Кавун звичайний

Кавун звичайний
Кавун звичайний, плід рослини

Хімічний склад кавуна звичайного,
Дія кавуна звичайного,
Способи застосування кавуна звичайного.

Кавун звичайний (лат. Citrullus lanatus) – баштанна культура, належить до родини Cucurbitaceae (гарбузові).

Кавун – однорічна трав’яниста рослина з гнучким повзучим або кучерявим округло-п’ятигранним стеблом, завдовжки до 3-4 м і розгалуженими вусиками. Молоде стебло густо опушене відстовбурченими волосками.

Листя чергове, на довгих черешках, велике (довжиною 10-22, шириною 5-18 см), шорстке, з округлими частками, глибоко трироздільне з перистороздільними або двічі перистороздільними частками (середня частка на верхівці листя подовжено гостра, бічні зазвичай закруглені).

Квітки кавуна звичайного тичинкові, діаметром до 2-2,5 см, на волохатому квітконосі, жовті або білі, одностатеві (чоловічі і жіночі), однодомні. Ростуть поодиноко в пазухах листя. Чоловічі квітки переважають на початку сезону; жіночі мають нижню зав’язь, розвиваються дещо пізніше. Квітколоже – широкий дзвоник, чашолистки від вузько-ланцетних до шиловидно-ниткоподібних; віночок широко-лійчастий, волохатий, зовні зелений, частки його овальні або довгасто-яйцеподібні. У квітки п’ять тичинок, з яких одна вільна, а чотири попарно зрощені. Маточкові квітки кавуна поодинокі, трохи більші за чоловічі, зав’язь опушена, стовпчик тонкий, довжиною до 5 мм, рильце п’ятилопатеве, зеленувате.

Плід кавуна звичайного – соковита гарбузина кулястої, овальної, сплюснутої або циліндричної форми. Гарбузина кавуна морфологічно схожа на велику ягоду з товстою твердою кіркою (екзокарпом) і соковитою м’якоттю (мезокарпом і ендокарпом) з насінням. Поверхня плодів гладка. Дикі рослини мають плоди до 20 см в діаметрі, культивовані сорти можуть перевищувати 60 см. Шкірка плоду кавунів від білого, жовтого до темно-зеленого кольору з малюнком у вигляді сітки, смуг, плям. М’якоть плоду кавуна звичайного найчастіше червона або рожева, помаранчева, жовта, зелена або біло-жовта, містить численне насіння.

Насіння плоске, іноді облямоване, різноманітно забарвлене, з рубчиком.

Цвіте рослина в травні – липні, плоди дозрівають в вересні.

Кавун звичайний
Кавун звичайний

Кавун звичайний культивується на баштанах в середній і південній смузі Європи (в степовому і середземноморському кліматі), в Середній Азії. Найбільше культивують кавун звичайний в Китаї, Туреччині, країнах Америки, Узбекистані. В Україні промислова культура зосереджена переважно в південних областях і Криму.

Зафіксовано світовий рекорд за масою – кавун сорту Кароліна-Кросс приблизно 119 кілограмів.

При зловживанні мінеральними добривами в плодах кавуна можуть накопичуватися нітрати, що викликає нудоту, блювоту, шлункові болі і проноси, у дітей важкі диспепсичні явища.

Батьківщиною рослини є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібії, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Натал, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де кавуни зустрічаються в дикому вигляді. В Стародавньому Єгипті кавун поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі для їх загробного існування. В Західну Європу кавун завезли в епоху хрестових походів. А українці в XII столітті з кавунів вже робили каву.

Кавун звичайний
Кавун звичайний, склад рослини

Для лікування використовують кірку, м’якоть і насіння кавуна звичайного. Кавунова клітковина покращує травлення, сприяє виведенню холестерину. Фолієва кислота і вітамін C мають протисклеротичну дію. Сік кавуна добре втамовує спрагу при гарячці. Вміст лужних сполук регулює кислотно-лужний баланс, тому кавунову клітковину застосовують при ацидозах. Кавун має сечогінну, жовчогінну, протизапальну, жарознижувальну, проносну і загальнозміцнювальну властивості.

Нормалізує процеси обміну речовин, поліпшує травлення, посилює перистальтику кишечника. Використовують його для лікування недокрів’я, хвороб печінки, при жовчно-кам’яній хворобі, як сечогінний засіб при сечокислих діурезах і ожирінні. Кавун звичайний не викликає роздратування нирок і сечовивідних шляхів, тому часто застосовується при хронічних і гострих розладах печінки.

Стиглі плоди вживають в їжу в свіжому вигляді, кірку сушать і зберігають у картонних коробках. З кавунової м’якоті готують соки, сиропи, повидло, кавуновий мед – нардек (сік випаровують до густоти меду, страва містить до 20% сахарози, до 40% інвертного (розщепленого) цукру, солі заліза, калію, натрію, фосфору, магнію). Кавунове насіння промивають, очищають від твердої оболонки, сушать в тіні на повітрі і зберігають в мішечках в сухому місці.

Кавун звичайний
Кавун звичайний, квітка рослини

Хімічний склад кавуна звичайного. М’якоть кавуна звичайного містить добре засвоювані цукри, вітаміни А (0,11 мг/100 г), B1, B2, C (10-40 мг/100 г), PP (0,2 мг/100 г), жири, велику кількість фолієвої кислоти, мінеральні кислоти – фосфорну і кремнієву, залізо, магній, калій, кальцій, азотисті речовини, клітковину. В насінні до 20% жирної олії, фітостерини, кукурбітол, смоли, ефірна олія, білкові речовини, лецитин. Олія з кавунового насіння за фізико-хімічними властивостями схожа на мигдальну олію і може її замінити, за смаковими якостями – на прованську.

Кавун звичайний
Кавун звичайний, ягоди рослини

Дія кавуна звичайного. М’якоть і сік кавуна звичайного володіють сильною діуретичною, а також жовчогінною, жарознижувальною, протизапальною дією. Добре втамовує спрагу при лихоманці і можна вживати в якості легкого проносного засобу. Нормалізує діяльність органів кровотворення, роботу серцево-судинної системи, залоз внутрішньої секреції.

У медицині м’якоть кавуна звичайного рекомендують при хворобах печінки, нирок, водянці і як засіб, що регулює діяльність кишечника, збуджує його перистальтику при атонії, запорах та інших кишкових захворюваннях, а також при атеросклерозі для виведення з організму зайвого холестерину. Кавунове насіння має кровоспинну і протиглисну властивості, використовують для виведення стрічкових глистів.

У народній медицині м’якоть кавуна корисна при водянці, жовтяниці, цукровому діабеті, недокрів’ї, артритах, подагрі, склерозі. Зелена кірка в сирому або сушеному вигляді застосовується при колітах. Кавунове насіння розтерте з молоком вживають як кровоспинний засіб при маткових кровотечах.

Кавун звичайний
Кавун жовтий

Способи застосування кавуна звичайного:

– при хронічних запорах і для поліпшення функції кишечника м’якоть кавуна з’їдати по 1-2 кг кожен день протягом 3-4 місяців;

– як сечогінний засіб призначають сік свіжого кавуна: пити по ¼ склянки 3-4 рази на день;

– протиглисний засіб: 1 склянку кавунового насіння, очищеного від шкірки, розтерти в ступці з водою або молоком. Пити все відразу натщесерце від стрічкових глистів. Через 3-4 години пити проносну сіль, потім робити клізму. За 3 дня до лікування кожен день на ніч робити клізму і очищати кишечник;

– протиглисний відвар п’ють 1 раз на день натщесерце: 60 г розмеленого без шкірки кавунового насіння настоюють в 180 мл дистильованої води протягом 4-8 годин, після чого суміш 10-20 хвилин варять в емальованому посуді під закритою кришкою на повільному вогні. Коли відвар охолоне (через 15-30 хвилин), його проціджують, віджимають і додають кип’ячену воду до попереднього обсягу витяжки;

– протиглисний засіб: 50 г кавунового насіння, очищеного від шкірки, розтерти в ступці з 20 г цукру, додати 80 мл води. Пити все відразу натщесерце від стрічкових глистів.

Залишити коментар