Павуки поряд

Павуки поряд

1. В черговий раз крутиться колесо метушні. Проґавила, тікає варення. Струмочки розпеченої вишневої нуги активно рухаються вниз на підлогу. Вимикаю вогонь. Шкода втраченого. Відчуваю, на мене хтось дивиться. Виявляється, під плитою жив павук.

Він стояв біля гарячої калюжі варення. Дві пари його чорних очей пронизливо світилися таким обуренням, що я не змогла не відчути цього: «Я міг загинути». Чомусь стало ніяково.

2. У кущах ожини побачила зеленого павука. Він був десь півтора сантиметри в діаметрі. Ніжки у нього не високі. На зеленій спинці якийсь жовтуватий своєрідний малюнок.

Раніше таких павуків в нашому місті не було, але тепер, можливо, через потепління, у нас в степу з’являються нові види комах і навіть пташок.

Чомусь придумалося мені, що це павучиха. Я скинула нову знайому в капронову пляшку і вже хотіла закрутити кришку. Але куди її потім? Вбивати павучиху не хотілося. Відкрутила кришку і випустила її назад на павутину. Вона всією своєю вагою випала на свою сітку, та прогнулася, хитнулася, але не прорвалася під нею.

– Гаразд, красуня, сиди в ожині.
Через пару днів прийшла в степ, але степ після пожежі був чорний, похмурий. Маленький дубочок, який посадила декілька днів тому, теж був чорним, згорнувся, вмирав. Ожина світилася прогорілими чорними ребрами. Павучихи не було.

3. Я живу на четвертому поверсі. Ввечері двері на балкон відкриті. Цей протяг допомагає прогнати тугу із залізобетонної кімнати. Дивлюся, в моїй кімнаті павук новий. Все теж саме: сам сірий, хрест на спині, вісім ніг і т.п., черевце десь до сантиметра в діаметрі.

Рухався він швидко, напевно, тому я і видала такий панічний звук. Ляснула тапкою, але павук сіпнувся в іншу сторону.

Я знову атакувала, і знову промахнулася.

Перестала верещати, але голосно наказала йому: «зупинись і я тебе випущу або приб’ю, якщо будеш тікати».

На диво, не дивлячись на страх, який я в нього викликала, павук послухався мене і моментально завмер. Прикрила його склянкою, під яку просунула аркуш паперу, і викинула свого гостя на гілки тополі під вікном. Вони нас чують!!!

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*