Хімічний склад кропиви,
Дія кропиви,
Способи застосування кропиви.
Кропива – рослина родини Urticaceae (кропивові).
Кропива дводомна (Urtica dioica L.) – багаторічна трав’яниста дводомна рослина з гіллястим кореневищем. Стебла 4-гранні, прямі, не гіллясті, висотою 50-160 см, покриті, як і листя, довгими пекучими і короткими м’якими волосками. Листя супротивне, яйцеподібно-ланцетне, черешкове, з великими зубчиками по краю. Квітки кропиви дводомної дрібні, зелені, одностатеві, з простою 4-роздільною оцвітиною, зібрані в гіллясті колосоподібні пазушні суцвіття. Плід – яйцеподібний жовтувато-сірий горішок.
Кропива жалка (Urtica urens L.) – однорічна трав’яниста з сильно пекучими волосками однодомна рослина з гіллястим стеблом, заввишки 20-50 см. Листя супротивне, черешкове, яйцеподібно-еліптичне, гостре, надрізано-пильчасте, покрите пекучими волосками. Квітки кропиви жалкої дрібні, зелені, з простою оцвітиною, зібрані в колосоподібні суцвіття, за довжиною рівні з черешками листя.
Див. також: Коктейль молочний з сиром, кропивою і кропом
Цвіте кропива з червня до вересня, плодоносить з липня. Росте в тінистих вологих лісах, на вирубках, по ярах і прибережних чагарниках, утворює великі зарості на пустирях, біля покинутих поселень, біля жител, на збитих випасних луках, уздовж доріг.
Найбільша щільність заростей кропиви спостерігається на добре зволожених і багатих перегноєм ґрунтах. Поширена кропива повсюдно, крім Казахстану (район озера Балхаш), пустелі Кизил-кум і Прикаспійської низовини.
Для лікування найчастіше використовують листя кропиви, зібрані в період цвітіння. У народній медицині застосовують також листя, коріння з кореневищами і плоди кропиви.
Заготовляють листя кропиви в травні – червні тільки з квітучих рослин, які зривають зі стебла знизу до верхівки стебла. Після цвітіння збирати листя кропиви не слід.
Сушать листя кропиви в тіні на свіжому повітрі, в добре провітрюваних приміщеннях, на горищах під залізним дахом, розкладають тонким шаром на папері, тканині, не слід допускати пересушування. Вихід готової сировини 22-23%.
Готову сировину пакують у тюки і зберігають в добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання до 2 років. Коріння і кореневища кропиви викопують восени, чистять від землі і сушать звичайним способом в тіні.
Кропиву дводомну і жалку слід відрізняти від інших видів цього роду, які не застосовують для лікувальних цілей.
Див. також: Риба з картоплею і сухою кропивою
Хімічний склад кропиви. Листя кропиви дводомної містять до 270 мг/ 100 г вітаміну C, каротин та інші каротиноїди (до 50 мг/ 100 г), вітаміни групи B і K, галусову, мурашину, пантотенову та інші органічні кислоти, до 5% хлорофілу, більше 2% дубильних речовин, камедь, копропорфірин, протопорфірин, ситостерин, глікозид уртицин, залізо, марганець, мідь, нікель, титан, кремній, бор, кверцетин, білкові речовини, мінеральні солі, кавову, кумарову, ферулову кислоти, ацетилхолін, гістамін, фітонциди.
Вітамін K сприяє згортанню крові і зупиняє кровотечі.
Зазначені речовини є й в кропиві жалкій, яка використовується в медицині нарівні з кропивою дводомною. У гомеопатії виробляють есенцію тільки зі свіжої кропиви жалкої.
Див. також: Відварна картопля з кропивою
Дія кропиви. Кропива має антисептичну, кровоспинну, загальнозміцнювальну, знеболювальну, ранозагоювальну, жовчогінну, сечогінну, легку проносну, відхаркувальну, протизапальну, протисудомну, полівітамінну дію.
Фізіологічно активні речовини кропиви знижують вміст цукру в крові, підвищують згортання крові, сприяють звуженню кровоносних судин і тонізують гладку мускулатуру матки.
Хлорофіл кропиви стимулює і тонізує організм людини, посилює основний обмін, підвищує тонус дихального центру, мускулатури серця, судин органів травлення, стимулює грануляцію і епітелізацію уражених тканин.
