Печерне озеро Мелісані

Мелісані (грец. Μελισσάνης) – печерне озеро на східному узбережжі грецького острова Кефалінія, в двох кілометрах на північний захід від містечка Самі. Своєму повторному відкриттю (1951) печерне озеро Мелісані зобов’язане грецькому спелеологу Я. Петрохілосу.

Печера, в якій розташоване озеро, має таку ж саму назву – Мелісані. Відноситься до категорії карстових печер. Купол печери імовірно обрушився десь у другому тисячолітті до н.е. Більша частина печери Мелісані заповнена сталактитами і сталагмітами. Сонячні промені, потрапляючи всередину і заломлюючись у водній товщі, надають їй надзвичайної яскравості і опромінюють світлом до самого дна. Пропливаючи на човні по озеру, виникає почуття, що човен витає в блакитній невагомості – настільки вода в ньому чиста і прозора.

Підземне озеро Мелісані розташовано на дні печери, на глибині 20 метрів від поверхні. Приблизний вік утворення озера – 20 тисяч років. Його глибина коливається в межах від 10 до 30 метрів. Вода в озері Мелісані солонувата, оскільки крім прісної води, що надходить з навколишніх висот і атмосфери, озеро підживлюється морською водою, що надходить з великої глибини. Величезні карстові канали озера Мелісані досліджені спелео-водолазами.

Солонуваті води озера, проходячи через безліч каналів, утворюють прибережні і підводні джерела. Відтік ґрунтових вод печери Мелісані виходить на пляж Фріда.

Солонувата вода озера є частиною й іншого знаменитого гідрогеологічного явища на острові: в західній частині острова, біля міста Аргостоліон (в 13 км від озера), морська вода всмоктується в воронки («катавотрес») і виходить в затоці Самі. Морська вода, що всмоктується в воронки, протягом багатьох сторіч використовується жителями Аргостоліону для приводу в дію водяних млинів.

В давнину місцеві жителі вважали печеру місцем проживання німф. Поговорюють, що колись, дуже давно, німфа Мелісані страждала тут від нерозділеного кохання до бога родючості і дикої природи Пана. За легендою озеро в печері утворилося з гірких сліз німфи. Інформація про те, що в давнину печера була святилищем німф, в деякій мірі підтверджується знахідками розкопок, проведених в печері грецьким археологом С. Марінатосом. Марінатос знайшов в печері фігурку божества Пана і диск, на якому зображені танцюючі німфи.

Але сьогодні печера і озеро Мелісані відкриті для відвідування, і закохані пари, взявшись за руки, мають можливість доторкнутися до водяної поверхні, тоді їх кохання буде довгим і щасливим. У кого ще немає пари, але є бажання знайти кохану людину, може вмитися озерною водою.

Для того щоб забезпечити доступ до озера, до причалу з прогулянковими човнами був пробитий тунель. По озеру можна плавати на човні. Рівень води в печерному озері на один метр вищий ніж у морі. Залежно від часу доби вода в озері Мелісані змінює свій колір від голубого до темно-синього. Для зручності туристів дальня зала печери Мелісані освічується ліхтарями. Тут проводять щоденні екскурсії за невелику оплату.