Гуанабана

Гуанабана
Дерево гуанабана

Хімічний склад гуанабани,
Дія гуанабани,
Способи застосування гуанабани,
Протипоказання.

Гуанабана, гравіола, саусеп, сметанне яблуко або аннона колюча (Annóna muricáta) – вічнозелене дерево з широкими зеленими листками, вид роду Annona (Аннона) сімейства Annonaceae (аннонові), найближчий родич черімойї (Annona cherimola). Одне з найцінніших тропічних плодових дерев.

Дерево гуанабана досягає у висоту 7,5-9 метрів. Молоді пагони опушені. Листя ароматні, гладкі, блискучі, зверху темно-зелені і світло-зелені знизу. Квітки поодинокі з короткими квітконіжками, ростуть на стовбурі і на гілках, мають конічну форму і складаються з трьох внутрішніх і трьох зовнішніх пелюсток.

Гуанабана
Гуанабана, плід рослини

Плід – соковита багатолистівка, пахне скипидаром. Плоди гуанабани є найбільшими з усіх аннонових, вага їх може досягати від 4,5 до 7 кілограмів, а розмір – від 10 до 35 см в довжину і 15 см в ширину. Шкірка у недостиглого плода темно-зелена, в міру дозрівання вона стає жовтуватою, покритої товстими колючками. М’якоть кремово-біла, щільна, з вигляду нагадує вату. В роті тане, як желе, і має кислий смак лимонаду з присмаком суниці. М’якоть містить насіння чорного кольору, яке отруйне. Збирають фрукти ще в недостиглому стані, так як стиглі плоди опадають з дерева і можуть пошкодитися.

Гуанабана
Фрукти гуанабани

Гуанабана зустрічається в дикому і в культурі вигляді на Бермудських і Багамських островах, а також по всьому Карибському басейну і від Південної Мексики до Перу і Аргентини на висоті до 1150 метрів над рівнем моря. Гуанабану також вирощують в Індії, Шрі-Ланці, Південному Китаї, Австралії, Південно-Східній Азії і на тихоокеанських островах.

Гуанабана
Напій з плоду гуанабани

М’якоть плодів гуанабани їстівна в свіжому вигляді і може бути використана для приготування десертів з додаванням цукру і невеликої кількості молока або вершків. Екстракт гуанабани широко використовується для ароматизації чаю. У тропічних країнах з плодів гуанабани широко поширене виготовлення освіжаючих напоїв шляхом вичавлювання м’якоті і змішування з молоком і цукром.

Іноді сік гуанабани зброджується. Такий слабоалкогольний напій нагадує сидр. Сидр гуанабани іноді підфарбовують в рожевий або зелений колір. З соку гуанабани шляхом додавання бренді і прянощів роблять коктейлі. М’якоть гуанабани використовують для виготовлення морозива, шербетів, сиропів, тортів, желе і варення.

Олія з насіння гуанабани – засіб для знищення вошей на голові.

Сік стиглих плодів має сечогінні властивості і використовується при захворюваннях нирок. Подрібнені незрілі плоди вживають при дизентерії. Подрібнене листя використовують в якості припарок при шкірних захворюваннях. Настій розмеленого насіння – досить сильний блювотний засіб.

Гуанабана
Гуанабана, насіння рослини

Хімічний склад гуанабани. У 100 г плоду гуанабани міститься: жирів до 0,3 г (насичених жирів до 0,1 г, поліненасичених жирних кислот до 0,1 г, мононенасичених жирних кислот до 0,1 г), білків до 1 г, вуглеводів до 17 г (харчових волокон до 3,3 г, цукрів до 14 грамів), вітамінів (A до 2 IU, B6 до 0,1 мг, C до 20,6 мг), натрію до 14 мг, калію до 278 мг, магнію до 21 мг, кальцію до 14 мг, заліза до 0,6 мг.

Ацетогенін – клас полікетидів, що синтезується рослинами сімейства аннонові, характеризуються наявністю довгих, лінійних 32- або 34-вуглецевих ланцюгів, в яких розташовані такі функціональні групи як гідроксили, кетони, епоксиди, тетрагідрофурани і тетрагідропірани. Ланцюг зазвичай закінчується лактоном або бутанолідом.

Вчені активно досліджують речовину ацетогенін як протипухлинний засіб. Ацетогеніни (і очищені і в грубому екстракті) не були схвалені FDA для лікування раку, але вони показали протипухлинну активність як у тварин, так і при клінічних випробуваннях. Вважають, що ацетогеніни пригнічують активацію HIF-1, блокуючи гіпоксичну індукцію синтезу білка HIF-1α. На думку вчених (але відсутні строгі контрольовані клінічні випробування, що кидає тінь на спостереження), використання ацетогенінів зменшує розміри пухлини, її кровопостачання, пригнічує метастази і покращує стан ракових пацієнтів.

Дія гуанабани. Наявність багатих корисних властивостей екзотичних плодів дерева обумовлені тим, що до складу гуанабани входить багато вітамінів і мінералів. Аскорбінова кислота зміцнює імунітет і допомагає організму протистояти дії вірусів та інфекцій. Завдяки кальцію, плоди зміцнюють кістки, нігті й волосся. З огляду на корисний склад фруктів, їх можна використовувати при лікуванні проблем кишечника. При регулярному вживанні плодів гуанабани поліпшується робота печінки, флора кишечника, зменшується вага і нормалізується кислотність шлунка.

Оскільки плоди гуанабани мають здатність виводити з організму сечову кислоту, їх рекомендують людям, у яких є ревматизм, артрит чи подагра. Завдяки великій кількості вітамінів групи В, гуанабана допомагає в лікуванні дегенеративних проблем хребта, а також деяких захворювань нервової системи.

Екстракт гуанабани має противірусну та протималярійну дію. Крім цього, його використовують як засіб для нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту і для поліпшення загального стану організму.

Протипоказання: не рекомендується зловживати продуктом при вагітності. Протипоказаний чай з листям тропічної рослини при нервовому виснаженні і інших захворюваннях нервової системи. В такому випадку перед вживанням напою слід порадитися з лікарем.

Способи застосування гуанабани:

– приготування чорного і зеленого чаю: заварний чайник ретельно обдати окропом, на дно покласти листя гуанабани (подрібнені – 5 г) і листя чорного або зеленого чаю (5 г), залити окропом і залишити на 3-4 хвилини настоюватися. Листя гуанабани повністю розкривають свої смакові особливості при вторинному заварюванні, тому не рекомендують одразу викидати заварку;

– для приготування заспокійливого чаю заварити листя гуанабани (3-4 штуки) склянкою окропу, настоювати 7-8 хвилин, процідити, за бажанням можна додати цукор і лимон, напій бажано вживати гарячим.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*