Журнал Nature опублікував результати роботи вчених з Рочестерського університету (США), університету Невада і корпорації Intel.
Вчені повідомили про дослідження ефекту високотемпературної надпровідності в вуглецевому гідриді сірки. Суміш газів, що складається з сірководню, метану і водню була стиснута в спеціальні алмазні осередки під тиском 2 млн 600 тис атмосфер. Отримана речовина перейшла в надпровідний стан при температурі +15 °C. На сьогоднішній день це рекордно висока температура, при якій вдалося отримати надпровідний стан.
В подібних умовах з вихідних газів утворюється металевий сплав з особливою структурою – електрони в ньому перестають обмінюватися енергією з атомами кристалічної решітки і електричний опір повністю зникає. Використовувані сьогодні надпровідники потребують охолодження до температури нижче -140 градусів за Цельсієм і складного обладнання для отримання рідкого азоту та гелію, які застосовуються в якості холодоагентів.
Незважаючи на технічні труднощі, надпровідні кабелі застосовуються в великих наукових проектах таких як адронний колайдер і навіть томографах, що робить їх дуже дорогими.
Дані дослідження є кроком до отримання надпровідників, що працюють при звичайній температурі. Їхнє застосування в енергетиці і на транспорті, в медицині і космічних кораблях за своєю значимістю буде порівняно з відкриттям атомної енергії або навіть з винаходом колеса.