Шипшина, лікувальні властивості

Шипшина, лікувальні властивості
Лікувальні властивості шипшини

Шипшина травнева або коричнева,
Шипшина Федченка,
Шипшина Уебба,
Шипшина рихла,
Шипшина зморшкувата,
Шипшина колюча,
Шипшина даурська,
Шипшина Беггера,
Хімічний склад шипшини,
Дія шипшини,
Протипоказання,
Способи застосування шипшини.

Шипшина, лікувальні властивості
Шипшина травнева, склад рослини

Шипшина травнева або коричнева (Rosa majalis Herrm. або Rosa cinnamomea L.) – багаторічний чагарник висотою до 2 метрів.

Рослина з червоно коричневими блискучими гілками. Пагони, на яких не утворюються квіти, з частими тонкими прямими шипами. Квітучі гілки цього виду шипшини з твердими загнутими донизу шипами, розташованими попарно біля основи черешка листя.

Листя шипшини травневої чергове, черешкове, непарноперисте, з прилистками, на 1/4 зрощене з черешком. Листочки (5-7 пар) овальні, пильчаті, знизу сіруваті.

Квітки великі, поодинокі, рожеві або темно-червоні, з багатьма тичинками і маточками.

Плоди несправжні, яйцеподібні або ягодоподібні, яскраво-червоні, з багатьма плодиками-сім’янками.

Шипшина Беггера (Rosa beggerana Schrenk) відрізняється від шипшини травневої стрункими, майже прямими гілками, білими пелюстками і дрібними, завбільшки з горошину плодами. Після дозрівання у плодів відпадають чашолистки і диск і в верхній частині утворюється отвір.

Шипшина даурська (Rosa davurica Pall.) – чагарник висотою до 2 м, з чорно-пурпуровою корою і вигнутими відстовбурченими шипами, сидячими по 2 біля основи гілок, а у молодих гілок – біля основи у черешків листя. Листя шипшини даурської складне, непарно-гіллясте, з довгастими листочками, знизу усадженими дрібними залозками і з вузькими червонуватими прилистками.

Шипшина колюча (Rosa acicularis Lindi.) – чагарник з буро-сірою корою, гілки якого покриті тонкими прямими відхиленими щетинками. Шипики шипшини колючої дуже тонкі, прямі або слабо вигнуті, часто розташовані по 2 біля основи листочків. Листя складне, непарно-перисте з великими, пільчатими листочками. Плоди шипшини колючої червоні, пониклі, чашечка на них залишається.

Шипшина зморшкувата (Rosa rugosa Thnb.) відрізняється від шипшини травневої численними прямими, тонкими, різними за довжиною і міцністю опушеними шипами з домішкою голкоподібних шипиків або щетини, а також темно-малиновими пелюстками, товстими сильно зморшкуватими листочками і великими кулястими яскраво-червоними плодами.

Шипшина рихла (Rosa laxa Retz) відрізняється від шипшини травневої майже зеленою або сизуватою корою, великими, нечисленними, міцними дугоподібно загнутими донизу сплюсненими шипами, з розширеною основою і блідо-рожевими або білими квітками.

Шипшина Уебба (Rosa webbiana Wall. Ex Royle) відрізняється від шипшини травневої густими конічними шипами і білими або рожевими пелюстками.

Шипшина Федченка (Rosa fedtschenkoana Regel) відрізняється від шипшини травневої великими, до 8 см в діаметрі, білими, рідше рожевими квітками і дуже великими, до 5 см плодами.

Рослина шипшина належить до родини Rosaceae (розові). Відомо близько 200 видів шипшини. Всі вони діляться на 9 груп. Найбільш багаті вітаміном C плоди шипшини коричневої.

Цвіте шипшина в травні-серпні, плоди дозрівають у серпні-вересні. Росте шипшина травнева на річкових заплавах, луках, узліссі і лісових галявинах, серед чагарників.

Шипшина, лікувальні властивості
Шипшина, квітка рослини

Шипшина Уебба, шипшина Федченка більше зустрічається в листяних і хвойних лісах, на відкритих галявинах і узліссях, шипшина голчаста і шипшина пухка – в лісах, переважно в ялинових і соснових, на просіках по лісових схилах.

Шипшина травнева поширена повсюдно, крім Крайньої Півночі і узбережжя Азовського, Чорного і Каспійського морів, шипшина даурська – в південній частині Східного Сибіру, Приамур’ї і Приморському краї, шипшина голчаста – у хвойних лісах Сибіру, Далекого Сходу, в північній і середній смузі Європи.

