Категорії
Міста, країни, люди

Рожеве озеро Сасик-Сиваш

Знаменитий Сасик-Сиваш під загрозою зникнення. Солоне озеро Сасик (або Сасик-Сиваш) — лиман лагунного типу на півострові Крим, між містами Євпаторія та Саки.

Площа озера Сасик-Сиваш – 71-75 квадратних кілометрів (найбільша довжина – 14 км, найбільша ширина – 9 км), глибина до 1,5 метрів, рівень води в Сасик-Сиваші на 0,6 м нижчий від рівня Чорного моря. Солоність від 90 до 160‰. Влітку солоність води збільшується через зменшення площі озера.

Озеро утворилося з лагуни Каламітської затоки Чорного моря, від якої відділене широким пересипом. На півночі і заході — довгі вузькі затоки. Живлення змішане – поверхневі і підземні води Причорноморського артезіанського басейну, морські фільтраційні води. Середньорічна кількість опадів – близько 400 мм.

Від моря озеро Сасик-Сиваш відділене пересипом завширшки 0,9 — 1,7 км. На перешийку розташовані чеки соляних промислів. Озеро має два канали, які виходять в Чорне море. Режим скидання вод озера в море регулюють водокачки і насосні станції.

Сасик-Сиваш входить до складу природоохоронних об’єктів, є частиною комплексного ландшафтного заказника регіонального значення, створеного 21 грудня 2011 з загальною площею 5 000 га.

На півночі озера поширені зарості водолюбної рослинності. Солончаки розташовані у перешийка, а також на ділянці при впадінні сухоріччя балки Надєждинська.

Характерний колір озера пов’язаний з життєдіяльністю розповсюджених переважно в солоній воді одноклітинних зелених водоростей виду Dunaliella salina (відомих своїми антиоксидантними властивостями, завдяки здатності виробляти β-каротин у великих кількостях, який широко використовується у виробництві косметики і БАДів) і мікроорганізмів домену археї.

Колір води в озері в залежності від температури і опадів змінюється від рожевого до інтенсивно червоного. Верхній шар мулу чорний, потім сірий і сталево-сірий, іноді з блакитним відтінком. Вища водна рослинність успішно розвивається лише в опріснених верхів’ях озера і біля виходів мінералізованих підземних вод. Тут же інтенсивно ростуть різні водорості, аж до цвітіння води. В різні роки водорості надають влітку озерній гладі пурпурового або зеленого відтінку.

Мулові сульфідні грязі озера відносять до категорії лікувальних. За постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1996 року № +1499 «Про затвердження переліку водних ресурсів, що відносяться до категорії лікувальних», Сасик-Сиваш є одним з 13 грязьових родовищ Криму визнаних лікувальними.

У перешийка з Чорним морем розташовані місця соляного промислу.

На перешийку в 2017 році почали працювати два кар’єри по видобутку морського піску. Сьогодні рожеве озеро Сасик-Сиваш, що між Євпаторією і Саками, опинилося під загрозою зникнення. Місцеві жителі стверджують, що вперше за весь час його багаторічного існування від озера залишився лише шар рожевої солі.

Окрім посухи, в обмілінні Сасик-Сиваша можна звинувати видобувачів піску, які здійснюють його біля берегів цього озера. За інформацією місцевих жителів, вже протягом кількох років поспіль звідти вивозять до 1,5 тисяч тонн піску щодня, що, звичайно ж, призводить до відтоку озерної води.

Рожеве озеро Сасик-Сиваш
Сасик-Сиваш, дерево в кристалах солі
Рожеве озеро Сасик-Сиваш
Сасик-Сиваш – з кримсько-татарської смердюча грязь, через різкий запах сірководню
Рожеве озеро Сасик-Сиваш
Різнокольоровий Сасик-Сиваш, біля автодороги Саки
Рожеве озеро Сасик-Сиваш
Рожева сіль озера Сасик-Сиваш солодша за звичайну та має схожий на фіалковий аромат.
Рожеве озеро Сасик-Сиваш
Сіль озера Сасик-Сиваш