Категорії
Дикорослі Лікарські рослини Природа

Наперстянка

Хімічний склад,
Дія,
Способи застосування,
Наперстянка великоквіткова,
Наперстянка пурпурова,
Наперстянка війчаста,
Наперстянка іржава,
Наперстянка шерстиста,
Новогаленові препарати з наперстянки.

Наперстянка
Наперстянка, склад рослини

Наперстянка – трав’яниста рослина родини Scrophulariaceae (ранникові).
Наперстянка великоквіткова (Digitalis grandiflora Mill.) – багаторічна трав’яниста рослина висотою до 125 см, з простим коротким кореневищем. Стебло наперстянки великоквіткової пряме, слабо гіллясте, м’яковолосисте.

Нижнє стеблове і прикореневе листя наперстянки великоквіткової довгасто-ланцетне, загострене, знизу по жилах опушене. Верхні листки довгасто-ланцетні, сидячі, майже охоплюють стебло.

Квітки наперстянки великоквіткової великі, блідо-жовті, з бурими жилками, подовжені дзвіночки, зібрані в однобічну китицю. Чашечка, квітконоси і плоди залозисте-волосисті.

Плід – яйцеподібна коробочка. Насіння наперстянки великоквіткової численне, зморшкувате.

Зростає наперстянка великоквіткова в лісах, дібровах, серед чагарників, на підвищеннях в середній і південній смузі європейської частини. Культивується як декоративна рослина.

Наперстянка
Наперстянка, квітка рослини

Наперстянка пурпурова (Digitalis purpurea L.) – дворічна трав’яниста рослина з мичкуватою кореневою системою, утворює на першому році розетку з прикореневого довгастого, довгасто-яйцевидного або овального листя довжиною до 30 см, шириною до 15 см.

На другому році життя у наперстянки пурпурової виростають один або кілька прямостоячих борознистих сіруватих опушених стебел висотою до 1,5 см.

Стеблові листки цього виду наперстянки чергові, темно-зелені, знизу повстяні, з сильно виступаючими жилками. Нижнє стеблове листя наперстянки пурпурової черешкове, довгасто-яйцеподібне, загострене, довжиною 12-20 см. Верхні стеблові листя яйцеподібно-ланцетне, короткочерешкове, сидяче.

Квітки наперстянки пурпурової великі, пурпурові, трубчасто-дзвонові, зібрані в густу односторонню китицю і мають форму наперстка або роздутого дзвоника.

Плід – овальна золотисто-волосиста коробочка. Цвіте наперстянка пурпурова в червні-липні.
Наперстянка пурпурова в дикому вигляді не зустрічається.

Вирощують наперстянку пурпурову як декоративну рослину майже повсюдно, як лікарську – переважно на півдні Європи.

Наперстянка
Наперстянка війчаста (Digitalis ciliata Trautv.)

Наперстянка війчаста (Digitalis ciliata Trautv.) – багаторічна трав’яниста рослина з кількома простими кучеряво опушеними стеблами висотою 30-60 см.

Листя наперстянки війчастої ланцетоподібні, гладкі, з цільним краєм, в основі звужуються в черешок, переходять в приквітки. Квітки наперстянки війчастої великі, дзвоники, жовтувато-білі, зібрані в однобоку квіткову китицю.

Плід – яйцеподібна коробочка завдовжки 5-7 см. Насіння наперстянки війчастої 4-гранно-призматичне, світло-жовте, завдовжки 1-2 см.

Наперстянка війчаста зростає на сухих кам’янистих схилах гір, на осипах в верхньому лісовому і субальпійському поясах на Північному Кавказі, в Абхазії, Сванетії, Мінгрелії.

Наперстянка
Наперстянка іржава (Digitalis ferruginea L.)

Наперстянка іржава (Digitalis ferruginea L.) – багаторічна трав’яниста рослина висотою 0,5-1,5 м, з коротким кореневищем.

Стебла прямі, в нижній частині дещо волосисті, у верхній – голі.

