Перстач гусячий

Перстач гусячий
Перстач гусячий

Хімічний склад перстачу гусячого,
Дія перстачу гусячого,
Способи застосування перстачу гусячого.

Перстач гусячий (Potentilla anserine L.) – багаторічна трав’яниста рослина з довгими ниткоподібними стеблами-вусами висотою 15-40 см. Належить до родини Rosaceae (Розові). Народні назви: гусяча лапка, м’яка трава.

Перстач гусячий
Перстач гусячий, склад рослини

Листя перстачу гусячого непарноперисте, пилкою, зверху зелене, знизу біле, сильно опушене.

Квітки рослини жовті, з подвійною чашечкою, з багатьма тичинками і маточками.

Плоди – сухі збірні сім’янки. Цвіте перстач гусячий в травні – серпні, плоди дозрівають в серпні-вересні.

Зростає перстач гусячий по вологих місцях біля озер, річок, по болотах, на луках, полях, біля доріг, поблизу житла. Поширена рослина майже повсюдно в європейській частині, в Західному і Східному Сибіру, на Далекому Сході, в гірських районах Середньої Азії.

Для лікування використовують коріння і траву перстачу гусячого (стебла, листя, квітки) перстачу гусячого.

Заготовляють коріння перстачу восени або ранньою весною, викопують лопатами, чистять від надземних частин, миють холодною водою і сушать на відкритому повітрі, під навісами, на горищах, в приміщеннях з хорошою вентиляцією або в сушарках при температурі 50-60 ° C, розклавши тонким шаром ( 2-3 см) на сітках.

Готову сировину перстачу пакують у мішки по 20-30 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях на стелажах.

Траву перстачу гусячого заготовляють в період цвітіння, зрізують серпами або ножами, і сушать під навісами або на горищах з хорошою вентиляцією, розклавши тонким шаром (5-8 см) на папері або тканині, періодично перемішують. Готову сировину пакують у мішки по 20 кг або в тюки по 50 кг і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях на стелажах. Термін зберігання 3 роки.

Хімічний склад перстачу гусячого. Трава і особливо корені перстачу гусячого містять велику кількість дубильних речовин (до 18%), сапоніни, ефірну олію, смоли, віск, крохмаль, пігмент, хінну кислоту, аскорбінову кислоту, флавоноїди (кверцетин, кемпферол, дельфінідин, ціанідин).

Дія перстачу гусячого. Перстач гусячий зменшує і припиняє різні судоми, знімає різноманітні больові відчуття, зупиняє кровотечі, має в’язку, жовчогінну, сечогінну, спазмолітичну, антисептичну, протизапальну, ранозагоювальну властивості, стимулює виділення шлункового соку, регулює функціональний стан товстого кишечника, попереджає запори.

Перстач гусячий
Перстач гусячий, квітка рослини

У народній медицині настій і відвар трави перстачу гусячого застосовують при сечокам’яній хворобі, каменях в печінці, проносах з коліками, судорожному стані м’язів і як кровоспинний при внутрішніх кровотечах.

У німецькій народній медицині настій і відвар трави перстачу гусячого вживають як ефективний засіб при проносах з коліками, шлунково-кишкових спазмах, судорожному стані м’язів, особливо литкових, при задусі і як кровоспинний при різних внутрішніх кровотечах.

Зовнішньо настій або відвар трави перстачу гусячого використовують для полоскання при зубному болю, запальних процесах порожнини рота, для зміцнення ясен, а також для місцевих ванн, обмивань і примочок при різних висипах, запальних процесах шкіри, виразках і кровоточивих ранах.

Способи застосування перстачу гусячого:
– при внутрішніх кровотечах, судомах, проносах відвар (1 столову ложку трави перстачу гусячого залити 1 склянкою молока або кип’яченої води, кип’ятити 5 хвилин, настоювати 2 години, процідити) приймати по ¼ склянки 3-4 рази на день до їди;

– для полоскання ротової порожнини і горла, для ванн, обмивань і компресів при судомах, шкірних висипах, ранах і запальних процесах шкіри застосовувати теплий відвар (4 столові ложки трави перстачу гусячого кип’ятити 5 хвилин в 3 склянках води, настоювати 2-4 години, процідити);

– як припарку при судомах і запальних процесах шкіри: 3-4 столові ложки трави перстачу гусячого ошпарити окропом, загорнути в марлю.

Залишити коментар