Категорії
Дикорослі Лікарські рослини Природа

Кропива

Хімічний склад кропиви,
Дія кропиви,
Способи застосування кропиви.

Кропива – рослина родини Urticaceae (кропивові).

Кропива
Кропива дводомна, склад рослини

Кропива дводомна (Urtica dioica L.) – багаторічна трав’яниста дводомна рослина з гіллястим кореневищем. Стебла 4-гранні, прямі, не гіллясті, висотою 50-160 см, покриті, як і листя, довгими пекучими і короткими м’якими волосками. Листя супротивне, яйцеподібно-ланцетне, черешкове, з великими зубчиками по краю. Квітки кропиви дводомної дрібні, зелені, одностатеві, з простою 4-роздільною оцвітиною, зібрані в гіллясті колосоподібні пазушні суцвіття. Плід – яйцеподібний жовтувато-сірий горішок.

Кропива жалка (Urtica urens L.) – однорічна трав’яниста з сильно пекучими волосками однодомна рослина з гіллястим стеблом, заввишки 20-50 см. Листя супротивне, черешкове, яйцеподібно-еліптичне, гостре, надрізано-пильчасте, покрите пекучими волосками. Квітки кропиви жалкої дрібні, зелені, з простою оцвітиною, зібрані в колосоподібні суцвіття, за довжиною рівні з черешками листя.

Кропива
Кропива жалка (Urtica urens L.)

Див. також: Коктейль молочний з сиром, кропивою і кропом

Цвіте кропива з червня до вересня, плодоносить з липня. Росте в тінистих вологих лісах, на вирубках, по ярах і прибережних чагарниках, утворює великі зарості на пустирях, біля покинутих поселень, біля жител, на збитих випасних луках, уздовж доріг.

Кропива
Кропива дводомна, квітка рослини

Найбільша щільність заростей кропиви спостерігається на добре зволожених і багатих перегноєм ґрунтах. Поширена кропива повсюдно, крім Казахстану (район озера Балхаш), пустелі Кизил-кум і Прикаспійської низовини.

Для лікування найчастіше використовують листя кропиви, зібрані в період цвітіння. У народній медицині застосовують також листя, коріння з кореневищами і плоди кропиви.

Заготовляють листя кропиви в травні – червні тільки з квітучих рослин, які зривають зі стебла знизу до верхівки стебла. Після цвітіння збирати листя кропиви не слід.

Кропива
Кропива дводомна, зарості рослини

Сушать листя кропиви в тіні на свіжому повітрі, в добре провітрюваних приміщеннях, на горищах під залізним дахом, розкладають тонким шаром на папері, тканині, не слід допускати пересушування. Вихід готової сировини 22-23%.

Готову сировину пакують у тюки і зберігають в добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання до 2 років. Коріння і кореневища кропиви викопують восени, чистять від землі і сушать звичайним способом в тіні.

Кропиву дводомну і жалку слід відрізняти від інших видів цього роду, які не застосовують для лікувальних цілей.

Див. також: Риба з картоплею і сухою кропивою

Хімічний склад кропиви. Листя кропиви дводомної містять до 270 мг/ 100 г вітаміну C, каротин та інші каротиноїди (до 50 мг/ 100 г), вітаміни групи B і K, галусову, мурашину, пантотенову та інші органічні кислоти, до 5% хлорофілу, більше 2% дубильних речовин, камедь, копропорфірин, протопорфірин, ситостерин, глікозид уртицин, залізо, марганець, мідь, нікель, титан, кремній, бор, кверцетин, білкові речовини, мінеральні солі, кавову, кумарову, ферулову кислоти, ацетилхолін, гістамін, фітонциди.

Вітамін K сприяє згортанню крові і зупиняє кровотечі.

Зазначені речовини є й в кропиві жалкій, яка використовується в медицині нарівні з кропивою дводомною. У гомеопатії виробляють есенцію тільки зі свіжої кропиви жалкої.

Див. також: Відварна картопля з кропивою

Дія кропиви. Кропива має антисептичну, кровоспинну, загальнозміцнювальну, знеболювальну, ранозагоювальну, жовчогінну, сечогінну, легку проносну, відхаркувальну, протизапальну, протисудомну, полівітамінну дію.

Фізіологічно активні речовини кропиви знижують вміст цукру в крові, підвищують згортання крові, сприяють звуженню кровоносних судин і тонізують гладку мускулатуру матки.

