Полин гіркий

Полин гіркий
Полин гіркий, листя рослини

Хімічний склад полину гіркого,
Дія полину гіркого,
Протипоказання,
Способи застосування полину гіркого
.

Полин гіркий (Artemisia absinthium L.) – багаторічна трав’яниста рослина родини Asteraseae (Compositae) – айстрові (складноцвіті).

Полин гіркий
Полин гіркий, склад рослини

Рослина полин гіркий висотою до 1 метра. Стебла прямі, вгорі гіллясті. Листя чергові, черешкові, двічі – тричі перисто розсічені. Квітки полину гіркого дрібні, жовті, трубчасті в дрібних кошиках, що зібрані в облистнені волоті.

Полин гіркий – рослина з характерним ароматичним запахом і гірким смаком.

Цвіте в липні – серпні. Зростає полин гіркий рясно як бур’ян на пустирях, по сміттєвих місцях, уздовж доріг, у степах, парових полях, в посівах, в садах, на городах, біля житла, іноді утворює цілі зарості. Рослина поширена майже повсюдно.

Для лікування використовують траву, листя і верхівки квітучих рослин полину гіркого. Заготовляють траву на початку цвітіння. Зрізують ножами або серпами верхівки стебел довжиною до 25 см без грубих частин.

Сушать сировину під навісами, на горищах, розклавши тонким шаром (3-5 см) на папері або тканині, періодично перевертають.

Вихід готової сировини 24-25%. Готову сировину пакують у мішки або тюки по 50-70 кг і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях на стелажах в групі ефіроолійної сировини. Термін зберігання трави до 3 років, листя – до 2 років.

Хімічний склад полину гіркого. Трава і листя полину гіркого містять флавоноїд артемітин (артемізетин), білкові речовини. Квебрахит, лігнани. Органічні кислоти, солі різних кислот, крохмаль.

Дубильні речовини, вітаміни B6, K, C, каротин. Смоли, фітонциди.

До 2% ефірної олії, до складу якої входять туйїловий спирт, вуглеводні (туйон, туйол, кетон, кадинен, пінен, фелландрен, бізаболен, β-каріофіллен), 10 сесквітерпенових лактонів (абсинтин, анабсинтин, артабсин та ін.), в тому числі моноциклічні кетолактони і азуленові сесквітерпнові гайяноліди.

Полин – дуже гірка трав’яниста рослина, тому тваринами не поїдається.

Полин гіркий
Полин гіркий, квітка рослини

Дія полину гіркого. Експериментально встановлено, що гіркоти полину гіркого, зокрема абсинтин, стимулюють функцію травних залоз, секрецію жовчі і панкреатичного соку, посилюють секрецію шлункового соку.

Ефірна олія полину своєю збудливою дією на центральну нервову систему нагадує камфору.

Хамазулен – сесквітерпеновий лактон з полину гіркого, має властивість активізувати фагоцитарні функції і має протизапальну дію. Хамазулен може бути використаний при лікуванні бронхіальної астми, ревматизму, подагри, екземи, опіків.

Рослина полину гіркого збуджує апетит, покращує травлення, посилює діяльність шлунково-кишкового тракту, підвищує кислотність шлунка, посилює виділення жовчі, ліквідує печію, сприяє відходженню газів з кишечника, розсмоктує припухлості, зменшує запальні процеси, загоює рани, а також має легку снодійну, протисудомну , антисептичну, протималярійну, протиглисну властивості.

Полин гіркий входить до складу апетитного, жовчогінного, вітрогонного зборів (чаїв).

У народній медицині полин гіркий використовували ще в глибоку давнину і широко застосовується в даний час в багатьох країнах для лікування багатьох хвороб.

Полин гіркий
Зарості полину гіркого

Настій і настоянку трави полину гіркого вживають при лихоманці, захворюваннях печінки, жовчного міхура, селезінки, шлунка, при гастритах, шлункових болях і спазмах, для збудження апетиту і для посилення діяльності шлунково-кишкового тракту, при диспепсії, безсонні, гіпертонії, подагрі, ревматизмі, недокрів’ї, як загальнозміцнювальний засіб, при анемії, порушеннях менструального циклу, для вигнання круглих черв’яків.

Свіжий сік полину з вином використовують при здутті кишечника, як сечогінний, при сечокам’яній хворобі, безсонні, як ранозагоювальний засіб.

Настій квіток полину гіркого вживають при виразковому коліті, запальних процесах в області сліпої кишки, при хронічному запаленні очей, при епілепсії, геморої, неприємному запаху в роті і багатьох інших захворюваннях.

Зовнішньо настій полину гіркого застосовують для полоскань рота, обмивань, примочок, у вигляді компресів для лікування гнійних ран, виразок, припухлостей, при забитті.

Настій трави полину в суміші з водним настоєм часнику використовують для клізм при гострицях. При безсонні кладуть під подушку траву полину або обгортають голову рушником, змоченим настоєм полину.

Протипоказання. Застосування полину протипоказано при вагітності. Слід остерігатися тривалого вживання полину – воно може викликати судоми, галюцинації і навіть явища психічних розладів.

Способи застосування полину гіркого:

– для поліпшення апетиту і порушення діяльності органів травлення по ¼ склянки 3 рази на день до їди приймати настій: 1 чайну ложку подрібненої трави полину гіркого залити 1 склянкою окропу, настоювати 20 хвилин, процідити;

– при гіпоацидному гастриті по 1 столовій ложці 3 рази на день за 30 хвилин до їжі приймати настій: 1 столову ложку трави полину гіркого залити 1 склянкою окропу, процідити;

– для поліпшення апетиту і травлення приймати настій збору (трави полину гіркого 30 г, листків вахти трилистої 30 г): 1 чайну ложку збору залити 2 склянками окропу, настоювати 20 хвилин, процідити, по ¼ склянки 3 рази до їди;

– настоянка: 1 частину трави полину залити 5 частинами 70% -го спирту, настоювати 8 днів, процідити, приймати по 15-20 крапель з водою 3 рази на день за 30 хвилин до їжі при здутті кишечника.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*