Хімічний склад ромашки лікарської,
Дія ромашки лікарської,
Способи застосування ромашки лікарської.
Ромашка лікарська (Chamomilla recutita (L.) Rauschert) – однорічна трав’яниста рослина родини Asteraceae (Compositae) – айстрові (складноцвіті). Народні назви ромашки лікарської: рум’янка, романець, королиця, романова трава, ромен.
Рослина ромашка лікарська з прямим гіллястим стеблом заввишки 20-50 см. Листки чергові, сидячі, двічі перисторозсічені на вузьколінійні часточки.
Квітки ромашки лікарської крайові, численні, білі, дрібні, язичкові, внутрішні – жовті, трубчасті, зібрані в суцвіття. Кошики з голим опуклим квітколожем, що сидять поодинці на верхівках стебел і на кінцях гілок. Плід ромашки – гладка бура сім’янка, без чубчика. Цвіте рослина в травні – вересні.
Поширена ромашка лікарська повсюдно, крім Крайньої Півночі. Зростає на пустирях, узбіччях доріг, луках, пасовищах, городах, в садах і виноградниках, посівах зернових і просапних культур.
Культивується ромашка лікарська на плантаціях лікарських рослин.
Для лікування використовують квіткові кошики ромашки лікарської. Заготовляють суцвіття на початку цвітіння, коли трубчасті квітки в кошику розкрилися до половини, а віночки білих квіток знаходяться в горизонтальному положенні і не почали ще опускатися вниз.
Збирають суцвіття ромашки в суху сонячну погоду, зриваючи руками або спеціальними гребками. На плантаціях прибирають спеціальними ромашко-збиральними машинами.
Зібрану сировину сушать в тіні на відкритому повітрі, розклавши тонким шаром (до 5 см) на папері або тканині, періодично перемішують, на горищах або в сушарках при температурі 40 ° C. При масових заготівлях ромашку сушать на утрамбованих токах.
Вихід сухої сировини 20 %. Готову сировину пакують у фанерні ящики, викладені щільним папером по 10-20 кг або в паперові мішки по 5-8 кг, і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях на стелажах у групі ефіроолійної сировини. Термін зберігання 2 роки.
Хімічний склад ромашки лікарської. Квіткові кошики ромашки лікарської містять флавоноїди, нікотинову, аскорбінову, каприлову, антимисову, ізовалеріанову, саліцилову кислоти, кумарини, холін, фітостерини, каротин, гіркоти, слиз, камедь, цукри, білкові речовини, гліцериди жирних кислот – олеїнової, лінолевої, пальмітинової та стеаринової, апігенин, герніарин, кверцімерітрин, матріцин, лактон, тріакантан, тараксастерол, терпени, сесквітерпени, спирти, до 0,8% ефірної олії, до складу якої входять хамазулен і кадинен.
Дія ромашки лікарської. Настій квіткових кошиків ромашки лікарської надає кровоспинну, антисептичну, протизапальну, легку в’язку, болезаспокійливу, седативну, протисудомну, потогінну, жовчогінну, ніжну проносну, вітрогонну дію.
Ефірна олія ромашки лікарської знімає болі, послаблює запальні процеси, зменшує утворення газів, нормалізує функцію шлунково-кишкового тракту, збуджує центральну нервову систему, розширює судини головного мозку, збільшує число скорочень, покращує дихання, а великі дози олії ефірної викликають головний біль і загальну слабкість.
Апігенин і герніарин надають ніжну спазмолітичну дію. Глікозиди підвищують виділення шлункового і кишкового соків, збуджують апетит, збільшують жовчовиділення. Хамазулен має виражену протиалергійну, протизапальну, місцево анестезувальну дію, властивість, що підсилює регенеративні процеси.
У медицині хамазулен вживають при лікуванні бронхіальної астми, гострих і хронічних гастритів і колітів, екземи, опіків, ревматизму і багатьох інших захворювань.