Кропива сприяє відновленню вмісту гемоглобіну і сприяє збільшенню кількості еритроцитів, надає виражений вплив на вуглеводний обмін.
Див. також: Помідори з кропивою
У медицині кропиву використовують в основному як кровоспинний засіб при маткових, легеневих, кишкових, ниркових, гемороїдальних кровотечах, при гіповітамінозах, для лікування застарілих ран і виразок, нормалізації оваріально-менструального циклу, при дизентерії.
Зовнішньо свіже листя або порошок з висушеного листя кропиви використовують при гнійних ранах і варикозних хронічних виразках. Листя кропиви вживають при недокрів’ї.
У Болгарії, Польщі, Німеччині та інших країнах препарати кропиви застосовують при анемії, атеросклерозі, запаленні нирок і сечового міхура, при захворюваннях печінки, м’язовому та суглобовому ревматизмі, шкірних захворюваннях, опіках, при випаданні волосся.
У народній медицині настій і відвар кропиви дводомної застосовують при хворобах печінки і жовчних шляхів, при сечокам’яній хворобі, набряках, дизентерії, хронічних запорах, хворобах дихальних органів, простудних захворюваннях, при геморої, при гострому суглобовому ревматизмі, м’язових болях, подагрі, при гемороїдальних, маткових, легеневих і кишкових кровотечах, а також як засіб при лікуванні різних шкірних захворювань – лишаїв, вугрів, фурункулів.
При остеомієліті використовують сік свіжого листя і свіже насіння кропиви. Сік зі свіжого молодого листя приймають всередину при каменях в печінці, нирках.
Відвар кореневищ і коренів кропиви дводомної в народі вживають при фурункульозі, геморої, набряках ніг, а настій коренів – як серцевий засіб.
Зацукровані коріння кропиви (зварені в цукровому сиропі) допомагають при кашлі.
Зовнішньо настій листя кропиви буде корисним у вигляді полоскань при ангінах, для зміцнення ясен і кращого росту волосся.
Кропива широко використовується як дієтичний продукт. З молодого листя і пагонів кропиви готують зелений борщ, а більш старе листя заквашують як капусту.
Варене подрібнене листя молодої кропиви, змішане з вареними яйцями і сметаною, подають як салат.
На Кавказі листя кропиви змішують з товченими волоськими горіхами і прянощами і готують смачні національні страви.
Завдяки фітонцидам листя кропиви сприяє збереженню продуктів. Довго зберігається, наприклад, випотрошена, набита і обкладена кропивою риба.
Кропива є дуже цінним кормом для домашніх тварин. У корів, які вживали кропиву, зростає кількість і якість молока. У курей, гусей, качок, індиків збільшується яйценосність.
Способи застосування кропиви:
– як кровоспинний і вітамінний засіб приймати настій (1 столову ложку свіжого або сухого листя кропиви залити 1 склянкою окропу, настоювати 1 годину, процідити) по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за 30 хвилин до їжі;
– як протиглисний приймати настій (1 столову ложку плодів і коріння кропиви залити 1 склянкою окропу, настоювати 1 годину, процідити) по 2 – 3 столових ложки 3 – 4 рази на день;
– при маткових кровотечах і порушеннях менструального циклу приймати рідкий екстракт кропиви аптечний по 30 крапель 3-4 рази на день до їжі;
– при авітамінозі вживати свіжий сік кропиви по 1 чайній ложці з водою 3 рази на день;
– як полівітамінний засіб приймають настій суміші (взяти порівну листя кропиви, ягід смородини, шипшини, кореня моркви): 2 столові ложки лікарської суміші залити 2 склянками окропу, настоювати 30 хвилин, процідити, вживати по ½ склянки 4 рази на день;
– при лупі, випаданні волосся змочувати голову після миття і злегка втирати в шкіру настій (1 столову ложку сухого листя кропиви залити 1 склянкою окропу, настоювати 1 годину, процідити), голову не витирати, настій застосовують щотижня протягом декількох місяців;
– при внутрішніх кровотечах застосовують екстракт кропиви дводомної і екстракт деревію, взяти по 40 крапель кожного екстракту на 100 мл води, приймати 4 рази на день до їжі.