Павутинні гаджети для прослуховування секретних ядерних вибухів

Павутинні гаджети для прослуховування секретних ядерних вибухів

(Image: NORSAR) У норвезькій Арктиці в лісах біля Bardufoss розміщено гаджети, що виглядають як серія величезних металевих павутин, розсипаних на 1,5 кілометри.

Мережа сталевих акустичних труб насправді є сучасним інфразвуковим детектором, що вловлює будь-яке гуркотання ґрунту нижче 20 Гц за межами людського вуха, що може означати ядерний вибух.

Це одна із 60 таких станцій, які розташовані в 35 країнах, що входять до Міжнародної системи моніторингу за Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань від 10 вересня 1996 року був прийнятий на 50-й сесії Генеральної Асамблеї ООН.

На додаток до ядерних вибухів, ця станція може визначати місце розташування вулканічної активності, допомогти відобразити шлях палаючих через атмосферу метеорів, контролювати екстремальні погодні явища і, можливо, передбачити цунамі.

Інфразвуковий детектор, що зовні нагадує насадку для душа в формі 960 банок, на цьому тижні переведено до надчутливої дії, що зробить масив більш корисним, ніж будь-коли.

Павутинні гаджети для прослуховування секретних ядерних вибухів
Павутинні гаджети

Інфразвук (від лат. Infra – нижче, під) – звукові хвилі, що мають частоту нижче сприйманої людським вухом. За верхню межу частотного діапазону інфразвуку зазвичай беруть 16 Гц, нижня межа – умовно визначена як 0,001 Гц.

Інфразвук підкоряється загальним законам, характерним для звукових хвиль, але має цілу низку особливостей:
– інфразвук має набагато більші амплітуди коливань в порівнянні з акустичними хвилями рівної потужності;
– його поглинання в атмосфері незначне, тому він набагато далі поширюється в повітрі;
– інфразвукові хвилі великої довжини, тому для нього характерне явище дифракції (легко проникає в приміщення і огинає перешкоди, які затримують чутні звуки);
– інфразвук викликає вібрацію крупних об’єктів внаслідок резонансу.

Звукопоглинання, звукоізоляція, віддалення від джерела звуку та інші дії проти інфразвуку малоефективні. За допомогою інфразвуку спілкуються між собою кити і слони. Інфразвук виникає при землетрусі, сильному вітрі, удару блискавки, під час бур і ураганів.

Також інфразвук виникає при наземних, підземних і підводних вибухах. Основними техногенними джерелами інфразвуку є важкі верстати, вентилятори, вітряні електростанції, електродугові печі, поршневі компресори, турбіни, вібромайданчики, водозливні греблі, реактивні двигуни, суднові двигуни.

Дія інфразвуку не залежить від того, на відкритому просторі або в приміщенні знаходиться людина. Для фізіологічної оцінки дії інфразвуку на людину використовують тільки спектральні, тимчасові і потужностні характеристики.

Низькочастотні акустичні коливання, в тому числі і інфразвукового діапазону, протягом від 25 секунд до 2 хвилин з питомим звуковим тиском 145 – 150 дБ в діапазоні частот від 1 до 100 Гц викликають відчуття вібрації грудної стінки, сухість в порожнині рота, порушення зору, головний біль, запаморочення, нудоту, кашель, задуху, неспокій в області підребер’я, дзвін у вухах, модуляцію звуків голосу, біль при ковтанні і деякі інші ознаки порушень в діяльності організму.

Патогенна дія інфразвуку полягає в пошкодженні нервових утворень головного мозку, органів ендокринної системи і внутрішніх органів внаслідок розвитку тканинної гіпоксії через лікворо- і гемодинамічні мікроциркуляторні порушення. Людина відчуває дискомфорт вже при короткочасному впливі інфразвуку, межа переносимості якого спостерігається при 154 дБ. Дія інфразвуку при 180-190 дБ смертельна внаслідок розриву легеневих альвеол.

Залишити відповідь