Прикореневі і нижні стеблові листя наперстянки іржавої довгасто-ланцетоподібні, загострені або притуплені, біля основи витягнуті в черешок, знизу з дугоподібними жилками, дещо опушені, особливо по жилах і по краю.

Середні і верхні стеблові листки наперстянки іржавої сидячі, голі, поступово переходять у приквітки.

Квітки наперстянки іржавої жовто-бурі або зеленувато-жовті, з коричневими або ліловими жилками або цяточками, зібрані в густу багатоквіткову китицю довжиною 20-70 см.

Плід наперстянки іржавої – яйцеподібна коробочка, з довгим носиком. Насіння жовто-коричневе, численне. Цвіте наперстянка іржава в червні-серпні, насіння дозріває в липні-вересні.

Наперстянка іржава зростає в горах на висоті 1200-1800 м над рівнем моря, на лісових галявинах, на узліссях букових, соснових і ялицевих лісів, рідше серед дібров, чагарників на вапняних багатих перегноєм ґрунтах, на затінених і зволожених схилах в горах Кавказу.

Наперстянка
Наперстянка шерстиста (Digitalis lanata Ehrh.)

Наперстянка шерстиста (Digitalis lanata Ehrh.) – багаторічна або дворічна трав’яниста рослина з мичкуватою кореневою системою висотою 30-70 см.

Листя наперстянки шерстистої ланцетовидні, гладкі, цілокраї, не опушені, довжиною 6-12 см, шириною 2-3,5 см, в основі звужуються в черешок, переходять в приквітку.

Квітки наперстянки шерстистої великі, жовті, зібрані в густу багатоквіткову китицю, густо опушені волосками. Плід – яйцеподібна коробочка завдовжки 10-12 мм.

Насіння наперстянки шерстистої численне, коричнево-жовте. Цвіте цей вид наперстянки в червні-липні.

В дикому вигляді наперстянка шерстиста зростає в горах, на лісових галявинах, узліссях букових, соснових, листяних і у змішаних лісах, серед дібров і чагарників в Молдові на південних відрогах Кодр. Наперстянка шерстиста для промислових цілей культивується на плантаціях лікарських рослин в Україні, Молдові і Північному Кавказі.

Для лікування використовують листя наперстянки. Заготовляють листя наперстянки під час цвітіння рослини, розклавши тонким шаром на решітку.

Сушать листя наперстянки у печах, сушарках при температурі 80-90 °C або на горищах під залізним дахом. Зберігають суху сировину з дотриманням правил зберігання отруйних рослин. Термін зберігання 2 роки.

Хімічний склад. Хімічний склад, фармакологічні властивості, лікувальні форми і застосування наперстянки пурпурової і наперстянки великоквіткової дуже схожі.

Листя наперстянки пурпурової і наперстянки крупноквіткової містять глікозиди серцевої групи (гітоксин, гіталоксин, гіторин, дигіталін, дигіталенін, дигітоксин, дигінін, дигіпурпурин, дигацетинін, дигіпрозид, пурпуреаглюкозид А, пурпуреаглюкозид В та ін.), ряд стероїдних сапонінів (гітонін, дигітонін, дигонін, тигонін), а також флавоноїди (лютеолін і дигітолютеолін), органічні кислоти, холін, аглікони, цукру та інші речовини.

У листі наперстянки шерстистої містяться 49 серцевихглікозидів, основними з яких є Лантозид A, B, C, D, E, дигітоксин, гітоксин, дігоксин, строспезид, одорозид, гіторин, глюкогіторин, веродоксин, гліковеродоксин, дигінатин, ацетилдигінатин, глюколанадоксин, дигіталінумверум, стероїдні сапоніни, дигітонін, тігонін і ін.

Листя наперстянки іржавої містять 31 серцевий глікозид: лантозид A, B, C, D, E, ацетилдигітоксин A, B, ацетилгіталоксин, веродоксин, гітозид, сапонін, тигонін і ін. Наперстянка іржава за характером дії на серце подібна до наперстянки пурпурової.

Листя наперстянки війчастої містять 25 серцевих глікозидів, основними з яких є дигіталін, дигіталеїн, дигіпрозид та ін. Наперстянка війчаста діє на серце подібно до інших видів наперстянки.
Всі види наперстянки – отруйні рослини.

