Медузи в Карачунівському водосховищі

Медузи в Карачунівському водосховищі

Надзвичайна спека вносить корективи в життя всіх живих організмів – в Карачунівському водосховищі з’явилися медузи. Їх помітили відпочивальники, зняли на відео і виклали ролик в Інтернет.

Іхтіологи кажуть, що це прісноводна медуза Craspedacusta sowerbii. Вона живе не тільки в Карачунівському водосховищі, а й в Дніпрі, а також інших річках України, причому далеко не перший рік.

Медузи в Карачунівському водосховищі
Карачунівське водосховище розташоване біля Кривого Рогу на місті виходу гранітних порогів річки Інгульця, середня глибина — 5-6 м і до 12 метрів на старому річищі Інгульця. Площа водосховища – понад 36 квадратних км, корисний об’єм — 291,5 млн метрів кубічних. Це основне джерело водопостачання Кривого Рогу. Очисна станція може очищувати до 200 тисяч кубометрів води за добу для промислового та побутового використання, зрошення земель та ведення рибо-промислу.

«Кількість медуз Craspedacusta sowerbii збільшується, коли температура річкової води прогріта вище 26 градусів, – пояснив іхтіолог, кандидат біологічних наук Роман Новицький. – У холодній воді ці медузи існують у формі поліпів на дні. Можуть причепитися до днищ теплоходів, човнів, риболовецьких сіток або водоростей, і таким чином мігрувати в інше місце. Розмір дорослої прісноводної медузи Craspedacusta sowerbii не більше 2-3 сантиметрів в діаметрі, а живуть вони близько двох-трьох тижнів».

Раніше, в червні, через різкий стрибок температури в Азовському морі з’являлися медузи-корнероти. Вони псували відпочинок туристам в Генічеську, Приморську, Кирилівці і не тільки. Вчені говорили, що медузи зайшли в Азовське море через Керченську протоку і відчули себе дуже комфортно.

Медуза — підтип вільноплавних морських тварин типу кнідарій, має драглисте тіло, що складається з шапки-парасолі та тягучих щупалець.

Медуза Craspedacusta sowerbii – інвазивний китайського походження вид гідроїдних із загону Limnomedusae (лімномедузи). Один з небагатьох кнідарій (жалких), що освоїли прісні води і при цьому зберегли метагенетичний життєвий цикл – чергування покоління поліпів і покоління медуз.

Поліпи Craspedacusta sowerbii мають форму кеглі, зазвичай від 0,25 до 1,2 мм, хоча є згадки про особин до 6 мм висотою, без щупалець. Існують поодинці або невеликими колоніями (по 2-7 особин). На вершині ротового конуса поліпа – чотирикутний ротовий отвір, оточений численними жалкими клітинами, які служать для лову планктону. Прикріплення до субстрату забезпечує хітинова кутикула-перидерма.

Форма тіла медузи Craspedacusta sowerbii, яка тільки що відбрунькувалася, близька до кулястої, близько одного міліметра діаметром. В ході росту змінюється, переходячи в сплюснуту півсферу діаметром до 20 мм. Кількість щупалець збільшується з 16 до 500, а також закладаються і збільшуються відсутні у молодих особин органи рівноваги – статоцисти. Як і у інших представників сімейства Olindiidae, віночок щупалець значно зміщений на верхній стороні парасольки медузи. З чотирма радіальними каналами травної системи асоційовані статеві залози, що мають форму висячих в порожнині парасольки кишень. Ротовий хоботок медузи Craspedacusta sowerbii добре розвинений і видається за межі парасольки.

Життєвий цикл Craspedacusta sowerbii являє собою чергування поколінь поліпів, що мешкають на дні, і медуз, які вільно плавають. Утворення останніх протікає шляхом латерального брунькування поліпів і носить нерегулярний характер, має місце далеко не в усі роки. Часто геміпопуляція медуз представлена ​​особинами лише однієї статі. Під час розмноження викинуті медузами в воду гамети зливаються, з зиготи розвивається личинка-планула, яка спочатку деякий час повзає по дну, а потім прикріплюється і росте в поліп. Поліпи при несприятливих для існування умовах здатні утворювати подоцисти – маси клітин в стадії спокою, вкриті хітиновою кутикулою.