Шестикутник у стратосфері Сатурна

Шестикутник у стратосфері Сатурна
В стратосфері над Північним полюсом Сатурна побачили другий шестикутник. Автор зображення: NASA

Зонд «Кассіні» виявив вихор гексагональної форми, дуже схожий на той, який було зафіксовано у 1980-х роках місією «Вояджер», незадовго до його зникнення.

В 1980-х роках американський космічний зонд «Вояджер» виявив в атмосфері північного полюса Сатурна хмари, які, з огляду на 6-кутний узор, назвали шестикутником Сатурна і пов’язали з обертанням цієї планети. Кожна зі сторін шестикутника Сатурна має довжину близько 13 800 кілометрів, що перевищує діаметр нашої Землі (12 742 км). Тепер побачили другий шестикутник – теплий вихор з характеристиками, дуже схожими на перший. Він також знаходиться на північному полюсі Сатурна, хоча вище – у стратосфері.

Другий шестикутник Сатурна виявлено зондом Cassini (місією якого було вивчення Сатурна та його супутників) – це частина спільного проекту NASA, ESA та Італійського космічного агентства (ASI). Відкриття було зроблено незадовго до того, як Cassini у вересні 2017 року зник в атмосфері планети.

Головне питання, що тепер постає перед науковцями, це з’ясувати зв’язок між цими двома шестикутниками: чи є вони незалежними один від одного, чи може це те саме явище, що охоплює сотні кілометрів у висоту?

Коли «Кассіні» вийшов на орбіту Сатурна (це був грудень 2004 року, в південній півкулі тоді було літо, а в північній – середина зими), не було широкого теплого висотного вихору, оскільки один рік Сатурна охоплює близько 30 земних років. Тому на Землі довелося чекати 2014-го року, щоб помітити, що літо почало несміливо наближатися до північної півкулі (літнє сонцестояння на Сатурні було лише в травні 2017 року). Лише тоді почали створюватися умови для різних інструментів, якими Cassini було оснащено для роботи – раніше це було неможливо через температуру 158 °C нижче нуля в північній стратосфері, що приблизно на 20 °C нижче тієї, яку вимагає, наприклад, призначений для дослідження цієї місцевості так званий CIRS – композитний інфрачервоний спектрометр, який вимірює інфрачервону енергію від поверхонь, атмосфер і кілець Сатурна, а також його супутників, щоб вивчити їхню температуру та склад. Тобто з 2014 року вчені нарешті отримали можливість використовувати цей інструмент для збору даних. І лише тепер в довгострокових дослідженнях, заснованих ще на спостереженнях CIRS, виявили перші спалахи вихору на північному полюсі, що утворився над атмосферою, коли настало літо.

Автор дослідження Лі Флетчер з Університету Лестера (Великобританія) пояснює, що «сторони цього вихору здаються гексагональними, що збігається зі знаменитим і дивним візерунком гексагональних хмар, які спостерігали нижче, в атмосфері Сатурна. Хоча побачити якийсь вихор на північному полюсі планети ми очікували, коли там потеплішає. Його форма дійсно дивовижна».

Зіткнувшись з цим унікальним явищем, експерти розглядають дві можливості: «Або шестикутник утворився спонтанно і однаковим чином на двох різних висотах (в хмарах і в стратосфері), або шестикутник насправді є високою структурою, яка охоплює вертикальний діапазон у кілька сотень кілометрів», – розкриває Флетчер і визнає, що «дуже прикро, що цей стратосферний шестикутник було відкрито лише наприкінці життя Cassini», а не раніше.

Оскільки літнє сонцестояння в північній півкулі відбулося в 2017 році, а осіннє рівнодення не настане до 2024 року, дослідники очікують, що найближчими роками регіон північного полюса буде продовжувати розвиватися.

Джерело

Залишити коментар