Дія. Наперстянка пурпурова так само як і наперстянка великоквіткова має багатобічну дію на організм – на серце, судини, нирки, центральну нервову систему, збільшує силу скорочення міокарда і тим самим нівелює явище серцевої недостатності, покращує загальний стан серцевих хворих, зменшує частоту серцевих скорочень, знімає неприємні відчуття в ділянці серця, зменшує застійні явища, набряки, задишку, прискорює кровотік, збільшує сечовиділення.
Наперстянка шерстиста надає дію, аналогічну дії наперстянки пурпурової.

У медицині наперстянку пурпурову призначають при хронічній серцевій недостатності, миготливій аритмії, для регулювання діяльності серця, при вадах серця, застійних явищах, при набряках як сечогінний засіб.

Препарати наперстянки пурпурової протипоказані при різких змінах серця з переродженням серцевого м’яза і вираженому атеросклерозі, при гострих інфекційних захворюваннях.

Способи застосування:
– настій: 1 г листя наперстянки залити 2 склянками окропу, настоювати 20 хвилин, процідити, вживати по 1 столовій ложці 3 рази на день при серцевій недостатності;

– екстракт наперстянки сухий аптечний приймати по 0,1 г або в таблетках по 0,2 г 2-3 рази на день при серцевій недостатності;

– порошок з листя наперстянки приймати дорослим по 0,1 г 2-3 рази на день при серцевій недостатності;

– при хронічній серцевій недостатності приймають настій листя наперстянки (0,5 г залити 200 мл окропу, настоювати 15-20 хвилин, процідити);

– при хронічній серцевій недостатності у пряму кишку вводять по 1 свічці (порошок листя наперстянки 0,05 г і масла какао 3 г) 3 рази на день;

– при хронічній серцевій недостатності приймають суміш: змішати настій листя наперстянки (0,6 г листя на 200 мл окропу, настояти 15-20 хвилин, процідити) і рідину калію ацетату 33-35% 8 мл, приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день;

– при хронічній серцевій недостатності приймають таблетки Cordigiti 0.0008 г: по 1 таблетці 2-3 рази на день;

– при хронічній серцевій недостатності Digalen-neo 15.0 по 10-20 крапель на прийом 3 рази на день;
– при тахіаритмічній формі мерехтіння передсердь вводять Digalen-neo ампульний по 1 мл підшкірно 1-2 рази на день;

– при хронічній серцевій недостатності застосовують таблетки Gelanidi 0.00025 по 1 таблетці 2 рази на день за 30 хвилин до їжі;

– при тахіаритмічній формі мерехтіння передсердь вводять внутрішньовенно повільно 1 мл Sol. Digoxini 0,025% в 20 мл 20% розчину глюкози;

– при хронічній серцевій недостатності таб. Digoxini приймають по 1 таблетці (0,00025 г) 1 раз на день за 30 хвилин до їжі;

– для підтримуючої терапії при хронічній серцевій недостатності Lantosidi приймають по 10-20 крапель на прийом.

Новогаленові препарати з наперстянки, наявні в аптеках:

1) препарат з листя наперстянки іржавої дигален-нео (форма випуску в ампулах по 1 мл і флаконах по 15 мл) застосовують при хронічних формах недостатності кровообігу I, II, III ступеня:

– дигален-нео застосовують підшкірно по 0,5-1 мл 1-2 рази на день;

– настоянку дигалена-нео приймають по 10-15 крапель 3 рази на день;

2) препарати наперстянки шерстистої застосовують при декомпенсованих вадах серця, при серцевій недостатності, пов’язаної з гіпертонією і нефритами, міокардії і міодегенерації:

– дігоксин вводять внутрішньовенно по 1-1,5 мл 0,025%-го розчину для купування пароксизмальної тахікардії та миготливої тахіаритмії;

– целанід випускається в таблетках і у вигляді розчину для внутрішньовенного застосування;

– лантозид у вигляді розчину призначаються всередину по 10-20 крапель і для клізм.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *