеї підвищують імунітет, пригнічують активність гіалуронідази, яку продукують мікроорганізми та віруси, чим допомагають організму боротися з вірусами грипу, герпесу, ГРВІ, пригнічують ріст і розмноження стрептококів, стафілококів, кишкової палички. Рослина багата мікроелементами (залізо, кальцій, селен), які позитивно впливають на систему кровотворення, а також кістково-м’язову систему і структури сполучної тканини. Селен в комплексі з вітамінами C і E сприяє виведенню з організму вільних радикалів. Антиоксиданти попереджають процес раннього старіння клітин організму, надають протипухлинну дію.

Галенові препарати ехінацеї стимулюють T-систему імунітету, неспецифічний імунітет і фагоцитоз, діяльність макрофагів та нейтрофілів, посилюють бактерицидну активність клітин. Пізніше включається специфічний імунний захист, підвищується кількість T-лімфоцитів та продукція цитокінів.

За деякими даними, препарати ехінацеї ефективні при запальних захворюваннях (ревматизмі, поліартриті, простатиті, гінекологічних розладах), захворюваннях верхніх дихальних шляхів, при трофічних виразках, остеомієліті, мікробній екземі.

Способи застосування ехінацеї пурпурної:

– для лікування запальних процесів, при депресії, для виведення з організму важких металів і радіонуклідів внутрішньо застосовують настоянку коріння ехінації (10 грамів подрібненого коріння ехінацеї настояти протягом 15 днів в 100 мл 70 % розчину спирту), приймати по 30 крапель тричі на день, зовнішньо для компресів на пошкоджені ділянки тіла 30 крапель настоянки ехінацеї пурпурової розводять у 100 мл ізотонічного розчину хлориду натрію;

– настоянка ехінацеї пурпурової з бактеріостатичною і протизапальною дією: співвідношення сировини до 70% медичного спирту – 1:10, настоювати в темному теплому місці 30-40 діб, вживають по 20-30 крапель за півгодини до їжі (можливий і аптечний варіант);

– для натирання під лопатками при тривалому кашлі, а також для стимуляції імунних процесів використовують спиртові композиції з настоянок ехінацеї, коріння цикорію, квіток гречки, чаполочі запашної у співвідношенні 2:1:1:1. Приймати тричі на добу за годину до їжі по 20 крапель настоянки в одній ложці води;

– при ангіні, трахеїті, бронхіті, опіках, ерозії шийки матки, трофічних виразках приймати по столовій ложці тричі на добу через годину після їжі ехінацейну олію (200 грамів подрібненого коріння ехінацеї залити 1 літром рослинної олії, настоювати 40 діб). Олія ехінацеї в поєднанні з обліпиховою лікують виразкові хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки;

– для покращення роботи імунної системи пити взимку і навесні чай з 2-3 квіточками ехінацеї на півлітра окропу, настоювати 30-40 хвилин;

– при гострих інфекційних захворюваннях, хронічній втомі, грипі призначають по 1-2 ст. ложки 3-4 рази на день до їжі відвар коренів ехінацеї: 1 ст. ложку сухого подрібненого кореня рослини залити 300 мл окропу, варити на водяній бані 30 хвилин, настоювати до охолодження і процідити;

– бджолярі настоюють ехінацею на меду.

Протипоказання по застосуванню лікарських засобів на основі ехінацеї: не можна приймати ехінацею вагітним і жінками, що годують грудьми, при розсіяному склерозі, лейкозі, колагенозі, прогресуючому туберкульозі і людям з підвищеною чуттєвістю до цієї рослини.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*