Категорії
Психологія

Що таке пам’ять?

Пам’ять людини визначають як вищу психічну діяльність – це процес накопичення, збереження і відтворення інформації (рухових навичок, подій, думок, відчуттів, висновків, понять тощо) і взаємозв’язків між ними.

Приклади пам’яті. Завдяки пам’яті ми пам’ятаємо, де живемо, як звуть наших батьків, друзів, що ми їли вчора на обід і навіть яке місто є столицею нашої держави. Пам’ять дозволяє нам згадати про збори на роботі, запам’ятати ім’я клієнта або пароль на комп’ютері. Вчитися в школі чи університеті було б неможливо без нашої системи пам’яті. Також нам було б складно запам’ятати дату іспиту або що ми запланували зробити.

Advertisements

При водінні автомобіля пам’ять допомагає згадати потрібний маршрут, з її допомогою пам’ятаємо, де припаркували машину. Та й сам процес водіння ми пам’ятаємо завдяки пам’яті.

Види пам’яті. Механізми пам’яті до теперішнього часу вивчені недостатньо, але накопичено багато фактів, які свідчать про існування короткочасної пам’яті, основаної на миттєво виникаючих тимчасових зв’язках, і довготривалої пам’яті, що представляє собою міцні зв’язки. Обидва види пам’яті мають в основі хімічні перебудови (білків, РНК та ін.) і активацію відповідних міжклітинних контактів (синапсів). Перехід інформації з короткочасної в довготривалу пам’ять, можливо, пов’язаний з роботою глибоких відділів скроневих часток мозку і лімбічної системи, оскільки двобічне ураження цих відділів порушує процес фіксації інформації.

Пам’ять відповідно до теорій та досліджень когнітивної здатності можна поділити на різні види за наступними критеріями:
– за часом, протягом якого утримується інформація – в даному випадку мова йде про сенсорну пам’ять, короткочасну пам’ять, робочу пам’ять і довготривалу пам’ять. Сенсорна пам’ять утримує інформацію протягом декількох секунд, тоді як довгострокова пам’ять, навпаки, може зберігати інформацію протягом майже необмеженого періоду часу. Всі види пам’яті повинні бути скоординованими, щоб система працювала коректно;

– за типом інформації: вербальна пам’ять відповідає за зберігання вербальної інформації (те, що ми читаємо, або слова, які ми чуємо), тоді як невербальна пам’ять дозволяє зберігати інші дані (зображення, звуки, відчуття і т.п.);

– в залежності від активізованого органу почуття: мова йде про такі види пам’яті, як зорова пам’ять (зір), слухова пам’ять (слух), нюхова пам’ять (нюх), смакова пам’ять (смак) і тактильна пам’ять (дотик).

Похідні види пам’яті:
– генетична пам’ять – спадкова пам’ять, в якій зафіксована програма ембріонального та індивідуального розвитку;
– біологічна пам’ять властива всім живим істотам, відображає індивідуальний розвиток після народження і адаптація до зовнішнього середовища;
– психологічна пам’ять – загально психічний процес відображення досвіду людини шляхом засвоєння та подальшого відтворення (забування) інформації;
– особистісна пам’ять – спогадах про події з життя;
– експліцитна пам’ять – на зв’язок між об’єктами, подіями тощо.

Під час запам’ятовування найбільше з пам’яттю пов’язаний гіпокамп. Але відносити спогади тільки до цього відділу мозку є неправильним, оскільки в процесі запам’ятовування активізуються майже всі учасники нервового процесу, починаючи з нервової системи.

Когнітивна функція мозку – це здатність розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати, сприймати і переробляти зовнішню інформацію:
– гнозис – здатність синтезувати елементарні сенсорні відчуття в цілісні просторові образи (зорові, слухові, тактильні, ольфакторні);

– мовна здатність – розуміння усного та писемного мовлення, а також усне або письмове висловлення власних думок;

– праксис – засвоєні з досвіду навички цілеспрямованої рухової активності, що накопичуються протягом життя та включають набір рухів, починаючи з ходи й закінчуючи складними професійними діями.

З роботою пам’яті тісно пов’язані функції уваги і збереження ясності свідомості (підтримання рівня неспання), тому порушення уваги, тобто відволікання, що виникають при прискоренні мислення, можуть тимчасово порушити процес зчитування інформації.

Увага (зосередженість, підвищений інтерес до об’єкту запам’ятовування) обумовлює успішне орієнтування суб’єкта в навколишньому світі. Об’єкт уваги виявляється в центрі свідомості спостерігача, все інше сприймається менш вираженим.