Хлорофіл кропиви стимулює і тонізує організм людини, посилює основний обмін, підвищує тонус дихального центру, мускулатури серця, судин органів травлення, стимулює грануляцію і епітелізацію уражених тканин.

Кропива сприяє відновленню вмісту гемоглобіну і сприяє збільшенню кількості еритроцитів, надає виражений вплив на вуглеводний обмін.

Див. також: Помідори з кропивою

У медицині кропиву використовують в основному як кровоспинний засіб при маткових, легеневих, кишкових, ниркових, гемороїдальних кровотечах, при гіповітамінозах, для лікування застарілих ран і виразок, нормалізації оваріально-менструального циклу, при дизентерії.

Зовнішньо свіже листя або порошок з висушеного листя кропиви використовують при гнійних ранах і варикозних хронічних виразках. Листя кропиви вживають при недокрів’ї.

У Болгарії, Польщі, Німеччині та інших країнах препарати кропиви застосовують при анемії, атеросклерозі, запаленні нирок і сечового міхура, при захворюваннях печінки, м’язовому та суглобовому ревматизмі, шкірних захворюваннях, опіках, при випаданні волосся.

У народній медицині настій і відвар кропиви дводомної застосовують при хворобах печінки і жовчних шляхів, при сечокам’яній хворобі, набряках, дизентерії, хронічних запорах, хворобах дихальних органів, простудних захворюваннях, при геморої, при гострому суглобовому ревматизмі, м’язових болях, подагрі, при гемороїдальних, маткових, легеневих і кишкових кровотечах, а також як засіб при лікуванні різних шкірних захворювань – лишаїв, вугрів, фурункулів.

При остеомієліті використовують сік свіжого листя і свіже насіння кропиви. Сік зі свіжого молодого листя приймають всередину при каменях в печінці, нирках.

Відвар кореневищ і коренів кропиви дводомної в народі вживають при фурункульозі, геморої, набряках ніг, а настій коренів – як серцевий засіб.

Зацукровані коріння кропиви (зварені в цукровому сиропі) допомагають при кашлі.

Зовнішньо настій листя кропиви буде корисним у вигляді полоскань при ангінах, для зміцнення ясен і кращого росту волосся.

Кропива широко використовується як дієтичний продукт. З молодого листя і пагонів кропиви готують зелений борщ, а більш старе листя заквашують як капусту.

Варене подрібнене листя молодої кропиви, змішане з вареними яйцями і сметаною, подають як салат.

На Кавказі листя кропиви змішують з товченими волоськими горіхами і прянощами і готують смачні національні страви.

Завдяки фітонцидам листя кропиви сприяє збереженню продуктів. Довго зберігається, наприклад, випотрошена, набита і обкладена кропивою риба.

Кропива є дуже цінним кормом для домашніх тварин. У корів, які вживали кропиву, зростає кількість і якість молока. У курей, гусей, качок, індиків збільшується яйценосність.

Способи застосування кропиви:

– як кровоспинний і вітамінний засіб приймати настій (1 столову ложку свіжого або сухого листя кропиви залити 1 склянкою окропу, настоювати 1 годину, процідити) по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за 30 хвилин до їжі;

– як протиглисний приймати настій (1 столову ложку плодів і коріння кропиви залити 1 склянкою окропу, настоювати 1 годину, процідити) по 2 – 3 столових ложки 3 – 4 рази на день;

– при маткових кровотечах і порушеннях менструального циклу приймати рідкий екстракт кропиви аптечний по 30 крапель 3-4 рази на день до їжі;

– при авітамінозі вживати свіжий сік кропиви по 1 чайній ложці з водою 3 рази на день;

– як полівітамінний засіб приймають настій суміші (взяти порівну листя кропиви, ягід смородини, шипшини, кореня моркви): 2 столові ложки лікарської суміші залити 2 склянками окропу, настоювати 30 хвилин, процідити, вживати по ½ склянки 4 рази на день;

– при лупі, випаданні волосся змочувати голову після миття і злегка втирати в шкіру настій (1 столову ложку сухого листя кропиви залити 1 склянкою окропу, настоювати 1 годину, процідити), голову не витирати, настій застосовують щотижня протягом декількох місяців;

– при внутрішніх кровотечах застосовують екстракт кропиви дводомної і екстракт деревію, взяти по 40 крапель кожного екстракту на 100 мл води, приймати 4 рази на день до їжі.

Залишити відповідь