Оман

Оман
Оман високий, квітка рослини

Хімічний склад оману,
Дія оману,
Способи застосування оману.

Оман високий (Inula helenium L.) – багаторічна трав’яниста рослина заввишки 1,5 метри. Належить до родини Asteraceae (Compositae) – айстрові (складноцвіті). Народні назви: дев’ятисил, дивосил або дикий соняшник.

Оман
Оман високий, склад рослини

Коріння оману високого товсте, до 5 см, м’ясисте, темно-буре, з довгими (до 50 см) товстими нечисленними корінцями. Стебла прямі, кутові, внизу м’яковолосисті, повстяні догори. Листки чергові, зморшкуваті.

Прикореневі листки оману – черешкові, довжиною до 50 см, яйцевидні, середні і верхні стеблові – сидячі, стеблеобгортні.

Квітки оману жовті, крайні – язичкові, інші квітки-трубчасті, зібрані у великі пазушні суцвіття-кошики діаметром 6-7 см, розташовані на верхівці стебла і на його розгалуженнях.

Квітки крайові оману високого – язичкові, внутрішні – трубчасті. Плід оману  – довгаста ребриста бура сім’янка завдовжки 3-4 мм, з довгим білим чубчиком.

Цвіте оман високий з червня по вересень. Росте по вологих місцях і луках, у заплавах річок, по берегах водойм, у заростях чагарників, у листяних і соснових борах. Культивується оман як лікарська декоративна рослина. Поширений оман в степовій і лісостеповій зонах Європи, в Середній Азії.

Для лікування використовують корені оману. Заготовляють у серпні – вересні, викопуючи лопатами на глибині 30 см, залишаючи 1-2 рослини на один квадратний метр, обтрушують, миють холодною водою, обрізують пошкоджені шкідниками частини коренів, тонкі коринці, залишки стебел.

Оман
Оман високий

Чисті,  завдовжки 10-15 см частинки коріння оману пров’ялюють 2-3 дні на відкритому повітрі або під навісами, сушать потім у добре провітрюваних теплих приміщеннях або  у печах чи в сушарках при 40° C, розклавши шаром 5-7 см на папері або тканині, часто перемішують.

У суху погоду коріння оману можна сушити на відкритому сонці, вкриваючи на ніч брезентом. Кінець сушіння визначається ламкістю коренів оману.

Вихід сухої сировини оману 28-30%. Готову сировину пакують у мішки по 25-30 кг або в тюки по 50 кг і зберігають на стелажах у сухих, добре провітрюваних приміщеннях в групі ефіроолійної сировини. Зберігають до 3 років.

Хімічний склад оману. Корені оману містять полісахариди (інулін – до 44 %,  псевдоінулін, інуленін), сапоніни, вітамін Е, слизові, смоли та гіркі речовини, алкалоїди, ефірну олію (1-4%), до складу останньої входять геленін або алантопикрин. Кореневища на смак гірки, мають своєрідний аромат.

Дія оману. Оман високий має сечогінну, жовчогінну, потогінну, в’яжучу, відхаркувальну, заспокійливу, протизапальну властивості. Покращує травлення, регулює секреторну діяльність шлунково-кишкового тракту,  збуджує апетит, стимулює обмінний процес в організмі.

Отриманий з оману препарат алантон, що складається з суми сесквітерпенових лактонів, посилює кровообіг у слизовій оболонці шлунка, надає позитивної дії при загостренні виразкової хвороби шлунка, кишечника.

Оман
Рослина Оман високий

Оман високий  у медицині застосовують у вигляді відварів як відхаркувальний засіб при захворюваннях дихальних шляхів (бронхітах, трахеїтах, туберкульозі легень), як  сечогінний і жовчогінний засіб при захворюваннях печінки, жовчного міхура, шлунково-кишкового тракту, гастритах, при проносах неінфекційного походження і як заспокійливий засіб при запаленні суглобів.

Таблетки алантона призначають при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки.