Ефективність запам’ятовування залежить від прийомів та цілей запам’ятовування. В процесі запам’ятовування увагу поділяють на дві складові:
– мимовільна – інформація фіксується без спеціальних прийомів заучування, під час роботи з інформацією;
– довільна – цілеспрямоване заучування, фокусування психічної діяльності на досягненні свідомо обраної мети та гальмуванні невідповідної до даної мети діяльності.

Найчастіше розлади пам’яті пов’язані з органічним ураженням мозку. В таких випадках вони відрізняються стійкістю і незворотністю. Також порушення пам’яті може виникати і як прояв розладів деяких сфер психіки.

Фази пам’яті, процес запам’ятовування і спогади. Для того, щоб згадати, наприклад, що ми робили вчора, наш мозок повинен зробити серію процесів. Кожному процесу необхідний доступ до спогадів. Таким чином, порушення будь-якого з цих процесів не дозволить згадати інформацію.

Щоб згадати, сигнали в мозку повинні пройти наступні фази:
– кодування: на цій фазі в нашу систему пам’яті за допомогою сприйняття ми додаємо інформацію, яку запам’ятовуємо. Наприклад, коли нам когось представляють по імені, необхідно звернути увагу на цю інформацію, щоб закодувати її для себе;

– збереження: щоб утримати інформацію надовго, ми зберігаємо її в системі нашої пам’яті. Наприклад, ми можемо запам’ятати обличчя людини та її ім’я;

– відновлення: коли потрібно щось згадати, звернення йде до сховища пам’яті і відновлюється потрібна інформація. Наприклад, щоб згадати людину, яку побачили на вулиці.

Пам’ять – найважливіший механізм адаптації. Дезадаптацію може викликати зміна будь-якої з фаз роботи пам’яті – фіксації (реєстрації, фіксації), збереження (ретенції), відтворення (репродукції). На практиці не завжди вдається розділити порушення цих процесів, оскільки опитувач може судити про об’єм збереженої інформації тільки по тому, що було відтворено. Але можна орієнтовно визначити стан пам’яті опитуваного, обговоривши з ним події, що відбулися кілька годин тому, напередодні, в минулому році, в дитинстві. Оцінці процесу фіксації допомагає проба на запам’ятовування 10 двоскладових слів (в нормі запам’ятовуються випробуваним після 3-4 усних повторень) або безглуздих звукосполучень (запам’ятовуються після 5-7 повторень). Розлади пам’яті умовно можна розділити на кількісні (дісмнезіі) і якісні (парамнезії) порушення, які в особливому поєднанні складають корсаковський амнестический синдром.

З роботою пам’яті, як основи та найважливішої передумови роботи інтелекту, пов’язані такі найважливіші елементи процесів сприйняття і мислення, як уявлення та розуміння (у широкому розумінні інтелект – це здатність до раціонального пізнання світу, тобто в цілому це власна когнітивна функція, вузьке трактування цього поняття має на увазі здатність до узагальнення, абстрагування, здійснення операцій розрахунку, аналізу та синтезу інформації, винесення суджень та висновків).

Навчання, під яким мають на увазі процеси отримання та зберігання інформації, деякі автори також зараховують до когнітивних функцій. Названі когнітивні функції тісно пов’язані між собою, загальною рисою яких є набутий характер, що визначається індивідуальним життєвим та професійним досвідом. Когнітивна функція пам’яті найбільше страждає при старінні, але на щастя, пам’ять можна тренувати за допомогою когнітивної стимуляції і різних розумних ігор.

Програма CogniFit, що є лідером серед програм для тренування мозку, дозволяє зміцнити пам’ять та інші найважливіші когнітивні здібності мозку. Розумні ігри, що входять до її складу, були розроблені для активації і стимулювання певних нейронних патернів. Повторення цих когнітивних патернів допомагає зміцнити нейронні зв’язки, задіяні в процесі пам’яті, а також сприяє створенню нових синапсів, здатних реорганізувати і відновити найбільш ослаблені або постраждалі когнітивні функції.

