Категорії
Дикорослі Лікарські рослини Природа

Медунка лікарська

Хімічний склад медунки лікарської,
Дія медунки лікарської,
Спосіб застосування медунки лікарської.

Медунка лікарська (лат. Pulmonaria officinalis L.) – багаторічна трав’яниста рослина родини Boraginaceae (бурячникові, шорколисті). Народні назви: медуниця, легениця, легенева трава, смоктунчики, щемелина звичайна).

Медунка лікарська
Медунка лікарська (Pulmonaria officinalis), склад рослини

Рослина медунка має висхідне кореневище з тонкими придатковими коренями.

Стебло прямостояче, висотою 15-30 см, покрите м’якими залозистими волосками.

Листя рослини оксамитове, з цільним краєм, загострене, з густим і м’яким опушенням; прикореневе – довгочерешкове, еліптичне, гостре, велике.

Листя квітконосних стебел медунки сидяче, напівстеблеоб’ємне, зі злегка спадними краями, нижнє з них – еліптичне, до основи звужене, верхнє – довгасто-яйцеподібне.

Квітки медунки дрібні, красиві, на початку цвітіння червоні, потім фіолетові і під кінець сині. Покриті короткими жорсткими волосками, на верхівці стебла зібрані в багатоквіткові суцвіття-завитки.

Плоди – дрібні гладкі блискучі горішки, укладені по 4 в чашечку – дзвіночок.

Медунка – медонос.

Медунка
Медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort

Цвіте медунка у квітні-травні.

Росте в тінистих листяних лісах і чагарниках. Поширена в європейській частині материка.

Поряд з медункою лікарською по всій європейській частині проростає медунка темна – Pulmonaria obscura Dumort., яку також широко застосовують в медицині.

Для лікування використовують траву і листя медунки. Заготовляють їх у період розпускання квіток, сушать в тіні, на свіжому повітрі. Зберігають у добре провітрюваних приміщеннях.

Хімічний склад  медунки лікарської. Трава медунки містить дубильні речовини з великою кількістю поліфенолів, органічні кислоти, цукри, сліди алкалоїдів, слизові речовини, каротин, вітамін С, рутин і великий комплекс макро– і мікроелементів – калій, кальцій, залізо, окис кремнію, особливо багато марганцю (до 11,5% від маси золи).

Дія медунки лікарської. Трава медунки регулює діяльність залоз внутрішньої секреції, підсилює утворення крові завдяки вмісту в ній комплексу мікроелементів, і в першу чергу марганцю, зупиняє кровотечі.

Володіє обволікальною, пом’якшувальною, ніжно терпкою, легкою сечогінною (за рахунок окису кремнію), протизапальною, антисептичною і ранозагоювальною властивістю.

У народній медицині медунку широко застосовують як засіб, який поліпшує кровотворення, регулює діяльність залоз внутрішньої секреції, як знеболювальний та пом’якшувальний засіб.

Медунка лікарська
Медунка лікарська (Pulmonaria officinalis), зарості рослини

Настій трави медунки приймають при запаленні легень, туберкульозі легень, при кровохарканні, при гострих і хронічних запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, при бронхіті, астмі, кашлі, захриплості голосу, при проносах та інших хворобах шлунково-кишкового тракту, при запаленні нирок, каменях у сечовому міхурі, при кровотечах, золотусі і геморої.

Свіжі або подрібнені в порошок листя медунки прикладають до ран як гарний ранозагоювальний засіб.

Використовують як лікувальну траву при золотусі.

З молодого листя і пагонів медунки у свіжому вигляді готують салати.

Спосіб застосування медунки лікарської.

Настій: 4 чайні ложки подрібненого листя або трави медунки залити 2 склянками окропу, настоювати 2 години, процідити.

Приймати по ½ склянки 4 рази на день за 30 хвилин до їжі при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *