Фіалка

Фіалка
Фіалка польова

Хімічний склад фіалки,
Дія фіалки,
Способи застосування фіалки
.

Рослини фіалка польова і фіалка триколірна належать до родини Violaceae (фіалкові).

Фіалка триколірна (Viola tricolor L.) – однорічна або дворічна трав’яниста рослина висотою до 30 см. Корінь тонкий, гіллястий. Стебло фіалки триколірної тонке, 3-гранне, гіллясте. Листки чергові, короткочерешкові, ланцетні, нижні – довгочерешкові, серцеподібні, городчаті, зі шпорцем. Віночок фіалки триколірної з 5 пелюсток: 2 верхніх – темно- або світло-фіолетові, 2 бічних – блакитні і один нижній – біло-блакитний зі смужками. Зів віночка жовтий. Плід фіалки триколірної – подовжена 3-профільна коробочка. Народні назви: братки, іван-да-мар’я.

Фіалка
Фіалка триколірна, квітка рослини

Фіалка польова (Viola arvensis Murr.) – однорічна трав’яниста рослина з прямим стеблом заввишки до 30 см. Верхні листки овально-ланцетні, городчаті, майже сидячі. Прилистники ліровидні. Квітки фіалки польової невеликі, неправильні, зі шпорцем, білі, злегка жовтуваті, з жовтим вічком і темними смужками на нижній пелюстці. Чашечка довше віночка. Плід фіалки польової – коробочка.

Фіалка
Фіалка польова, квітка рослини

Цвітуть обидва види фіалок з квітня до осені, плоди дозрівають в липні – вересні. Фіалка триколірна як світлолюбна рослина росте переважно на відкритих місцях серед чагарників, у світлих соснових, дрібнолистих лісах, особливо на луках, в широколистяних лісах, борах, по їх узліссях, галявинах, просіках, по краях торфовищ і берегів водойм в основному на піщаних або супіщаних ґрунтах з розрідженою рослинністю, на сільськогосподарських угіддях, в посівах різних культур, на городах, в садках, уздовж доріг, на покладах.

Фіалка
Фіалка триколірна, склад рослини

Поширена фіалка триколірна майже по всій території європейської частини материка, крім Крайньої Півночі. Рослина є рідною для Західної Азії и Північної Африки, в Північну Америку занесена. Фіалка польова росте переважно в південній смузі Європи, в тому числі і в Україні.

Для лікування використовують траву обох видів фіалки. Заготовляють її під час цвітіння, зрізуючи ножами або серпами, пухко складають у кошики і сушать під навісами, в приміщеннях з хорошою вентиляцією, розклавши тонким шаром (5-7 см) на папері або тканині, періодично перемішуючи. Вихід сухої сировини 20-25%. Готову сировину пакують у тюки по 50 кг і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях на стелажах. Термін зберігання до 1,5 року.

Фіалка
Фіалка польова, склад рослини

Хімічний склад фіалки. Трава фіалки триколірної містить каротиноїди (β-каротин, віолаксантин, ауроксантин, зеаксантин), флавоксантин, аскорбінову, саліцилову, виннокам’яну, урсолову кислоти, флавоноїди (віолантин, віцетин-2, вітексин, ізовітексин, ізоорієнтин, орієнтин та ін.), сапоніни, слиз, рутин (віолакверцітрин).

У квітках є ефірна олія, що складається головним чином з метилового ефіру, а також антоціанові глікозиди: віоланин, триглікозид дельфінідин і триглікозид пеонідин.

Дія фіалки. Фіалка триколірна і фіалка польова підсилюють секрецію бронхіальних залоз, розріджують мокротиння, сприяючи кращому відходженню, збільшують виділення сечі і поту, покращують обмін речовин при шкірних захворюваннях, мають протизапальну дію.

У медицині настій трави фіалки або препарат тріовілин застосовують як відхаркувальний засіб при гострих і хронічних бронхітах, при катарах дихальних шляхів.

Трава фіалки входить до складу відхаркувальних, сечогінних, протизолотушних зборів і аверин чаю.

У народній медицині фіалка триколірна і фіалка польова застосовувалися ще в глибоку давнину. Настій трави фіалки приймають всередину при кашлі, кашлюку та інших захворюваннях органів дихання і дихальних шляхів, при золотусі, рахіті, різних шкірних хворобах, вуграх, висипах, гнійниках, екземі, сверблячці шкіри, а також при запорах, запаленні сечового міхура, утрудненому сечовипусканні, атеросклерозі, подагрі, ревматизмі.

Тривале застосування при великих дозах препаратів фіалки може викликати пронос, блювоту і сверблячі висипи.

Способи застосування фіалки:

– настій (1 столову ложку подрібненої сухої або свіжої трави фіалки триколірної залити 1 склянкою окропу, настоювати 2 години, процідити) приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день як відхаркувальний засіб, зовнішньо використовувати цей настій для обмивань при золотусі;

– 1 столову ложку суміші (взяти в рівних частинах траву фіалки триколірної і траву золототисячнику малого, ретельно подрібнити, змішати) залити 1 склянкою окропу, настоювати 2 години, процідити і приймати по 2 столових ложки 4 рази на день при екземі, лишаях, псоріазі, дерматитах;

– маззю (10 г квіток фіалки триколірної, по 5 г трави будри плющевидної і вербени лікарської варити 10 хвилин в 100 г соняшникової олії, настоювати 1 добу, процідити) змащувати ділянки шкіри, уражені золотухою;

– відхаркувальний настій (траву фіалки триколірної 15-20 г заварити 1 склянкою окропу, настояти до охолодження і процідити) приймати по ½-1 склянці 2-3 рази на день;

– відхаркувальний настій (20 г трави фіалки триколірної залити 200 мл окропу, настояти до повного охолодження, процідити) приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день;

– відхаркувальний настій: 1 столову ложку суміші (20 г трави фіалки триколірної і 20 г листя череди трироздільної) заварити 1 склянкою окропу, настояти, процідити і пити по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*