Амнезія та інші розлади пам’яті. Пам’ять, будучи складною когнітивною функцією, може постраждати в різному ступені і з різних причин. З одного боку, специфічні ураження можуть бути пов’язані з подвійною дисоціацією систем пам’яті. Це означає, що може бути пошкоджена одна з систем, тоді як інші не постраждають (наприклад, може бути порушена довготривала пам’ять при нормальному функціонуванні короткочасної). З іншого боку, розлади пам’яті можуть бути пов’язані з нейродегенеративним захворюванням (деменція, хвороба Альцгеймера), придбаною церебральною поразкою (черепно-мозкові травми, інсульт, інфекції та інші хвороби), вродженими проблемами (параліч мозку та інші синдроми), з психічними розладами та розладами настрою (шизофренія, депресія і тривожність), споживанням різних речовин (наркотики і медикаменти) і т.п. Також окремі види пам’яті можуть бути порушені при таких розладах навченості, як СДУГ (синдром порушення активності та уваги), дислексія або дискалькулія.

Найбільш поширеним розладом пам’яті є амнезія (втрата пам’яті). Амнезії бувають антероградні (нездатність згадати нові спогади) і ретроградні (нездатність згадати минуле). Також існують розлади пам’яті, при яких порушено зміст спогадів – фабуляції і конфабуляції, гіпермнезії. Характерні для синдрому Корсакова конфабуляції представляють собою мимовільні помилкові спогади, при яких забута інформація замінюється вигаданими фактами.

Гіпермнезія – мимовільна, безладна актуалізація минулого досвіду, відражає загальне прискорення психічних процесів або є проявом зміненого стану свідомості, може виникнути в результаті прийому деяких психотропних засобів або при епілептиформному пароксизмі.

Гіпомнезія – загальне ослаблення пам’яті (при цьому зазвичай страждають всі її складові). Найбільш часта причина гіпомнезії – широке коло органічних (особливо судинних) захворювань мозку.

Під терміном амнезія об’єднують ряд розладів, що характеризуються втратою окремих ділянок пам’яті, деяких часових проміжків, емоційно неприємної інформації.

Ретроградна амнезія – втрата спогадів про події, що сталися до отримання травми. У більшості випадків з пам’яті випадає короткий проміжок часу, що безпосередньо передував травмі або втраті свідомості. Це пояснюється тим, що деякі події за такий короткий проміжок часу не встигли консолідуватися в довгострокову пам’ять і при втраті свідомості безповоротно щезли.

Конградна амнезія – це амнезія періоду виключення свідомості. Пояснюється не стільки розладом функції пам’яті, скільки неможливістю сприйняти інформацію, наприклад, під час коми або сопору.

Антероградна амнезія – випадання з пам’яті подій, що відбувалися після завершення найгостріших проявів захворювання (після відновлення свідомості). Причиною антероградної амнезії найчастіше є розлад свідомості. При корсаковському синдромі антероградна амнезія виступає як наслідок стійкої втрати здатності фіксувати події в пам’яті (фіксаційна амнезія).

Фіксаційна амнезія – різке зниження або повна втрата здатності довгострокового зберігання нової отриманої інформації в пам’яті. Фіксаційна амнезія може являти собою надзвичайно грубий варіант гіпомнезії на кінцевих стадіях перебігу хронічних судинних уражень мозку.

Прогресуюча амнезія – послідовне випадання з пам’яті все більш глибоких шарів інформації в результаті прогресуючого органічного захворювання. У міру руйнування поверхневих шарів пам’яті нерідко спостерігається пожвавлення дитячих і юнацьких спогадів.

Парамнезії – це спотворення змісту спогадів. Прикладами парамнезій є псевдоремінісценції, конфабуляції, кріптомнезії, ехомнезії.

Псевдоремінісценціями називають заміщення втрачених проміжків пам’яті подіями, що відбувалися в дійсності, але в інший час.

Конфабуляції – це заміщення провалів пам’яті вигаданими подіями.

Кріптомнезії – спотворення пам’яті, що виражається в тому, що в якості спогадів привласнюються відомості, отримані від інших осіб, з книг, подій, що відбулися уві сні, рідше спостерігається відчуження власних спогадів, коли вважається, що сам особисто не брав участі в подіях, що зберігаються в пам’яті. Таким чином, кріптомнезія – це втрата не самої інформації, а неможливість точно встановити її джерело. Кріптомнезії можуть бути проявом як органічних психозів, так і маячних синдромів.

Ехомнезія виражається у відчутті, ніби щось подібне вже відбувалося в минулому. Це почуття не супроводжується страхом і феноменом «осяяння», як dejavu. Даний симптом буває проявом органічних захворювань мозку з переважним ураженням тім’яно-скроневої області.

Корсаковський амнестичний синдром – розлад фіксації заважає запам’ятати не тільки зміст попередньої бесіди, тобто спостерігається антероградна амнезія. Оскільки корсаковський синдром нерідко виникає внаслідок гострої мозкової катастрофи, поряд з антероградною спостерігається і ретроградна амнезія.

