Лососеві (Salmonidae)

Лососеві (Salmonidae)
Інкубатор лососевих

Лососеві (Salmonidae) – родина риб ряду лососеподібних. Довжина тіла доходить до 150 см, а маса – до 60 кг. Луска циклоїдна, бічна лінія повна. Є жировий плавець. В період розмноження тіло деяких лососевих набуває яскравого шлюбного забарвлення.

Живляться лососеві комахами, ракоподібними, рибою, жабами. Поширені у водоймах Північної Азії, Північно-Західної Африки, Північної Америки. В Україні поширено два роди з чотирма видами й підвидами: лосось Salmo і лосось Hucho.

Найбільше промислове значення з тихоокеанських лососів мають: горбуша, кета, нерка, чавича та ін.

Лососеві (Salmonidae)
Представники Лососевих Salmonidae)
Лососеві (Salmonidae)
Міграція лососевих
Лососеві (Salmonidae)
Лосось атлантичний
Лососеві (Salmonidae)
Мальки лосося. Коли мальки лосося вилуплюються з ікринок, помаранчевий жовтковий мішечок, що прикріплений до животика крихітної рибки, являє собою залишки ікринки. Він постачає личинку їжею, що складається зі збалансованої дієти: білка, цукру, вітамінів і мінералів.
Лососеві (Salmonidae)
Лосось дунайський Таймень
Лососеві (Salmonidae)
Лососеві
Лососеві (Salmonidae)
Кижуч (oncorhynchus kisutch)
Лососеві (Salmonidae)
Стрибок лосося

Горбуша (Oncorhynchus Gorbuscha) або лосось рожевий – найменший міграційний вид анадромних лососевих.

Анадроми (від грец. Aνα – вгору) – вид риб, що живуть в морях, а розмножуються в прісній воді.

Горбуша мешкає у воді при оптимальній температурі 10 °C (від 5,6 до 14,6 °C). При температурі 25,8 °C риба гине. Розповсюджена горбуша в прибережних водах Тихого і Північного океанів:
– від ріки Сакраменто в Північній Каліфорнії до ріки Макензі в Канаді;
– завезена у Великі озера;
– від ріки Лена у Сибіру до Кореї;
– на Кольському півострові;
– в Азії до Хонсю на півдні.

Лососеві (Salmonidae)
Горбуша (oncorhynchus-gorbuscha)

В океані горбуша світло-синя. Під час нерестовища стає блідо-сірою, черевце жовтувате або зеленувате. Як і всі лососеві має додатковий плавник, який знаходиться між плавцем спини і хвостом.

Рот горбуші білого кольору, на язиці відсутні зуби, овальні чорні плями на спині, V – подібний хвіст і анальний плавець з 13-17 м’яких променів. Під час міграції до нерестовищ у самця розвивається помітний горб на спині, через що цей вид лососевих і отримав свою назву. Вага горбуші близько 2,5 кг. В липні заходить в річки, нереститься в серпні. Самиця хвостом в ґрунті утворює поглиблення. Після запліднення ікринки закопує.

Мальки з’являються в листопаді, спочатку вони знаходяться в ґрунті і харчуються із жовткового мішечка. В травні – червні мальки мають довжину близько 30 мм і сріблясте забарвлення без поперечних смужок.

Мальки горбуші скочуються в море у північній частині Тихого океану. Тривалість життєвого циклу горбуші від нересту до нересту складає 2 роки. Після нересту риба гине.

Кета (Oncorhynchus Keta) — максимальна зареєстрована довжина до 1 м, вага до 15-16 кг.

Ареал розповсюдження: у басейні Північного Льодовитого океану, в річках Колими, Індигірки, Яни, Лени; численна на Камчатці, Сахаліні, Курильських островах, в річках Охота та Амуру; у Північній Америці від річки Макензі в Канаді до затоки Монтерей в Каліфорнії. Харчується ракоподібними, крилоногими молюсками, мальками риб корюшки, оселедця, піщанки та ін.

Лососеві (Salmonidae)
Кета (Oncorhynchus Keta)

Тривалість життя до 7 років. В гирло річки кета входить зі сріблястим забарвленням (сріблянка). За добу долає до 70-85 км з середньою швидкістю 47 км/годину. Колір змінюється при наближенні до нерестовища. На боках з’являються лілові або малинові смуги. Тіло риби сплющується. У самця збільшуються зуби і горб на спині. В цей час кета стає чорною, з білуватим м’ясом (зубатка), яке не придатне в їжу.

Нерест літньої кети в липні – серпні, осінньої – в вересні – жовтні, іноді у грудні. Одна кета відкладає до 4500 ікринок. Ікру відкладає в гніздо у ґрунті, зверху засипає піском і галькою. Самиці у місцях зі швидкою течею ударами хвоста вибивають ямки глибиною 20-35 см, викидають туди ікру і засипають галькою. Декілька днів кубельце охороняють.

Лососеві (Salmonidae
Мальок кети

Самиця закладає до 3-х таких кубельців. Після нересту кета гине. Ікра дозріває на 60-120 добу. Новонароджені зародки до весни залишаються в гніздах. В річці мальки кети живуть майже місяць, харчуються личинками водних комах.

Кета славиться ніжним м’ясом і червоною ікрою. Її засолюють, роблять балик, консервують.

Нерка (лат. Oncorhynchus nerka) або червоний лосось, срібна форель — анадром лососевих роду тихоокеанських. Третій найпоширеніший вид тихоокеанських лососів. Існує також озерна форма нерки кокані (Kokanee), яка в довжину досягає 30-35 см, мешкає в воді з температурою до 2°C, ареал проживання – на Алясці, на півночі Охотського моря, на східному Сахаліні, біля берегів Камчатки. Озерна карликова нерка кокані мешкає в озерах Японії, Північної Америки, Камчатки. Нерка кокані досягає статевої зрілості у прісній воді. Нерка Канади зустрічається в річках Насс, Скіна, Фрейзер.

Нерка у морі срібляста, спина темно-синя. Під час нересту спина і боки стають яскраво-червоними, голова зеленою, спинний і анальний плавники кривавого кольору. У довжину нерка досягає 80 см, важить до 3 – 5 кг, живе до 6 років. Нерка нагадує кету: у нерки більше зябрових тичинок – 30, а у кети – 18-28. Статевої зрілості досягає у 5-6 років.

Лососеві (Salmonidae)
Нерка (Oncorhynchus nerka)

Нерка має сильний природний інстинкт до розмноження, більшість повертається в теж нерестовище, в якому народилися. В річку нерка починає заходити в травні-липні. Літня нерка нереститься в липні-серпні, осіння нерка – в серпні-жовтні в озерах та річках.

Лососеві (Salmonidae)
Нерест нерки

Мальок нерки два роки мешкає в річці, виростає до 7-12 см і мігрує в море. Живиться нерка рачками–каляноїдами. Через каротиноїд (червоний пігмент) каляноїди червоні. Тому й м’ясо нерки набуває червоного кольору. У США, Канаді, Японії нерку розводять для спортивного рибальства. М’ясо нерки має багато мінеральних компонентів та вітамінів. З неї готують найрізноманітніші страви, в тому числі і балик. Ікра нерки – чудовий делікатес, містить велику кількість корисних мінералів і мікроелементів.

Чавича (лат. Oncorhynchus Tschawytscha) – коштовна промислова риба, від інших лососевих відрізняється великим числом зябрових променів. Спина і спинний і хвостовий плавники покриті дрібними чорними плямами.

Лососеві (Salmonidae)
Лососеві (salmonidae). Чавича

Чавича – найбільший представник з тихоокеанських лососів: середня довжина камчатських чавич – до 90 см (іноді 147 – 180 см), маса 8—10 кг (рекордна — 61,2 кг). Мешкають чавичі біля берегів Північної Америки (від Аляски і до Каліфорнії); біля берегів Азії (р. Анадир – Амурський лиман). Статевої зрілості набувають на 3—7 році життя. У морі чавичі живуть в досить холодних місцях, від 4 до 7 років.

На Камчатці нереститься в липні — серпні, в річках Північної Америки — восени і зимою. Плодючість – 4 200 – 20 000 ікринок. Памолодь живе в річках до 1—2 років. Чавича – об’єкт розведення і акліматизації.

М’ясо у чавичі малиново-червоного кольору, смачне, жирність – до 11-13,5%. Особливо популярна малосольна чавича. В Каліфорнії чавича запікають на цеглинах, роблять з неї балик, копчене рибне філе. Американці називають чавича королівським лососем (від індіан. Chinook або king salmon), а японці – князем лососів.

Залишити коментар