Фіалка

Фіалка
Фіалка польова

Хімічний склад фіалки,
Дія фіалки,
Способи застосування фіалки.

Рослини фіалка польова і фіалка триколірна належать до родини Violaceae (фіалкові).

Фіалка триколірна (Viola tricolor L.) – однорічна або дворічна трав’яниста рослина висотою до 30 см. Корінь тонкий, гіллястий. Стебло фіалки триколірної тонке, 3-гранне, гіллясте. Листя чергове, короткочерешкове, ланцетне, нижнє – довгочерешкове, серцеподібне, городчате, зі шпорцем. Віночок фіалки триколірної з 5 пелюсток: 2 верхніх – темно- або світло-фіолетові, 2 бічних – блакитні і один нижній – біло-блакитний зі смужками. Зів віночка жовтий. Плід фіалки триколірної – подовжена 3-профільна коробочка. Народні назви: братки, іван-да-мар’я.

Фіалка
Фіалка триколірна, квітка рослини

Фіалка польова (Viola arvensis Murr.) – однорічна трав’яниста рослина з прямим стеблом заввишки до 30 см. Верхні листки овально-ланцетні, городчаті, майже сидячі. Прилистки ліроподібні. Квітки фіалки польової невеликі, неправильні, зі шпорцем, білі, злегка жовтуваті, з жовтим вічком і темними смужками на нижній пелюстці. Чашечка довше за віночок. Плід фіалки польової – коробочка.

Фіалка
Фіалка польова, квітка рослини

Цвітуть обидва види фіалок з квітня до осені, плоди дозрівають в липні – вересні. Полюбляють в основному піщані або супіщані ґрунти з розрідженою рослинністю.

Поширена фіалка триколірна майже по всій території європейської частини материка, крім Крайньої Півночі. Рослина є рідною для Західної Азії та Північної Африки, в Північну Америку занесена. Фіалка польова росте переважно в південній смузі Європи, в тому числі і в Україні.

Фіалка триколірна як світлолюбна рослина росте переважно на відкритих місцях, в світлих соснових, дрібнолистих і широколистяних лісах, борах, особливо на узліссях, галявинах, просіках, луках, городах, покладах, краях торфовищ і берегів водойм, в сільськогосподарських угіддях, посівах різних культур, садках, серед чагарників, уздовж доріг.

Фіалка
Фіалка триколірна, склад рослини

Для лікування використовують траву обох видів. Заготовляють її під час цвітіння фіалок, зрізуючи ножами або серпами, пухко складають у кошики і сушать під навісами, в приміщеннях з хорошою вентиляцією, розклавши тонким шаром (5-7 см) на папері або тканині, періодично перемішують. Вихід сухої сировини 20-25%. Готову сировину пакують у тюки по 50 кг і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях на стелажах. Термін зберігання до 1,5 року.

Фіалка
Фіалка польова, склад рослини

Хімічний склад фіалки. Трава фіалки триколірної містить каротиноїди (β-каротин, віолаксантин, ауроксантин, зеаксантин), флавоксантин, аскорбінову, саліцилову, виннокам’яну, урсолову кислоти, флавоноїди (віолантин, віцетин-2, вітексин, ізовітексин, ізоорієнтин, орієнтин та ін.), сапоніни, слиз, рутин (віолакверцитрин).

У квітках є ефірна олія, що складається головним чином з метилового ефіру, а також антоціанові глікозиди: віоланин, триглікозид дельфінідин і триглікозид пеонідин.

Дія фіалки. Фіалка триколірна і фіалка польова підсилюють секрецію бронхіальних залоз, розріджують мокротиння, сприяючи кращому відходженню, збільшують виділення сечі і поту, покращують обмін речовин при шкірних захворюваннях, мають протизапальну дію.

У медицині настій трави фіалки або препарат триовілин застосовують як відхаркувальний засіб при гострих і хронічних бронхітах, при катарах дихальних шляхів.

Трава фіалки входить до складу відхаркувальних, сечогінних, протизолотушних зборів і аверин чаїв.

У народній медицині фіалка триколірна і фіалка польова застосовувалися ще в глибоку давнину. Настій трави фіалки приймають всередину при кашлі, кашлюку та інших захворюваннях органів дихання і дихальних шляхів, при золотусі, рахіті, різних шкірних хворобах, вуграх, висипах, гнійниках, екземі, сверблячці шкіри, а також при запорах, запаленні сечового міхура, утрудненому сечовипусканні, атеросклерозі, подагрі, ревматизмі.

Тривале застосування при великих дозах препаратів фіалки може викликати пронос, блювоту і сверблячі висипи.

Способи застосування фіалки:

– настій (1 столову ложку подрібненої сухої або свіжої трави фіалки триколірної залити 1 склянкою окропу, настоювати 2 години, процідити) приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день як відхаркувальний засіб, зовнішньо використовувати цей настій для обмивань при золотусі;

– 1 столову ложку суміші (взяти в рівних частинах траву фіалки триколірної і траву золототисячнику малого, ретельно подрібнити, змішати) залити 1 склянкою окропу, настоювати 2 години, процідити і приймати по 2 столових ложки 4 рази на день при екземі, лишаях, псоріазі, дерматитах;

– маззю (10 г квіток фіалки триколірної, по 5 г трави будри плющеподібної і вербени лікарської варити 10 хвилин в 100 г соняшникової олії, настоювати 1 добу, процідити) змащувати ділянки шкіри, уражені золотухою;

– відхаркувальний настій (траву фіалки триколірної 15-20 г заварити 1 склянкою окропу, настояти до охолодження і процідити) приймати по 1/2-1 склянці 2-3 рази на день;

– відхаркувальний настій: 1 столову ложку суміші (20 г трави фіалки триколірної і 20 г листя череди трироздільної) заварити 1 склянкою окропу, настояти, процідити і пити по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

Залишити коментар