Як можна виміряти і оцінити стан пам’яті? Оскільки пам’ять має найважливіше значення в навчальній сфері, медицині, на роботі і в нашому повсякденному житті, тестування стану пам’яті є дуже корисним.

За допомогою комплексного нейропсихологічного тестування можна надійно і ефективно виміряти пам’ять та інші когнітивні функції. CogniFit (КогніФіт) пропонує серію тестів, які оцінюють деякі субпроцеси пам’яті, такі як короткочасна слухова пам’ять, контекстуальна пам’ять, короткочасна пам’ять, невербальна пам’ять, короткочасна зорова пам’ять, робоча пам’ять і розпізнавання.

Тести CogniFit засновані на класичному Тесті на тривалу підтримку функцій пам’яті (тест Коннера), Шкалі пам’яті Векслера (WMS), NEPSY (Коркман, Кірк і Кемп), Тесті уваги (TOVA), Тесті на симуляцію порушень пам’яті (TOMM), Тесті «Лондонська вежа» (TOL) і Задачі візуальної організації Хупера (VOT). За допомогою цих тестів крім пам’яті також можна виміряти час відгуку або реакції, швидкість обробки інформації, пам’ять на імена, зорове сприйняття, моніторинг, планування, візуальне сканування і просторове сприйняття.

Тест WOM-ASM: на екрані послідовно з’являється серія куль з різними цифрами. Необхідно запам’ятати цю серію цифр, щоб потім відтворити її. Спочатку серія складається тільки з однієї цифри, потім кількість цифр поступово збільшується, поки користувач не зробить помилку. Кожну представлену серію потрібно повторити.

Тест-розслідування REST-COM: протягом короткого проміжку часу випробуваному представляють об’єкти – потрібно якнайшвидше вибрати слово, відповідне показаному зображенню.

Тест Ідентифікації COM-NAM: об’єкти для тесту представляють за допомогою зображення або звуку. Необхідно відповісти в якому форматі об’єкт був показаний в останній раз і взагалі чи був показаний.

Тест на Концентрацію VISMEM-PLAN: на екрані у будь-якому порядку з’являться стимули. Після чого стимули в певній послідовності спалахують під звукові сигнали. Необхідно звернути увагу як на звуки, так і на послідовність світлових сигналів. Під час гри потрібно відтворити побачений раніше порядок подання стимулів.

Тест на Розпізнавання WOM-REST: на екрані з’являються три об’єкти. Спочатку потрібно якомога швидше згадати порядок подання цих об’єктів. Далі з’являються чотири серії по три об’єкти, деякі з яких будуть відрізнятися від раніше побачених. Необхідно відновити первинну послідовність в тому ж порядку.

Тест на відновлення VISMEM: протягом п’яти-шести секунд на екрані постають зображення. За цей час потрібно постаратися запам’ятати якомога більше об’єктів на цьому зображенні. Потім картинка зникне, і випробуваний повинен буде вибрати правильний варіант відповіді із запропонованих.

Відновити, поліпшити і стимулювати пам’ять. Всі когнітивні здібності, включаючи пам’ять, можна поліпшити за допомогою тренувань. CogniFit дає можливість зробити це професійно.

Пластичність мозку є основою для реабілітації пам’яті та інших когнітивних функцій. CogniFit пропонує батарею клінічних вправ, створених для відновлення цієї когнітивної здатності. Мозок і його нейронні зв’язки зміцнюються за рахунок використання функцій, які від них залежать. Таким чином, при тренуванні пам’яті зміцнюються нейронні зв’язки у відділах мозку.

CogniFit – персоналізована програма когнітивної стимуляції для кожного користувача. Програма починається з точної оцінки пам’яті та інших основних когнітивних функцій. За підсумками тестування програма когнітивної стимуляції Cognifit автоматично запропонує персональне когнітивне тренування для поліпшення пам’яті та деяких необхідних за оцінкою когнітивних функцій.

Щоб поліпшити пам’ять, тренуватися потрібно правильно і регулярно. CogniFit пропонує інструменти оцінки і реабілітації пам’яті та інших когнітивних функцій. Для коректної стимуляції достатньо 15-хвилинного тренування 2-3 рази на тиждень. Ця програма доступна онлайн. Різноманітні інтерактивні вправи представлені у вигляді розумних ігор, в які можна грати за допомогою комп’ютера. В кінці кожної сесії CogniFit надає детальний графік прогресу когнітивного стану.

Advertisements