Плебанівський віадук

Плебанівський віадук
Плебанівський віадук

Поблизу Теребовлі (найстаріше міста Тернопільщини), на околиці села Плебанівка є справжнє архітектурне диво, один із найкращих зразків європейського мостобудування – Плебанівський дев’ятиарковий віадук (довжина споруди понад 100 м, висота – 30 м).

«Наприкінці XIX – початку XX століть, коли на цій території панувала Австро-Угорська імперія, залізниця в Галичині швидко розбудовувалась, насамперед, з військово-стратегічних та економічних причин. Адже на той час Австро-Угорська імперія вже активно розвивала промислове виробництво, торгувала сільськогосподарською продукцією, для чого потрібні були комунікації, передусім, економічно вигідні залізниці. Тому в 1840-х й розпочали будівництво залізниці територією Галичини до австрійсько-російського кордону. У 1871-му колію зі Львова через Тернопіль протягнули до Підволочиська, а згодом добудували напрямок до Буковини та румунського кордону, куди перевозили вирощену галицькими селянами худобу та зернові культури. Саме залізнична гілка Тернопіль-Копичинці, що збудована у 1896 р., пролягала через Плебанівку, і там з участю італійських та австрійських інженерів збудували міст-віадук», – розказав місцевий краєзнавець Ігор Зінчишин, який тривалий час очолював Теребовлянський краєзнавчий музей.

Плебанівський віадук
Крила арки Плебанівського віадуку

А от місцевий житель Теребовлі Богдан Грицик на додаток до цих рядків навів спогади своєї бабусі про Плебанівський міст: «Будували його із каменю-пісковику, який видобували в околицях, зокрема, у селі Застіноче. Нарізали камінь окремими блоками і звозили до Плебанівки. Фундаменти робили дуже скрупульозно, глибокі, на яких майстри-каменярі припасовували ці кам’яні блоки, так що лезо ножа між ними не пролазило. Роботу контролювали інженери, у робітників була гарна зарплата. Найбільше отримували майстри, які працювали над філястрами (найвищі точки арки), бо не кожен каменяр міг зробити таку щільну роботу на висоті».

Тернопільський архітектор Анатолій Пасько про особливості побудови Плебанівського віадуку відзначив: «Арковий стиль конструкції моста у Плебанівці обрали не випадково – саме така форма посилює надійність довжелезного віадука, збільшуючи термін експлуатації споруди. Давнім будівельникам під час спорудження цього моста потрібно було враховувати низку моментів: вагу самої конструкції, сили натягу, тиск на ґрунт, гідростатичний тиск, характеристику ґрунтів. А також треба було брати до уваги і періодичні навантаження рухомого складу поїздів, ритмічність руху під час проходження ешелонів, зрештою, вплив вітру, води, можливого обмерзання, сезонний перепад температур і навіть сейсмостійкість. Адже тут бували, нехай і незначні, але все ж таки землетруси – відлуння тих, що виникали в Карпатах чи Румунії. Тим не менше, давні зодчі врахували ці обставини і Плебанівський віадук вже понад століття успішно служить людям».

За словами Анатолія Паська, довговічність цієї архітектурної споруди пояснюється міцністю природного місцевого каменю і професійною кладкою – ідеальні шви, продумана гідроізоляція та водовідведення на окремих ділянках мосту. Як пояснює архітектор, саме через складність конструктивних особливостей, які впливають на експлуатацію подібних споруд, нині мостів подібного типу вже майже не будують.

Щодо історії Плебанівського віадука, то під час Першої світової війни міст було значно пошкоджено. Відбудували його в часи Другої Речі Посполитої (у 20-х роках минулого століття). Бомбардувала його і німецька авіація, але бомби дивом не влучили. Люди переказували, що це сталося, тому що після реставрації в 1926 році віадук освячувало високе духовенство за участі великої кількості місцевих жителів, які захоплювалися цією спорудою.

Через Плебанівський віадук, що надійно стоїть між двома пагорбами через долину, і в наш час щодня снують поїзди. Цікавий і той факт, що міст у Плебанівці дехто порівнює з віадуком із фільмів про Гаррі Поттера. Сюди активно навідуються як окремі мандрівники, так і туристичні групи. До місця екскурсій прокладені пішохідні та веломаршрути. Продають тут і різноманітні сувеніри з зображенням Плебанівського віадука – чашки, кухлі, магнітики, настінні тарілки, блокноти. Погодьтеся, і не кожен міст зображують сьогодні на поштовій марці. До того минулого року марку з зображенням Плебанівського віадука визнали найкращою поштовою маркою України.

Плебанівський віадук
Поштова марка «Віадук, с. Плебанівка»

Розповідає член Тернопільської асоціації філателістів України Юрій Ковальков: «Укрпошта ввела в обіг поштову марку «Віадук, с. Плебанівка» та однойменний поштовий блок у буклеті за програмою «Європа» тиражем 130 тисяч. Також є тепер спеціальний поштовий штемпель, яким у Теребовлі й були погашені марки з зображенням віадука та блок у буклеті. Цікавий і той факт, що ця поштова марка змагалася у філателістичному конкурсі 2018 EUROPA, де приймали участь ще 9 країн – Бельгія, Греція, Іспанія, Молдова, Норвегія, Сербія, Фінляндія, Швеція та Швейцарія. Унаслідок поштова марка «Віадук, с. Плебанівка» посіла друге місце, ставши однією з найкращих у Європі».

Залишити коментар