Категорії
Природа Тварини

Що з мавпами, яких радянські вчені поселили на острів

В Радянському Союзі проводили чимало експериментів, один з яких це переселення мавп із зоопарку на безлюдний острів в Псковській області. Незважаючи на те, що тварини могли загинути, дослідники розпочали свій експеримент.

Приматолог Л. Фірсов у своїй книзі «Поведінка антропоїдів в природних умовах» розповідає, що в 1972 році радянський Інститут фізіології ім. Павлова і Єрксовський приматологічний центр Сполучених Штатів, майже одночасно і незалежно один від одного, провели експеримент з висадки антропоїдів (шимпанзе), яким на той момент не виповнилося й року, в умови, наближені до природних.

Проте, задум американських вчених закінчився невдачею: обидві мавпи, поміщені на безлюдний острів у теплому штаті Джорджія, загинули. Фірсов зазначав, що загибель американських приматів була обумовлена ​​«випадковим збігом обставин». Шимпанзе на острові в Псковській області були в більш суворих порівняно з американськими умовах проживання.

Мешканок Ленінградського зоопарку висадили на безлюдному острові Ущо Псковської області. Мавпам довелося зіткнутися з безліччю труднощів: від порівняно суворого клімату до самостійного добування їжі.

Швидка адаптація. Перше питання, яке стояло перед дослідниками: чи виживуть мавпи із зоопарку в природних умовах? Відповідь: коли спостерігачі за мавпами мучилися від нежиті, радикуліту та інших захворювань, у шимпанзе за 4-5 діб перебування на острові затягнулися всі подряпини, а шерсть почала блиснути. Науковці пов’язували цей факт із впливом свіжого повітря, рухами та великою кількістю рослинної їжі.

До речі, з їжею було ще простіше – для запобігання отруєнь науковці захопили з собою продукти. Але піддослідні мавпи невдовзі відмовилися від звичної колись для них їжі на користь того, що росло і мешкало на острові. Місцевих мурах тварини виживали за допомогою змоченої в слоні палички, чому їх, звичайно, ніхто не вчив. Вони додумалися до цього самостійно. Харчувалися колишні жителі Ленінградського зоопарку ягодами малини, суницею, горобиною, шипшиною. Причому отруйних ягід та грибів шимпанзе вміло уникали. Ця обставина назавжди залишилася для вчених загадкою.

Дослідження продовжуються. Загалом побоювання співробітників Інституту фізіології виявилися марними: мавпи досить швидко освоїлися на острові і відчували себе чудово. Тож не дивно, що Фірсов разом зі своєю командою продовжили спостереження. У виданні «Формування поведінки тварин у нормі та патології» (упорядники І. І. Полєтаєва та 3. А. Зоріна), на острів Псковської області шимпанзе висаджували ще не раз. Серія дослідів тривала до 1986 року. Вчені вивчали аспекти фізіології та поведінки приматів, здатність до вирішення різних завдань.

Робота з «островітянами» була перервана через донос, написаний одним із аспірантів на Л. Фірсова. Фірсова звільнили з інституту і позбавили можливості продовжувати свої багаторічні спостереження. Згодом Леонід Михайлович Фірсов, який, як і раніше, не бажав задовольнятися лабораторними дослідженнями, все ж таки відновив програму «Мавпячий острів», і з 1994 по 2004 роки строком на один місяць випускав своїх шимпанзе на острів, розташований у Ленінградському парку культури та відпочинку.

Залишити відповідь