У народній медицині настій оману високого застосовують як відхаркувальний і протизапальний засіб при захворюваннях дихальних органів і шляхів – кашлюку, бронхітах вірусної і бактеріальної природи, туберкульозі легень, а також при різних проносах.

Настоянку кореневищ оману використовують від малярії; сік оману, змішаний з медом (1:1) – при кашлі та бронхіальній астмі.

Зовнішньо концентрований настій і відвар з кореневищ і коренів оману застосовують для лікування запалення сідничного нерва (втирати спиртову настоянку по ходу нерва) у вигляді ванн, обмивань, компресів при різних шкірних захворюваннях – шкірному свербінні, лишаях, висипах, корості, екземі та ін.

При ревматизмі використовують припарки зі свіжих кореневищ рослини. Оман високий входить до складу зборів з аналогічними за дією рослинами.

Способи застосування оману:

– як шлунковий або  відхаркувальний засіб – настій вживати по ¼ склянки 4 рази на день за 30 хвилин до їжі (1 ч. ложку подрібненого коріння оману залити склянкою холодної кип’яченої води, 8 годин настоювати, процідити);

– при проносах і для поліпшення апетиту – настій вживати по 1 ст. ложці 3 рази на день за 30 хв. до їжі (20 г кореневищ оману залити склянкою окропу, настоювати 4 години, процідити);

– жовчогінний, протизапальний засіб або як засіб, що поліпшує травлення – вживати відвар по 1 ст. ложці 3 рази на день за 30 хвилин до їжі (16 г подрібненого коріння оману відварити в склянці окропу);

– вживати відвар як жовчогінний, протизапальний засіб або як засіб, що поліпшує травлення, по 1 ст. ложці 3 рази на день за 30 хвилин до їжі (2 круглих брикети коренів оману + ½ склянки холодної води, кип’ятити 30 хвилин, процідити);

– як загальнозміцнювальний, тонізуючий засіб при загальній слабкості організму вживати відвар по 50 г 3 рази на день до їжі (12 г свіжих кореневищ оману варити 10 хвилин в 0,5 л портвейну);

– при проносах порошок з кореневищ оману вживати 2-3 рази на день до їжі по 1-2 г, запивати водою;

– при шкірних захворюваннях для обмивань і примочок зовнішньо застосовують настій (100 г коренів оману відварити в літрі води, настоювати 4 години, процідити);

– при шкірних захворюваннях змащують хворі місця, використовують мазь: 1 частину порошку з кореневища оману змішати з 2 частинами свинячого сала або вершкового масла, або вазеліну, розтерти;

– як сечогінний, відхаркувальний, жовчогінний засіб приймати відвар з коренів оману (18 г на 180 мл води) по 1 ст. ложці 3 рази на день;

– відхаркувальний засіб  – вживати теплим відвар по 1 ст. ложці кожні 2 години (1 ст. ложку подрібненого коріння оману залити склянкою води, кип’ятити 10-15 хвилин на слабкому вогні, остудити);

– як відхаркувальний вживати настоянку оману (30 г подрібненого коріння оману залийте якісною горілкою – 500 мл, настоюйте в темному місці 2 доби, струшуйте періодично, процідіть) по 20-30 крапель на 100 мл води 3 рази на день;

– як відхаркувальний, жовчогінний засіб вживати відвар з коренів оману (20 г коренів на 200 мл води + 10 г сиропу солодки) по 1 ст. ложці 3 рази на день;

– як відхаркувальний засіб вживати по ½ склянки 4-6 разів на день настій (2 чайні ложки збору з подрібненого коріння (оману – 30 г, алтейки – 30 г, солодки – 30 г) настоювати  протягом 8 годин у 2 склянках води);

–  відхаркувальна мікстура (відвар коріння оману (18 г на 180 мл води) + 10 мл сиропу алтейки + 4 мл анісових крапель), по 1 ст. ложці 3 рази на день;

– як відхаркувальний або як протигельмінтний засіб вживати по 20 крапель екстракту оману (аптечний).

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*