Настій квіткових кошиків ромашки лікарської приймають усередину при спазмах кишечника, гастритах, ентеритах, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, метеоризмі, запаленні печінки і жовчного міхура, нирок і сечового міхура, при істерії, неврозах, судомах, невралгіях трійчастого нерва, а зовнішньо використовують як в’яжучий, протизапальний, антисептичний засіб у вигляді полоскань при ангінах, для примочок і промивань гнійних ран, виразок і наривів, у вигляді ванн і лікувальних клізм.
У народній медицині настій квіткових кошиків ромашки лікарської вживають при різних шлунково-кишкових захворюваннях – гастриті, коліті, спазмах і болях у шлунку; захворюваннях печінки, нирок, сечового міхура, застуді, малярії, хворобах з підвищеною температурою, золотусі, захворюваннях нервової системи, судомах, безсонні, затримці менструацій.
Зовнішньо міцний водний настій ромашки лікарської використовують для ванн при подагричних і ревматичних ураженнях суглобів, як пом’якшувальний засіб при різних запальних процесах слизових оболонок, для обмивань ран, виразок, наривів, фурункулів.
Квіткові кошики ромашки лікарської входять до складу пом’якшувальних зборів, вітрогонного чаю і в суміш для полоскання горла, а також до складу ароматичного збору для ванн і збору Здренка. Ромашку використовують для миття голови від лупи і для красивого золотистого відтінку волосся.
Ромашка лікарська широко вживається в парфумерній та лікеро-горілчаній промисловості.
Способи застосування ромашки лікарської:
– при жовчнокам’яній хворобі та всіх зазначених вище захворюваннях приймати по 1/4 – 1/2 склянки 4 рази на день настій ромашки лікарської (1 столову ложку квіткових кошиків залити 1 склянкою окропу, настоювати 1-2 години, процідити);
– зовнішньо цей же настій ромашки лікарської використовують для полоскання при запаленнях слизових оболонок ротової порожнини, ясен, горла по кілька разів на день, а також для промивання ран, виразок і спринцювань, для клізм 1 склянку настою розбавляють 1 л теплої води;
– як снодійне на ніч приймати теплим настій ромашки лікарської (1 столову ложку квіткових кошиків залити 1 склянкою окропу, настоювати в щільно закритому посуді 20 хвилин, процідити);
– для полоскань при ангінах, стоматитах, для клізм при колітах і проктитах приймати по 1 столовій ложці 4 рази на день настій ромашки лікарської (1 столову ложку заварити 1 склянкою окропу, настоювати в щільно закритому посуді 20 хвилин, процідити);
– при болях у шлунку, кишечнику використовують збір (квіток ромашки 40 г, листя м’яти перцевої 30 г, кореня валеріани 30 г) у вигляді настою (взяти 1 столову ложку збору заварити в 1 склянці окропу, настоювати в щільно закритому посуді 1-2 години, процідити), випити невеликими ковтками за 1 прийом 1 склянку настою збору;
– при гастритах, колітах, ентеритах приймати 2 рази на день по 1/2 склянки в теплому вигляді настій збору (квіток ромашки лікарської 10 г, трави деревію звичайного 10 г, трави полину гіркого 10 г, м’яти перцевої 10 г, шавлії 10 г): 2 чайних ложки збору заварити 1 склянкою окропу, настояти 20 хвилин, процідити;
– при метеоризмі вживають по 1/4 склянки протягом дня настій збору (квіток ромашки лікарської 10 г, фенхеля звичайного або кропу аптечного 10 г, кореня алтея 20 г, кореня лакриці або солодки голої 20 г, м’яти перцевої 20 г): 2 столових ложки збору заварити 2 склянками окропу, настояти 1-2 години, процідити;
– при захворюваннях кишечника, кольках, ентероколітах, для полоскань ротової порожнини і примочок при себорейному дерматиті використовують настій квіток ромашки лікарської: 20 г квіток ромашки залити 200 мл окропу, настоювати 20 хвилин в закритому посуді, процідити.