Лимон

Лимон
Лимон, плоди рослини

Хімічний склад лимона,
Дія лимона.

Лимон (Citrus limon Burm. Fil.) – вічнозелене плодове дерево родини Rutaceae (рутові), росте як чагарник, висотою 3-6 м, з сіруватою корою і зеленими молодими гілками.

Листя лимону просте, чергове, еліптичне, загострене, ароматне. Лимонні квітки білі, сильно запашні.

Плоди світло-жовті, ароматні, кислі. Цвіте лимон в травні – липні. Дозрівають лимони в листопаді – грудні.

Лимон
Дерево лимон

Культивується лимон як цитрусове дерево на плантаціях і як кімнатна культура. Поширений в субтропічній зоні, зокрема на Чорноморському узбережжі Кавказу, в Азербайджані, Таджикистані, Узбекистані. Батьківщина рослини – Індія.

Для лікування використовують зрілі плоди, сік плодів і шкірку лимонів. Заготовляють лимони у міру дозрівання, знімаючи вручну. Неушкоджені плоди зберігають тривалий час, вживаючи в їжу в свіжому вигляді.

З пошкоджених лимонів отримують лимонний сік або ріжуть на дрібні кружальці, пересипають цукром і зберігають у щільно закритому посуді в прохолодному темному місці або холодильнику.

Лимон
Лимон. Квітка рослини

Хімічний склад лимона. М’якоть лимона містить лимонну кислоту (до 8%), цукри (до 3,5%), аскорбінову кислоту (до 83 мг / 100 г), вітаміни A, B1, B2, P, азотисті речовини, калій, мідь, флавоноїди (діосмін, гесперидин), похідні кумарину (лиметин, аураптен, бергамотин) і фітонциди. В шкірці плодів є ефірна олія, до складу якої входить лимонен (до 90%), пінен, камфен, фелландрен, цитраль. Насіння лимонів містить жирну олію і гірку речовину лимонин, листя – ефірну олію.

Дія лимона. Лимони мають легку сечогінну і жовчогінну властивості. Діють як антитоксичний, знеболювальний, кровоспинний, протизапальний, бактерицидний, фунгіцидний засіб.

Настоянка лимонної шкірки, або цедри лимона, збуджує апетит, має заспокійливу дію при нервових захворюваннях і є популярним засобом проти блювоти і непритомності.

У медицині свіжі лимони і лимонний сік застосовують як лікувальний і профілактичний засіб при авітамінозах, гарячкових захворюваннях, атеросклерозі. Лимонну ефірну олію, лимонний сироп, свіжу і висушену шкірку плодів лимону використовують для поліпшення смаку і запаху ліків.

У народній медицині лимони застосовують при самих різних захворюваннях: цинзі, жовтяниці, водянці, сечокам’яній хворобі, серцебитті, туберкульозі легень, гастритах, колітах, гострому ревматизмі, подагрі, ломоті, прострілі.

Лимонний сік, розведений водою, використовують для полоскання при запаленні порожнини рота.

Лимонним соком зупиняють носові кровотечі, лікують грибкові ураження шкіри, виводять веснянки і родимки. Кірку лимона, зварену з цукром, вживають для поліпшення травлення.

Лимонна олія і цедра лимона широко використовується в кондитерській промисловості.

Залишити коментар