Кипарис вічнозелений

Кипарис вічнозелений
Кипарис вічнозелений віком близько 4-х тисяч років (Еберку, Іран)

Хімічний склад кипарису вічнозеленого,
Дія кипарису вічнозеленого,
Способи застосування кипарису вічнозеленого.

Кипарис вічнозелений (Cupressus sempervirens L.) – однодомне вічнозелене дерево сімейства Cupressaceae (Кипарисові). Батьківщиною кипарису є Північний Іран, острови Егейського моря, Кріт та Кіпр. У природі зустрічається на сухих гірських схилах серед скель. Росте швидко, переносить тривалу посуху та короткочасні зниження температури до -20 °C. В Україні вирощується як декоративна рослина, використовується в озеленені.

Дерево заввишки до 35 метрів. Стовбур покритий сірувато-червоною корою. Гілки тісно притиснуті до стовбура. Деревина щільна і пахуча, із світлою заболонню і червонувато-бурим ядром, стійка до деревоточців та гниття, легко обробляється та полірується. З неї виготовляють меблі, токарні та різьблені вироби, використовують для підземних та підводних споруд. Є дві форми крони кипарису вічнозеленого: пірамідальна (Cupressus sempervirens f.pyramidalis) і горизонтальна (Cupressus sempervirens f.horizontalis).

Листя дрібне, трикутне, попарно супротивне, притиснуте до гілочок або трохи відігнуте, темно- і світло-зелене, або синювате. Чоловічі шишки дрібні, подовжені, поодинокі, на кінцях пагонів. Жіночі – великі (до 3 см завдовжки), дерев’янисті, здебільшого округлі, сірувато-коричневі, блискучі, з шипиком, дозрівають до другого року. Насіння 4–6 мм завдовжки, з вузьким крилом, по 8-20 на кожній фертильній лусці, коричневе, сплощене, дрібне, без смоляних бульбашок. Сім’ядолей зазвичай 2.

Заготівля. У лікарських цілях використовують шишки кипарису. Їх збирають ще зеленими та застосовують у вигляді настоїв.

Хімічний склад кипарису вічнозеленого. Шишки містять проантоціанідоли, флавоноли, ефірну олію, дитерпенові кислоти. Сполуки флавонолу діють як інгібітори ферментів, що виступають як ангіопротектори при лікуванні захворювань вен.

Дія кипарису вічнозеленого. Фітонциди кипарису вічнозеленого мають антимікробну активність, що сприяє очищенню повітря від шкідливих мікроорганізмів (на 40-56%), це особливо корисно для хворих з хронічними захворюваннями легень.

Шишки кипарису рекомендують при лікуванні всіх проявів венозної недостатності – тяжкості в ногах, варикозному розширенні вен та геморої. У народній медицині відвар шишок кипарису використовують для місцевих ванн при подагрі.

Кипарисові насадження збагачують повітря біологічно активними речовинами, які мають антимікробну активність.

Способи застосування кипарису вічнозеленого:
– настій шишок кипарису при тяжкості в ногах, варикозному розширенні вен – 1 ч. ложку подрібнених шишок залити 1 ст. окропу, настояти. Приймати по 2-4 склянки на день за годину до їжі або між прийомами їжі;

– відвар шишок кипарису для ванн при подагрі – 1/3 відра шишок залити водою, щоб покрився верхній шар, кип’ятити протягом 15 хвилин, охолодити до температури 30 – 40 °С.

Залишити коментар