Ареал шипшини пухкої охоплює південно-західну частину Західно-Сибірської низовини і північний схід Середньої Азії.

Шипшина Беггер поширена в Казахстані і Середній Азії, шипшина зморшкувата – по берегах Берингового, Охотського, Японського морів, в Приморському та Хабаровському краях, на Сахаліні, Курильських островах, Камчатці. Шипшина Уебба зустрічається на Тянь-Шані, Памірі і в Гімалаях. Ареал шипшини Федченка обмежений Західним Тянь-Шанем і Паміром.

Для лікування використовують плоди всіх видів шипшини коричневої секції. Заготовляють їх з липня по жовтень.

Збирають тільки зрілі і неушкоджені хворобами плоди шипшини, коли вони ще тверді, але досягли нормального яскраво-червоного або помаранчевого забарвлення. Зривають плоди обережно, вручну, не пошкоджуючи їх.

При зборі плодів шипшини для захисту від шипів надягають рукавички або брезентові рукавиці. Зірвані плоди складають в кошики, обтягнуті тканиною. Збір плодів слід закінчити до настання заморозків. Зворушені морозом плоди шипшини втрачають значну частину вітамінів.

Шипшина, лікувальні властивості
Шипшина, плоди рослини

Сушать плоди шипшини в добре натоплених печах з прочиненою заслінкою і прочиненою трубою для витягування вологи або в сушарках з хорошою вентиляцією при температурі 80-90 ° C.

Ягоди шипшини розкладають тонким шаром на залізні листи або металеві сітки. Часто перемішують і спостерігають, щоб вони не підгоріли. Після сушіння плоди очищають від чашолистків і різних домішок.

Добре висушені плоди шипшини повинні зберігати свій природний колір, запах і смак, не бруднити рук і при стисненні не злипатися в грудки, не мати потемнілих домішок і запліснявілих плодів.

Сухі плоди шипшини пакують у мішки по 25-30 кг і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях на стелажах. Термін зберігання до 2-х років.

Хімічний склад шипшини. Плоди шипшини травневої – природний полівітамінний концентрат з переважанням вітаміну C (у середньому 2-3%, а в деяких видах до 18%); в ньому є також вітаміни B1, B2, K (до 40 біологічних одиниць), P, каротин (12-18 мг/ 100г), а в насінні – вітамін E, каротин і жирна олія.

Шипшина, лікувальні властивості
Кущ з плодами шипшини

У м’якоті плодів шипшини міститься до 14 мг/ 100 г пектинових речовин, 1,6% лимонної кислоти, 1,8% яблучної кислоти, близько 18% загальних цукрів, понад 4,5% дубильних речовин, флавоноїди кемпферол і кверцетин, пігменти лікопен і рубиксантин, ефірна олія, калій, кальцій, залізо, марганець, фосфор, магній.

Олія насіння шипшини містить до 200 мг вітаміну E у 100 г речовини, 10 мг/ 100г каротину, лінолеву, ліноленову, олеїнову і тверді кислоти.

Вміст вітаміну C в м’якоті зрілих плодів шипшини в 10 разів більший, ніж у ягодах чорної смородини, в 50 разів більший, ніж у лимоні, і в 100 разів більший, ніж у яблуках.

Максимальна кількість вітамінів C, E і A спостерігається в зрілих, помаранчево-червоних, але в твердих плодах шипшини травневої.

Найбільш багаті вітаміном C і взагалі вітамінами плоди шипшини, що виростають в північній і середній смузі. З плодів шипшини виготовляють сиропи, екстракти та інші медичні препарати, олію шипшини, каротолін. Ці препарати містять каротиноїди, вітамін E, лінолеву кислоту. Плоди шипшини використовують для отримання холосаса, галаскорбіну і аскорбінової кислоти. Вони входять до складу протиастматичної мікстури Траскова, вітамінних та полівітамінних зборів.

Дія шипшини. Експериментально встановлено, що вітамін C, або аскорбінова кислота, послаблює розвиток атеросклерозу, знижує вміст в крові холестерину, уповільнює відкладення атероматозних бляшок у кровоносних судинах.

Вітамін A підвищує опірність організму до різних захворювань. Вітаміни B1, B2 стимулюють діяльність кровотворних органів, сприяє синтезу зорового пурпуру. Вітамін K сприяє нормальному згортанню крові. Вітамін P зменшує проникність і крихкість кровоносних судин.

