Когнітивні спотворення

Когнітивні спотворення
Ілюзії мозку або когнітивні спотворення через надлишок інформації

Когнітивні спотворення – поняття, що означає систематичні відхилення в поведінці, сприйнятті і мисленні, обумовлені суб’єктивними переконаннями (упередженнями) і стереотипами, соціальними, моральними та емоційними причинами, збоями в обробці і аналізі інформації, а також фізичними обмеженнями та особливостями будови людського мозку. Когнітивні спотворення виникають на основі дисфункціональних переконань, впроваджених в когнітивні схеми, і легко виявляються при аналізі автоматичних думок.

Когнітивні спотворення в конкретних умовах можуть сприяти більш ефективним діям особистості, дозволяють швидше приймати рішення в ситуаціях, коли швидкість прийняття рішення важливіше за його точність. Інші когнітивні спотворення є прямим наслідком обмежених можливостей обробки людиною інформації або повної відсутності відповідних психічних механізмів (обмежена раціональність).

Дослідження когнітивних спотворень мають велике значення для когнітивної науки, поведінкової економіки і соціальної психології, оскільки дозволяють визначити психологічні процеси, які лежать в основі процесів сприйняття і прийняття рішень.

Список в Вікіпедії налічує 175 когнітивних спотворень. Звичайно, це не повний перелік способів, якими людський мозок може обманювати сам себе. Такий обман зовсім нескладний, адже значна частина психічних процесів у людини відбувається без відображення в свідомості. Таким чином, стає можливим звертатися безпосередньо до цих основних процесів, не зачіпаючи свідому частину.

У роботі з широкими масами професіонали використовують способи обходу механізму цензури, який в мозку фільтрує інформацію, що надходить із зовнішнього світу. Наприклад, якщо посилити інформацію емоційно, то вербальне або невербальне послання легше пройде через вбудовані фільтри свідомості і довше збережеться в пам’яті споживача інформації.

Список когнітивних спотворень в Вікіпедії можна класифікувати за чотирма тематичними групами:
– спотворення, пов’язані з поведінкою і прийняттям рішень;
– спотворення, пов’язані з можливостями і стереотипами;
– соціально обумовлені спотворення;
– спотворення, пов’язані з помилками в пам’яті.

Така класифікація не дає можливості чітко уявляти причини цих когнітивних спотворень. Тобто не зовсім зрозуміло, за допомогою яких методів можна експлуатувати різні когнітивні спотворення, і чому вони виникають. До того ж, деякі викривлення в списку дублюються під різними назвами.

Якщо класифікувати спотворення, орієнтуючись на конкретній причині збою в мисленні, яка обумовлює некоректне сприйняття реальності, то когнітивні спотворення також можна розділити на чотири групи, але тепер вони стають більш зрозумілими.

Чотири проблеми, через які виникають когнітивні спотворення:
– занадто багато інформації;
– недостатньо сенсу (багатозначність);
– необхідність діяти швидко;
– фільтрація інформації для запам’ятовування – мозок завжди віддає перевагу запам’ятати простішу і чітку концепцію, а не двозначну чи складну, навіть якщо друга концепція є більш конкретна і об’єктивна.

Звичайно ж, особливий інтерес викликає перша група когнітивних спотворень, пов’язаних з надлишком інформації, тим більше, що інші групи концептуально пов’язані з нею. Створюється враження, що миттєва фільтрація і відбір інформації для запам’ятовування – це основна проблема, з якою стикається людина в сучасну епоху, коли інформації забагато. Можливо, через це виникає більша частина когнітивних спотворень і некоректного сприйняття навколишньої реальності.

Першу групу когнітивних спотворень можна поділити на п’ять підгруп:

1. Як правило, ми першими помічаємо речі, які вже укріпились в пам’яті або часто повторюються. Таку групу когнітивних спотворень застосовують рекламні агенції. Багаторазове повторення одного і того ж практично гарантує, що людина залишить поза увагою деталь, яка згадується мимохідь лише один раз. Крім того, багаторазове повторення брехні збільшує ймовірність, що в неї повірять.

