Шовковиця

Шовковиця
Шовковиця, плоди рослини

Хімічний склад шовковиці,
Дія шовковиці,
Способи застосування шовковиці.

Шовковиця або тутове дерево або морва – рід рослин, що належать до родини Moraceae (шовковицеві). Поширена в дикому і в культурному стані головним чином в середній і південній смузі Європи, в Середній, Східній, Південно-Східній і Південній Азії, Африці і Америці.

Шовковиця
Шовковиця, склад рослини

Існує близько десяти видів, за іншими джерелами – двадцять чотири. Найбільш поширена Шовковиця біла і Шовковиця чорна (Morus alba L. і Morus nigra L.)

Шовковиця (Morus) – однодомний чагарник або дерево висотою 4-10 м, з коричневою корою, гарним жовтим корінням. Листя цілісне або лопатеве, яскраво-зелене, серцеподібне, по краю пильчате. Квітки в циліндричних лопатевих суцвіттях.

Тичинкові квітки шовковиці дрібні, непоказні, зеленувато-білі. Маточкові квітки дрібні, зібрані в пазушні сидячі колосся.

Окремі плоди завдяки зростанню соковитих оцвітин утворюють ягодоподібне супліддя. Супліддя шовковиці білої запашні, зеленувато-білі, рожеві або жовтуваті, з приємним ніжно-солодким смаком. Шовковиця чорна відрізняється від шовковиці білої чорно-фіолетовими ароматними кисло-солодкими супліддями.

Цвіте шовковиця у травні – червні, супліддя дозрівають у липні – серпні. Культивується шовковиця в садах, парках, скверах, лісосмугах, а також використовується для розведення тутового шовкопряда, гусениці якого харчуються листям шовковиці.

Шовковиця
Шовковиця біла

Для лікування використовують супліддя і кору коренів і гілок шовковиці. Заготовляють супліддя в липні-серпні і вживають їх в їжу в свіжому вигляді, а також готують з них сік, повидло, джеми і сушать у натоплених печах, в сушарках або на сонці, розсипають тонким шаром і часто перемішують.

Готова сировина не повинна містити недосушені або пошкоджені супліддя.

Кору гілок і коренів шовковиці заготовляють восени, зрізують смужками довжиною 10-15 см і сушать звичайним способом.

Шовковиця
Шовковиця анатолійська

Хімічний склад шовковиці. Супліддя шовковиці містять флавоноїд морин, вітаміни B1, B2, B6, PP, дубильні речовини, цукри, азотисті, зольні, фарбувальні, пектинові речовини, лимонну, фосфорну і яблучну кислоти, жирні кислоти (евантову, каприлову, миристинову, пальмітинову, стеаринову, олеїнову, лінолеву), багато заліза (до 4%), каучук, тригонеллин.

У насінні шовковиці міститься 23-33% жирної олії, в листі – органічні кислоти (лимонну, яблучну, щавлеву, виннокам’яну), каучук, каротин, вітаміни А, B1, B2, B6, C, PP, ефірна олія, стерини, пігмент морин, флавоноїди (рутин, кверцитрин, ізокверцитрин, кепферол, кверцетин), дубильні речовини.

Кора коренів шовковиці містить бетуленову кислоту, ситостерин, флавоноїди, токофероли. У корі гілок рослини – тритерпеноїди, бетуленова кислота, флавоноїди, дубильні речовини, ситостерин.

Дія шовковиці. Зрілі супліддя шовковиці нормалізують порушені обмінні процеси в організмі, спровоковані різними шкірними захворюваннями, сприяє кровотворенню, має легку проносну, ніжну сечогінну і потогінну, відхаркувальну, протизапальну, антисептичну властивість і добре вгамовує спрагу, а незрілі супліддя надають терпку дію.

Листя шовковиці має жарознижувальну, кора – ранозагоювальну і заспокійливу властивості.

У народній медицині свіжі супліддя і сік з них, а також настій зі свіжих і сухих суплідь шовковиці білої і шовковиці чорної приймають всередину як відхаркувальний засіб при кашлі, простудних захворюваннях, при недокрів’ї, різних шкірних хворобах, а зовнішньо – для полоскань ротової порожнини і горла; незрілі супліддя шовковиці чорні вживають при проносах.

Настій коренів стовбурів шовковиці застосовують при гіпертонії, серцевих захворюваннях, а зовнішньо у вигляді мазі використовують для лікування ран, виразок, наривів, забитих місць. Настій листя шовковиці вживають при різних простудних, гарячкових захворюваннях як жарознижувальний засіб.

Екстракт коренів шовковиці запобігає появі вікових та інших пігментацій на шкірі, освітлює гіперпігментації.

Способи застосування шовковиці:
1) при міокардіодистрофії та пороках серця свіжі плоди вживають по 200 – 300 г 4-5 разів на день після їжі протягом 3-4 тижнів;

2) приймати настій (2 столові ложки подрібнених свіжих або сухих суплідь шовковиці білої і шовковиці чорної залити 1 склянкою окропу, настоювати 2 години, процідити) по ¼ склянки 4 рази на день за 30 хвилин до їжі використовувати при згаданих захворюваннях, а також для полоскань горла і ротової порожнини;

3) застосовувати для компресів, примочок ран і виразок настій шовковиці (1 столову ложку кори шовковиці залити 1 склянкою окропу, настоювати 4-6 годин, процідити) по 1-2 столових ложки 4-5 разів на день до їжі;

4) як жарознижувальний засіб приймати в теплому вигляді настій листя шовковиці (1 столову ложку подрібненого листя шовковиці залити 1 склянкою окропу, настоювати 2 години, процідити) по ¼ склянки 4 рази на день;

5) для змазування ран, порізів і ударів застосовувати мазь з шовковицею: 1,5 склянки соняшникової або іншої рослинної олії змішати з 2 столовими ложками порошку кори шовковиці.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *