«Повітряний змій» і «Краб»

«Повітряний змій» і «Краб»

Багато хто чув про таке поняття, як «психотронна зброя», але мало кому відомо, що це таке. Психотронна зброя – засіб впливу на свідомість і через неї на організм людини, в результаті чого може відбуватися: повне або часткове руйнування психіки і головного мозку; порушення процесів життєдіяльності всього організму або окремих органів, що приводить до захворювань і навіть смерті.

Колись давно у багатьох містах Союзу встановлювали стаціонарні системи психотропного маніпулювання свідомістю населення «Повітряний змій» і «Краб».

У Ризі «Повітряний змій» був впроваджений в 1980-х роках. Система охоплювала місто когерентним полем, яке відповідало певним загальним якостям людей, зрізала всі аномалії, тобто урівнювала жителів за рівнем фізичного тонусу, інтелекту і емоційного настрою. Ті, хто не вписувався у встановлені рамки, відчували ворожість оточуючих, дискомфорт і, врешті-решт, зрівнювалися з усіма. При цьому, знімалася небезпека бунтів, заворушень, регулювався рівень злочинності. «Повітряний змій» за ідеєю його творців повинен був сприяти згуртуванню і безтурботному щастю людей. Його ефективність виявилася настільки високою, що його експортували в країни РЕВ і Далекого Сходу.

Система «Краб» з більш сучасною мережею пси-випромінювачів була впроваджена в Ленінграді, Москві, Душанбе і Алма-Аті, що дозволяло маніпулювати свідомістю людей, підштовхує їх до вчинення певних запрограмованих вчинків. У лютому 1990 року в Душанбе система дала збій, і населення міста два дні знаходилося в напівбожевільному стані, грабуючи магазини та установи. У масових заворушеннях брали участь і міліція і внутрішні війська.
Спеціалізовані технічні комплекси, які здійснюють психотронний вплив, отримали назву «Центр управління людьми і природою» (ЦУЛіП).

Вони мають різне технічне виконання, яке залежить від:
– призначення (масове опромінення населення або персоніфіковане),
– застосованих технологій психотронного впливу (КВ-станції, СВЧ-станції, торсіонні генератори),
– рівня розвитку радіоелектроніки.

Скупі відомості про такі об’єкти періодично прориваються крізь обмеження секретності і дають деяке уривчасте уявлення.

У спадок від Радянського Союзу, пострадянським державам дісталися станції ЦУЛіП, розробки кінця 1970-х років. З часів введення в експлуатацію, ця система кілька разів модернізувалася, але з кінця 1980-х нічого кардинально не змінювалося.

Випробування в 1973 році установки «Радіогіпноз» у військовій частині 71592 (район Новосибірська), яка була створена військовим гіпнотизером Іваном Качаліним, стало загальновідомим. Акт випробувань підписали академік Ю. Кобзарев і доктор фізико-математичних наук Е. Годик. Доповідь «Вплив на біологічні об’єкти модульованими електричними і електромагнітними імпульсами» про це випробування було заслухано в Інституті радіотехніки й електроніки Російської Академії наук.

Установка виробляє НВЧ-випромінювання, імпульси якого викликають акустичні коливання в мозку. Потужностей установки вистачає, щоб обробити місто площею близько ста квадратних кілометрів, зануривши всіх його жителів в глибокий сон.
Побічний результат дії установки – мутації в клітинах організму, через що загинуло кілька військовослужбовців, на яких проводило випробування КДБ навіть без відома МО СРСР.

Доктор технічних наук В. Канюк, заступник генерального директора НВО «Енергія», очолював секретний комплекс в Підлипках (м. Корольов), який входив до складу НВО «Енергія», де, на виконання закритої Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 27 січня 1986 року, був створений генератор спеціальних фізичних полів, що призначався для коригування поведінкою великих мас населення. Ця апаратура, яку вивели на космічну орбіту, охоплювала своїм випромінюванням територію, порівнянну по площі з Краснодарським краєм.

Професор Віктор Седлецький, віце-президент Ліги незалежних вчених України, який з 1965 р. приймав участь в перших розробках пси-зброї в Інституті проблем матеріалознавства в Києві, ще в брежнєвські часи опублікував інформацію про те, що в 1982 р. Генеральний секретар ЦК КПРС Ю. Андропов наказав створити в Україні Головний центр психотроніки.
Основні лабораторії розміщувалися в підземних спорудах, віддалених на 30 км від Чорнобильської АЕС. Там було розроблено кілька типів психотронних генераторів і там же проведені експерименти. Потужні загоризонтні радіолокаційні комплекси використовувалися і в напрямку психотроніки, їх випромінювання впливало на тета-дельта-ритми мозку населення.

Психотронні програми відпрацьовувалися на двох загоризонтних станціях – Чорнобиль-2 (тип – «Дуга-2») і Красноярськ-26 (тип – «Дарьял-У»), які входили в єдину психотронну систему з кодовою назвою «Куля». Цікаво, що після вибуху в 1986 р Чорнобильської АЕС, станція Чорнобиль-2 припинила функціонування, а в 1987 р. США звинуватили Радянський Союз у порушенні Договору щодо обмеження систем ПРО 1972 р., і подальше будівництво станції типу «Дарьял-У» в Красноярську -26 було припинено.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*