Приклади:

Евристика доступності – це інтуїтивний процес, в якому людина «оцінює частоту або можливість події за легкістю, з якою приклади або випадки приходять на розум», тобто легше пригадуються.

Систематична помилка уваги – залежність від людського сприйняття повторюваних думок. Якщо постійно думати на одну й ту саму тему, то частіше звертаєш увагу на новини на цю тему.

Ефект ілюзії правди – тенденція вірити, що інформація правдива, якщо ми чули її багато разів.

Ефект знайомства з об’єктом – тенденція людей висловлювати необґрунтовану симпатію до деякого об’єкту тільки тому, що вони знайомі з ним.

Забування без контексту – складнощі під час згадування інформації через відсутність контексту (пов’язаних спогадів). І навпаки, зустріч з підказкою відразу тягне за собою весь ланцюжок спогадів. Наприклад, якщо ви були у відпустці і зустріли там рідкісний автомобіль, то зустріч з таким автомобілем через багато років витягне з пам’яті ланцюжок «забутих» спогадів про відпустку. Ефект працює також на емоційному рівні: деяку інформацію легше витягнути з пам’яті, якщо викликати «якірні» емоції, які контекстуально пов’язані з цією інформацією.

Ілюзія частотності або феномен Баадера-Майнхофа – це когнітивне спотворення, при якому почувши або дізнавшись одного разу щось досі невідоме для себе, людина дуже скоро знову натрапляє на ту ж саму інформацію, яка сприймається як повторення. Тобто кожна поява цієї нової речі (інформації) впевнено закріплюється у свідомості, що вона стала з’являтися всюди.

Розрив емпатії – феномен, коли людина недооцінює вплив вісцеральних факторів на свою поведінку. Ці чинники включають голод, спрагу, сексуальний потяг, потяг до наркотиків або алкоголю, фізичний біль і сильні емоції. З боку здається, що людина діє імпульсивно, нераціонально, вийшла з-під контролю. Сама людина знаходить інше пояснення своїм вчинкам, ігноруючи справжню підсвідому їх причину.

Недооцінка бездіяльності – когнітивні спотворення, що проявляються в тенденції людей недооцінювати наслідки бездіяльності в порівнянні з діяльністю з аналогічним результатом. Тобто при виборі між дією і бездіяльністю, які несуть рівну шкоду, люди частіше вибирають бездіяльність, а також оцінюють таку бездіяльність як менш аморальну.

Помилка базового відсотка – це помилка в мисленні, коли стикаючись із загальною інформацією про частоту деякої події (базовий відсоток) і специфічною інформацією про цю подію, людина має схильність ігнорувати перше і фокусується на другому.

2. Люди схильні помічати і запам’ятовувати швидше особливі, химерні і смішні образи, ніж нечудернацькі і несмішні. Іншими словами, мозок перебільшує важливість незвичайної або дивовижної інформації. З іншого боку, ми схильні пропускати повз свідомість інформацію, яка здається звичайною або очікуваною.

Приклади:

Ефект Ресторфф (ефект ізоляції) – в ряду схожих об’єктів легше запам’ятовується той, який вирізняється з-поміж інших. Наприклад, число легше запам’ятовується в ряду букв (вцу5кеквр), а не серед інших чисел (35856896).

Ефект переваги картинки – картинки легше запам’ятовуються, ніж слова. Ефект підтверджений численними науковими експериментами.

Ефект автореференції – схильність людей по-різному кодувати в пам’яті інформацію в залежності від того, наскільки вона зачіпає людину особисто. Ефект автореференції досліджений у науковій роботі «Self-reference and the encoding of personal information»(Journal of Personality and Social Psychology, Vol 35 (9), Sep 1977, 677-688). Фахівці з когнітивної нейробіології визначили конкретні області в префронтальній корі головного мозку, серединних структурах і тім’яній ділянці, які активізуються, якщо людина вважає, що інформація зачіпає її особисто. Ефект автореференції має численні прояви. Наприклад, людина набагато краще запам’ятовує інформацію, якщо вона стосується її особисто. У рекламі людина краще сприймає інформацію, якщо її рекламують люди, схожі на неї. Людина краще запам’ятовує дні народження, які близькі за часом до її власного дня народження. Стрункі жінки краще сприймають образи інших струнких жінок і моделей, ніж повних жінок (див. Наукову роботу “Self-referencing and consumer evaluations of larger-sized female models: A weight locus of control perspective”. Marketing Letters. 18 (3): 197-209 . doi: 10.1007 / s11002-007-9014-1).

Ухил до негативу – речі негативної природи навіть за умови рівної сили сприймаються людиною сильніше, ніж речі позитивної природи. Це відноситься до думок, емоцій, соціальних взаємин, болючих і травматичних подій і т.д. Тому аудиторія телевізійних новин звертає більше уваги на негативні новини, а не на позитивні події. Негатив сприймається яскравіше, більш чітко і добре запам’ятовується. Ефект проявляється і в сприйнятті інших людей: одна «негативна» характеристика людини здатна перекреслити в сприйнятті безліч її позитивних рис. Таким чином, людина взагалі без позитивних рис (наприклад, безликий політик, який тільки що з’явився) має перевагу перед конкурентами, у яких багато позитивних рис і одна негативна (тобто практично перед будь-яким іншим політиком).

У прийнятті рішень та управлінні таке когнітивне спотворення дуже сильно впливає на поведінку людини. Бізнесмени схильні мінімізувати прибуток, аби гарантувати відсутність збитків. Любий короткостроковий збиток сприймається вкрай емоційно, навіть якщо він об’єктивно не впливає на загальний місячний або річний прибуток. Наприклад, на фондовому ринку люди готові значно збільшити ризики і продовжити інвестиції в папір, що падає, щоб усереднити позицію і вийти зі збитків, хоча раціональною поведінкою було б простіше зафіксувати збиток і вийти з паперу. Тобто активізується нераціональне бажання «відігратися».

Цікаво, що деякі наукові дослідження показують, що дане когнітивне спотворення зникає з віком. Більш того, у людей в зрілому віці іноді спостерігається навіть протилежне когнітивне спотворення – ухил до позитиву. Тобто негативну інформацію літні люди сприймають як само собою зрозуміле і не реагують на неї, а ось позитивну інформацію сприймають сильніше (див. “The negativity bias is eliminated in older adults: Age-related reduction in event-related brain potentials associated with evaluative categorization “. Psychology and Aging. 21 (4): 815-820. doi: 10.1037 / 0882-7974.21.4.815).

3. Люди схильні помічати зміни. При цьому мозок некоректно оцінює цінність нової інформації в контексті напрямку зміни (позитивної або негативної), тобто необ’єктивно переоцінюючи нову інформацію незалежно від попередньої.

Приклади:

Ефект прив’язки – когнітивне спотворення оцінки числових значень зі зміщенням в сторону початкового наближення. Ефект використовують торговельні мережі, вказуючи ціну декількох штук виробу навіть при відсутності знижки за кількість. Або інтернет-сайти, які пропонують пожертвувати довільну суму, але при цьому наводять приклад більшого пожертвування. Як показали дослідження, «прив’язавши» людей, наприклад, до великого пожертвування, середня сума довільних пожертвувань буде вищою, ніж без прив’язки.

Грошова ілюзія – схильність людини сприймати номінальну вартість грошей, а не їх реальну вартість. Когнітивне спотворення виражається в тому, що люди не в повній мірі усвідомлюють, як реальна вартість грошей змінюється кожного дня. Через це вони неадекватно сприймають дійсність, в тому числі зміна номінальних цін на товари, інфляцію. Наприклад, багато хто не розуміє, що при зміні курсу долара до гривні їх зарплата реально знизилася де-факто при збереженні її номінального значення в гривнях. Влада може заохочувати це когнітивне спотворення у громадян заявами на кшталт «Не потрібно стежити за курсом долара» і т.д.

Обмеження рамками або фреймінг-ефект – феномен різної реакції мозку на однаковий вибір, залежно від того, як він підноситься: позитивний або негативний вибір. Склянка може бути наполовину порожньою або наполовину повною. Вибір однаковий, але сприймається по-різному. Наприклад, штрафи за запізнення діють на людей ефективніше, ніж премія за своєчасно виконані дії (очевидно, тут діє також когнітивне спотворення «ухил до негативу»). Дослідження в судовій системі показало, що підсудні частіше дають свідчення, якщо їх підносять як перший крок до подальшого звільнення після відбування строку у в’язниці, а не як останній крок вільного життя перед початком тюремного ув’язнення.

Закон Вебера-Фехнера – емпіричний психофізіологічний закон, який полягає в тому, що інтенсивність відчуття чогось прямо пропорційна логарифму інтенсивності подразника. Тобто люстра з шістнадцятьма лампочками помилково здається настільки ж яскравіше люстри з чотирма лампочками, наскільки люстра з чотирма лампочками яскравішою за люстру з двох лампочок.

Консерватизм (в психологічному сенсі) – когнітивне спотворення нової інформації, якщо вона суперечить усталеним переконанням людини.

Саме консерватизм в психології, як когнітивне спотворення, можна виділити в цілу окрему категорію.

4. Людей притягує інформація, яка підтверджує їх переконання – ця категорія теж пов’язана зі способом фільтрувати нові дані. Якщо інформації навколо дуже багато, то людина зазвичай вибирає ту, яка підтверджує саме її думку.

Приклади:

Схильність до підтвердження своєї точки зору – тенденція людини шукати і інтерпретувати таку інформацію або віддавати перевагу такій інформації, яка узгоджується з її точкою зору, переконанням або гіпотезою.

Спотворення в сприйнятті зробленого вибору – тенденція заднім числом приписувати позитивні якості предмету або дії, яку людина вибрала. Тобто заднім числом знаходяться «раціональні» причини, чому людина зробила саме такий вибір.

Селективне сприйняття – схильність людей приділяти увагу тим елементам оточення, які узгоджені з їх очікуваннями, і ігнорувати інше.

Ефект страуса – спроба ігнорувати негативну інформацію, пов’язану зі зробленим вибором.

5. Люди більше схильні помічати помилки інших, ніж свої. Навіть якщо взяти цей список когнітивних спотворень, здається, що спотворення сприйняття скоріше присутні в оточуючих, а не в вас особисто.

Приклади:

Упередження сліпої плями – розпізнавання спотворень сприйняття в інших людях, а не в собі (досліджено в наукових роботах Емілі Пронін).

Наївний цинізм – когнітивне спотворення, форма психологічного егоїзму, коли людина наївно очікує більш егоїстичної поведінки від інших, ніж є насправді. Ланцюжок міркувань наївного цинізму виглядає наступним чином: «У мене немає упереджень – якщо ти не згоден зі мною, то у тебе є упередження – твої наміри, дії відображають твої егоїстичні упередження». Наївний цинізм протистоїть протилежному когнітивному спотворенню – наївному реалізму.

Наївний реалізм – схильність людини вірити в те, що ми об’єктивно бачимо навколишній світ таким, яким він є. Незгодні з цим люди сприймаються як неінформовані, нераціональні або в полоні упереджень. Згідно наївному науковому реалізму, теорія, яку визнало наукове співтовариство, володіє абсолютною істинністю, тобто дає повний і точний образ описуваної системи об’єктів.

Можливо, така класифікація когнітивних спотворень, пов’язаних з надлишком інформації, здасться вам більш логічною, хоча ця класифікація все одно залишається досить умовною, адже багато викривлень у свідомості пояснюються не однією, а відразу декількома причинами.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*