Спермограма

Спермограма
Чоловіча гамета

ДНК одного сперматозоїда містить інформації 37,5 Мб. Під час еякуляція передається даних, що еквівалентно 7500 ноутбукам. Спермограма (від давньогрецької Σπέρμα – насіння і γράμμα – запис) – аналіз еякуляту (сперми), який проводять для встановлення фертильності чоловіків.

Спермограма
Спермограма (норма, кількість, рухливість)

Основною складовою частиною спермограми є мікроскопічний аналіз еякуляту, при якому визначають характеристики клітинних елементів сперми: кількість і рухливість сперматозоїдів, морфологічні характеристики сперматозоїдів, кількість і типи лейкоцитів, кількість і типи незрілих клітин сперматогенезу та інше.

Обов’язково визначають макроскопічні параметри еякуляту: обсяг сперми, колір, час розрідження і в’язкість еякуляту, pH. Іноді проводять біохімічний аналіз еякуляту, при якому найбільш часто досліджують вміст у спермі фруктози, цинку, альфа-глюкозидази, L-карнітину.

Пропозиції різних авторів за нормами обсягу еякуляту дещо розрізняються.

Автор Рік Об’єм, мл Концентрація, млн/мл Рухливість, %
Davis 1943 4 60 80
Sharren 1972 2 40 70
Eliasson 1981 2 20 50
Bustos-Obregon 1981 1,5 20 40
Van Zyl 1976 2 10 30
Норми ВООЗ 1999 2 20 50
Норми ВООЗ 2010 1,5 18 32

В останньому виданні «Керівництва ВООЗ по лабораторному дослідженню еякуляту людини і взаємодії сперматозоїдів з цервікальним слизом» (Cambridge University Press, 1999 р.) запропоновані наступні нормативні показники фертильного еякуляту: обсяг 2 мл, pH більше 7,2, концентрація 20 млн/мл і більше, загальна кількість сперматозоїдів 40 млн і більше, рухливість більше 50% (категорії A + B) або більше 25% з поступальним рухом (категорія A) протягом 60 хвилин після еякуляції, життєздатність сперматозоїдів більше 50%, концентрація лейкоцитів менш 1 млн/ мл, антиспермальні антитіла менше 50%, асоційованих з АСАТ, виявлених методами MAR, або ImunnoBeat.

У 2010 році ВООЗ внесла зміни в референсні значення показників еякуляту, змінивши і методику його дослідження (5 видання «WHO laboratory manual for the examination and processing of human semen»). Норми показників еякуляту відповідно до рекомендацій ВООЗ 2010 р.:

Показник Значення
Об’єм еякуляту, мл Більше 1,5
Загальна кількість сперматозоїдів, млн Більше 39
Концентрація сперматозоїдів, млн в 1 мл Більше 15
Загальна рухомість сперматозоїдів,% Більше 40
Сперматозоїди з прогресивним рухом,% Більше 32
Життєздатність, % Більше 58
Морфологія нормальних форм, % Більше 4

Еякулят, який відповідає нормативним значенням, називають нормальним, а його стан «нормоспермією» або «нормозооспермією».

Терміни ВООЗ для опису патологічних станів еякуляту:
– олігозооспермія (концентрація сперматозоїдів нижче норми),
– астенозооспермія (рухливість сперматозоїдів нижче норми)
– тератозооспермія (морфологія сперматозоїдів нижча норми),
– азооспермія (відсутність сперматозоїдів в еякуляті),
– аспермія або анеякуляція (відсутність еякуляту, іноді використовують терміни для опису еякуляту, в якому відсутні сперматозоїди і незрілі клітини сперматогенезу),
– олігоспермія (обсяг еякуляту нижчий норми),
– лейкоцітоспермія (лейкоспермія або піоспермія – концентрація лейкоцитів вище норми),
– акіноспермія (акінозооспермія – повна нерухомість сперматозоїдів),
– некроспермія (некрозооспермія – відсутність живих сперматозоїдів в еякуляті),
– кріптоспермія (кріптозооспермія – гранично мала кількість сперматозоїдів після центрифугування сперми),
– гемоспермія (присутність еритроцитів в еякуляті).

Правила проведення аналізу еякуляту:
1) Перед здачею сперми для аналізу чоловікам рекомендовано утримуватися від статевого життя протягом 2-7 днів.
2) За 2-5 днів уникати надмірного вживання міцних спиртних напоїв.
3) Уникати відвідування саун, парних, термальних ванн (висока температура знижує рухливість сперматозоїдів).

Найбільш поширеним способом отримання сперми для аналізу є мастурбація. Еякулят отримують в спеціальні стерильні скляночки для збору рідких біологічних виділень (сеча, кал).