Настій плодів шипшини послаблює розвиток атеросклерозу, підвищує опірність організму до інфекційних захворювань, збільшує виділення жовчі, стимулює функцію статевих залоз, зупиняє кровотечі, посилює регенераційні процеси м’яких і кісткових тканин, прискорює загоєння ран, виразок, опіків, а також регулює діяльність шлунково-кишкового тракту, володіє загальнозміцнювальною, тонізуючою, легкою сечогінною, фітонцидною і бактерицидною властивостями.

Шипшина, лікувальні властивості
Кущ шипшини в травні

У медицині плоди шипшини у вигляді настою, сиропу, екстракту, порошку застосовують при авітамінозах, недокрів’ї, атеросклерозі і гіпертонічній хворобі, виснаженні організму і загальному занепаді сил після важких захворювань з місцевими і загальними інфекційними процесами при дифтерії, кашлюку, пневмонії, скарлатині, при маткових кровотечах, каменях у нирках і печінці, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при зниженій секреції шлунка, а також для зрощення кісток при переломах.

Аскорбінова кислота з плодів шипшини корисна при лікуванні і для профілактики цинги, недокрів’я, виснаження організму, геморагічних діатезів, гемофілії, а також носових, легеневих, маткових, ниркових кровотечах і як засіб, що підвищує загальну опірність організму при різних захворюваннях.

Холосас (сироп, приготовлений з плодів шипшини і цукру) вживають як жовчогінний засіб при гепатитах, холециститах.

У народній медицині плоди шипшини застосовували ще з XVI-XVII століттях для лікування цинги, недокрів’я. В наш час настій плодів шипшини вживають як загальнозміцнювальний засіб при всіх важких захворюваннях, хворобах печінки, нирок і січового міхура, при виразці шлунка і кишечника, гастритах, колітах, недокрів’ї, малярії, при простудних і жіночих захворюваннях, при авітамінозах, туберкульозі легень, неврастенії, атеросклерозі, а також для прискорення виведення радіонуклідів з організму.

Шипшина, лікувальні властивості
Шипшина коричнева

Відвар насіння шипшини вживають при кам’яній хворобі печінки, нирок, жовчного і сечового міхура як засіб, що дробить камені і має жовчогінну, сечогінну та протизапальну дію.

Відвар коріння шипшини приймають всередину при малярії, проносах і як засіб, що розчинює камені у нирках і сечовому міхурі, а зовнішньо для ванн при паралічах і хворобах ніг. Пелюстки квіток, зварені з медом, використовують для лікування бешихи.

Плоди шипшини використовують в кондитерському виробництві для приготування вітамінізованих драже, цукерок, мармеладу, пастили. З пелюсток шипшини і троянд готують туалетну рожеву воду, наливки. Шипшинову ефірну олію застосовують у парфумерній промисловості і лікерному виробництві.

Способи застосування шипшини:

1) при гіповітамінозах по ½ склянки 2-4 рази на день перед їжею приймати шипшиновий відвар (1 столову ложку неочищених плодів залити 2 склянками окропу або 1 столову ложку очищених плодів шипшини залити 3 склянками окропу, щільно закрити в емальованому посуді, кип’ятити 10 хвилин, настоювати 1 добу в темному місці);

2) при атеросклерозі по 2 столових ложки 3-4 рази на день до їжі приймають шипшиновий настій (1 столову ложку подрібненого листя шипшини залити 1 склянкою окропу, настоювати 2 години в щільно закритому посуді, процідити);

3) як загальнозміцнювальний засіб приймати по ¼ склянці 4 рази на день до їжі відвар шипшини (1 чайну ложку подрібненого насіння шипшини залити 1 склянкою води, кип’ятити 10 хвилин в щільно закритому посуді, настоювати 2 години, процідити);

4) при проносах приймати по ½ склянки 4 рази на день до їжі відвар шипшини (2 столові ложки подрібненого коріння кип’ятити 15 хвилин в 2 склянках води, настоювати 2 години, процідити);

5) сироп з плодів шипшини приймати по 1 чайній ложці 2-3 рази на день;

6) холосас приймають по 1 чайній ложці 2-3 рази на день до їжі як жовчогінний засіб;

7) екстракт шипшини приймають по ½ чайної ложки 3 рази на день до їжі при гіповітамінозах;

8) олію шипшини застосовують зовнішньо при анальних тріщинах і у вигляді клізм при неспецифічному виразковому коліті.

Шипшина, лікувальні властивості
Шипшина коричнева, напій

Протипоказання: плоди шипшини протипоказані при тромбофлебітах, ендокардитах і недостатності кровообігу, а також при шкірних захворюваннях.

Див. також: Сік з шипшини

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *