Мелісані (грец. Μελισσάνης) – печерне озеро на східному узбережжі грецького острова Кефалінія, в двох кілометрах на північний захід від містечка Самі. Своєму другому відкриттю в 1951 році печерне озеро Мелісані зобов’язане грецькому спелеологу Я. Петрохілосу.
Печера, в якій розташоване озеро, має таку ж саму назву – Мелісані. Відноситься вона до категорії карстових печер. Сьогодні більша частина цієї печери заповнена сталактитами і сталагмітами. Купол печери Мелісані обрушився десь у другому тисячолітті до нашої ери. Тепер сонячні промені, що потрапляють всередину, заломлюються у водній товщі і опромінюють водойму світлом до самого дна, надаючи озеру надзвичайної яскравості. Вода в озері Мелісані настільки прозора і чиста, що під час прогулянок на човні складається враження, що човен витає в блакитній невагомості. Залежно від часу доби вода в озері Мелісані змінює свій колір від голубого до темно-синього.
Підземне озеро Мелісані розташовано на дні печери, на глибині 20 метрів від поверхні. Приблизний вік утворення озера – 20 тисяч років. Його глибина коливається в межах від 10 до 30 метрів. Вода в озері Мелісані солонувата, оскільки крім прісної води, що надходить з навколишніх висот і атмосфери, озеро підживлюється морською водою з глибинних джерел. Величезні карстові канали озера Мелісані досліджені спелеологами-водолазами. Солонуваті води озера, проходячи через безліч каналів, утворюють прибережні і підводні джерела. Відтік ґрунтових вод печери Мелісані виходить на пляж Фріда.
Солонувата вода озера є частиною й іншого знаменитого гідрогеологічного явища на острові: в західній частині острова, біля міста Аргостоліон (в 13 км від озера), морська вода всмоктується у вирви («катавотрес») і виходить в затоці Самі. Рух цієї морської води, що всмоктується у вирви, протягом багатьох сторіч використовується жителями Аргостоліону для приводу в дію водяних млинів.
В давнину місцеві жителі вважали цю печеру місцем проживання німф. Люди розказують, що колись дуже давно німфа Мелісані страждала тут від нерозділеного кохання до бога родючості і дикої природи Пана. За легендою озеро в печері утворилося з гірких сліз цієї німфи.
Інформація про те, що в давнину печера була святилищем німф, в деякій мірі підтверджується знахідками розкопок, проведеними в печері грецьким археологом С. Марінатосом. Марінатос знайшов в цій печері фігурку божества Пана і диск, на якому зображені німфи в рухливому танці.
Сьогодні печера і озеро Мелісані відкриті для відвідування, і закохані пари, взявшись за руки, мають можливість торкнутися до водяної поверхні, тоді їхнє кохання буде довгим і щасливим. У кого ще немає пари, але є бажання знайти кохану людину, може вмитися озерною водою.
По озеру Мелісані можна плавати на човні. Щоб забезпечити доступ до озера, до причалу з прогулянковими човнами був пробитий тунель. Рівень води в печерному озері на один метр вищий ніж у морі. Для зручності туристів дальня зала печери Мелісані освічується ліхтарями. Тут проводять щоденні екскурсії за невелику оплату.
