Хімічний склад перстачу гусячого,
Дія перстачу гусячого,
Способи застосування перстачу гусячого.
Перстач гусячий (Potentilla anserine L.) – багаторічна трав’яниста рослина з довгими ниткоподібними стеблами-вусами висотою 15-40 см. Належить до родини Rosaceae (Розові). Народні назви: гусяча лапка, м’яка трава.
Листя перстачу гусячого непарноперисте, пилкою, зверху зелене, знизу біле, сильно опушене.
Квітки рослини жовті, з подвійною чашечкою, з багатьма тичинками і маточками.
Плоди – сухі збірні сім’янки. Цвіте перстач гусячий в травні – серпні, плоди дозрівають в серпні-вересні.
Зростає перстач гусячий по вологих місцях біля озер, річок, по болотах, на луках, полях, біля доріг, поблизу житла. Поширена рослина майже повсюдно в європейській частині, в Західному і Східному Сибіру, на Далекому Сході, в гірських районах Середньої Азії.
Для лікування використовують коріння і траву перстачу гусячого (стебла, листя, квітки) перстачу гусячого.
Заготовляють коріння перстачу восени або ранньою весною, викопують лопатами, чистять від надземних частин, миють холодною водою і сушать на відкритому повітрі, під навісами, на горищах, в приміщеннях з хорошою вентиляцією або в сушарках при температурі 50-60 ° C, розклавши тонким шаром ( 2-3 см) на сітках.
Готову сировину перстачу пакують у мішки по 20-30 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях на стелажах.
Траву перстачу гусячого заготовляють в період цвітіння, зрізують серпами або ножами, і сушать під навісами або на горищах з хорошою вентиляцією, розклавши тонким шаром (5-8 см) на папері або тканині, періодично перемішують. Готову сировину пакують у мішки по 20 кг або в тюки по 50 кг і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях на стелажах. Термін зберігання 3 роки.
Хімічний склад перстачу гусячого. Трава і особливо корені перстачу гусячого містять велику кількість дубильних речовин (до 18%), сапоніни, ефірну олію, смоли, віск, крохмаль, пігмент, хінну кислоту, аскорбінову кислоту, флавоноїди (кверцетин, кемпферол, дельфінідин, ціанідин).
Дія перстачу гусячого. Перстач гусячий зменшує і припиняє різні судоми, знімає різноманітні больові відчуття, зупиняє кровотечі, має в’язку, жовчогінну, сечогінну, спазмолітичну, антисептичну, протизапальну, ранозагоювальну властивості, стимулює виділення шлункового соку, регулює функціональний стан товстого кишечника, попереджає запори.
У народній медицині настій і відвар трави перстачу гусячого застосовують при сечокам’яній хворобі, каменях в печінці, проносах з коліками, судорожному стані м’язів і як кровоспинний при внутрішніх кровотечах.
У німецькій народній медицині настій і відвар трави перстачу гусячого вживають як ефективний засіб при проносах з коліками, шлунково-кишкових спазмах, судорожному стані м’язів, особливо литкових, при задусі і як кровоспинний при різних внутрішніх кровотечах.
Зовнішньо настій або відвар трави перстачу гусячого використовують для полоскання при зубному болю, запальних процесах порожнини рота, для зміцнення ясен, а також для місцевих ванн, обмивань і примочок при різних висипах, запальних процесах шкіри, виразках і кровоточивих ранах.
Способи застосування перстачу гусячого:
– при внутрішніх кровотечах, судомах, проносах відвар (1 столову ложку трави перстачу гусячого залити 1 склянкою молока або кип’яченої води, кип’ятити 5 хвилин, настоювати 2 години, процідити) приймати по ¼ склянки 3-4 рази на день до їди;
– для полоскання ротової порожнини і горла, для ванн, обмивань і компресів при судомах, шкірних висипах, ранах і запальних процесах шкіри застосовувати теплий відвар (4 столові ложки трави перстачу гусячого кип’ятити 5 хвилин в 3 склянках води, настоювати 2-4 години, процідити);
– як припарку при судомах і запальних процесах шкіри: 3-4 столові ложки трави перстачу гусячого ошпарити окропом, загорнути в марлю.