Рамбутан

Рамбутан
Плоди рамбутану

Хімічний склад рамбутану,
Дія рамбутану,
Способи застосування рамбутану.

Рамбутан (лат. Nephelium lappaceum) – тропічне дерево сімейства Sapindaceae (сапіндові). Назва рослини походить від індонезійського слова «rambut» (тобто «волосся»). У В’єтнамі рамбутан називають «чом-чом» – «брудне волосся».

Батьківщиною рослини є Південно-Східна Азія. Рослина широко поширена в Африці, Центральній Америці, Австралії та інших країнах тропічного поясу. Найбільшого розповсюдження набула в Камбоджі, Індії, Таїланді, Малайзії, Індонезії, на Філіппінах, Шрі-Ланці, Еквадорі, Гавайях і на Карибських островах.

Рамбутан
Рамбутан на деревах

Рамбутан – це вічнозелене дерево, досягає висоти 12-20 м. Листя чергове, завдовжки 10-30 см, перисте, від трьох до одинадцяти листків разом. Квітки рамбутану дрібні, розміром по 2,5-5 мм, безпелюсткові, дископодібні, мають широкі термінальні волоті 15-30 см.

Дерева рамбутану бувають чоловічими (виробляє тільки тичинкові квітки і не має ніякого плоду) і жіночими (квітне і дає плоди), іноді гібридними (народжує жіночі квітки з невеликим відсотком чоловічих).

Плоди рамбутану круглої або овальної форми, з одним насінням, 3-6 см (іноді до 8 см) в довжину і 3-4 см завширшки, в гронах по 10-20 штук. Зовнішньо трохи нагадують плоди каштанів.

Рамбутан
Гілка Рамбутану

Шкірка плодів червонувата, рідко помаранчева або жовта, покрита м’ясистими гнучкими шипами, довжиною 4-5 см, які закручуються на кінцях, зеленуватого або світло-коричневого кольору.

Квіти ароматичного рамбутану вельми привабливі для багатьох комах, особливо для бджіл. Мухи Dipreta, бджоли Hymenoptera і мурашки Solenopsis є основними запилювачами. Серед двокрилих це Lucilia SPP, серед перетинчастокрилих Гігантська бджола і A. Cerana і бджоли роду Trigona є основними відвідувачами.

Колонії А. Cerana на квітках рамбутану годуються і виробляють велику кількість меду. Годуються бджоли нектаром зі стигми чоловічих квітів і збирають значну кількість липкого пилку з чоловічих квіток. Бджола А. Cerana є кращим видом для малого запилення рамбутану. «Волосся» цієї комахи також корисне під час запилення, звідки підчеплений пилок може транспортуватися до жіночих квіток.

Під шкіркою плоду – напівпрозора біла або блідо-рожева драглиста м’якоть з солодким і злегка кислим смаком, що дуже нагадує виноград. М’якоть рамбутану приховує тверду кісточку-насіння. Єдине насіння глянсове, коричневе, розміром 1-1,3 см, з білим базальним шрамом. М’яке і хрустке насіння рамбутану обжарюють і їдять.

Деякий час вважали насіння рамбутану отруйним, але в екстракті з насіння не виявлено ніякої токсичності по відношенню до мишей, навіть у дозах до 2500 мг/кг.

Хімічний склад рамбутану. За даними USDA Nutrient Database в 100 г плодів рамбутану міститься: води – до 78 г, білків – до 0,65 г, жирів – до 0,2 г, вуглеводів – до 20 г, клітковини – до 0,9 г, золи – до 0,2 г, вітаміни (бета-каротину – до 2 мкг, тіаміну – до 0,013 мг, рибофлавіну – до 0,022 мг, ніацину – до 1,35 мг, пантотенової кислоти – до 0,018 мг, піридоксину – до 0,02 мг, фолієвої кислоти – до 8 мкг, аскорбінової кислоти – до 59,4 мг), макроелементи (калію – до 42 мг, кальцію – до 22 мг, натрію – до 10,9 мг, магнію – до 7 мг, фосфору – до 9 мг), мікроелементи (заліза – до 0,35 мг, марганцю – до 343 мкг, цинку – до 80 мкг, міді – до 66 мкг).

Рамбутан
Жовтий Рамбутан

Дія рамбутану. Вживання фруктів рамбутану в їжу позитивно впливає на шкіру, покращує травлення. Цей плід корисний для ослаблених і хворих людей при дизентерії та діареї, оскільки володіє очисними і глистогінними властивостями.

Корінь, кору, листя рослини рамбутану використовують в народній медицині: листя як припарки при головних болях, відвар з коріння призначають при лихоманці, а відвар з кори і плодів рекомендують вживати мамам після пологів.

Шкірку з фруктів використовують для приготування різних лікарських препаратів. В Малайзії сушену шкірку рамбутану продають в аптеках як лікувальний засіб. На думку азійських дієтологів, при щоденному вживанні п’яти плодів рамбутану можна знизити ймовірність онкологічних захворювань і подовжити тривалість життя.

Рамбутан протипоказаний тільки у разі індивідуальної непереносимості.

Способи застосування рамбутану. Плоди рамбутану вживають у їжу як десерт в сирому вигляді і як добавки до соусів і морозива. Додають у фруктові салати. Свіжі плоди мають нетривалий термін зберігання, тому з них готують компоти, варення, джеми і желе. В кісточках міститься близько 40% олії. При нагріванні ця олія виділяє приємний запах, тому її застосовують для виробництва косметичного мила і для виготовлення святкових свічок. З молодих пагонів рослини виготовляють барвник для фарбування шовку. В 100 г плодів рамбутану в середньому міститься близько 82 ккал.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*