Нормальна сперма відразу після еякуляції являє собою коагулят (в’язку рідину). З часом сперма стає рідкою. Зазвичай «час розрідження» еякуляту дорівнює 15-60 хвилин. Якщо еякулят не розріджується протягом години, то він вже не розріджується зовсім.

Розрідження еякуляту визначають по так званій «довжині нитки»: скляною або пластиковою паличкою, піпеткою торкаються еякуляту і піднімають паличку над поверхнею, якщо за паличкою тягнеться «нитка» довше 2 см, то еякулят не розріджений. Для визначення «довжини нитки» частіше користуються випусканням еякуляту з 5 мл серологічної піпетки.

«Довжина нитки» характеризує в’язкість. В’язкість спермі надає глікопротеїн семеногелін, який утворюється в насіннєвих бульбашках.

Функції семеногеліна до кінця не відомі. Під час еякуляції до сперматозоїдів і соку насіннєвих пухирців підмішується сік передміхурової залози, який містить специфічний антиген простати. Цей протеолітичний фермент руйнує семеногелін, що призводить до розрідження сперми і, імовірно, переводить сперматозоїди в активний стан.

Нерозріджений еякулят вказує на дисфункцію передміхурової залози. Підвищена в’язкість еякуляту може вплинути на достовірність мікроскопічного аналізу, тому протягом 1 години еякулят слід штучно розрідити за допомогою протеолітичних ферментів (фармакопейного трипсину).

Обсяг еякуляту зазвичай вимірюють за допомогою градуйованої серологічної піпетки (одночасно визначають і в’язкість). У більшості лабораторій обсяг еякуляту менше 2 мл вважають не відповідним нормі, близько 2/3 обсягу еякуляту надають насіннєві пухирці і 1/3 передміхурова залоза.

Недостатність еякуляту може бути викликана ретроградною еякуляцією, дисфункцією, гіпоплазією насіннєвих пухирців, дисфункцією передміхурової залози, гіпогонадизмом, непрохідністю (повною або частковою) сім’явивідних протоків, коротким періодом утримання від статевого життя перед здачею сперми для аналізу.

Кислотність еякуляту (pH) визначають після розрідження за допомогою індикаторного паперу або pH-метра. Нормальний показник pH не менше 7,2. Колір еякуляту в сучасній медицині не має серйозного діагностичного значення: за традиційними уявленнями нормальний еякулят білувато-сіруватий або мутно-білий. Прозорий еякулят може вказувати (але не обов’язково) на малу кількість сперматозоїдів в еякуляті. Жовтуватий або рожевий відтінок еякуляту іноді пов’язують з гемоспермією.

Слід зазначити, що мікроскопічний аналіз з точністю визначає кількість сперматозоїдів і еритроцитів в спермі, тому немає необхідності в фіксації кольору еякуляту. Деякі лабораторії фіксують специфічний запах еякуляту – порівнюють його із запахом квітів каштана. Запах еякуляту надає речовина спермін, що виділяє передміхурова залоза. Функції сперміну невідомі.

Для визначення кількості сперматозоїдів (концентрації в 1 мл) використовують лічильні камери–пристрої (гемацітомери «Камера Горяєва» і камера «Неубауера» або спеціальні лічильні камери для сперми «Камера Маклера» та ін.).

Також існують швидкі методи – підрахунок сперматозоїдів на предметному склі: накрити краплю сперми 10 мкл покривним склом 22×22, кількість сперматозоїдів у полі зору мікроскопа на збільшенні x400 буде приблизно дорівнювати кількості мільйонів сперматозоїдів в 1 мл еякуляту.

Комп’ютеризовані системи спермо-аналізатори – мікроскоп з встановленою відеокамерою і системою оцінки зображення (спочатку отримують дані про концентрацію, потім шляхом множення концентрації на об’єм – дані про загальну кількість сперматозоїдів в еякуляті).

Іноді сперматозоїди можна виявити, тільки провівши осадження сперми в центрифузі і дослідивши осад за допомогою мікроскопа.

За рухливістю сперматозоїди поділяють на 4 категорії (A, B, C і D):
1) A – прогресивно-активнорухливі, рухаються прямолінійно зі швидкістю від 25 мкм/ сек;
2) B – прогресивно-слаборухливі, рухаються прямолінійно зі швидкістю менше 25 мкм / сек;
3) C – непрогресивно-рухливі, рухаються не прямолінійно або просто ворушаться на місці;
4) D – нерухомі.

Рухливість сперматозоїдів досліджують на предметному склі (приблизно) або в лічильній камері за допомогою комп’ютеризованого спермоаналізатора. Еякулят вважається нормальним:
– якщо частка сперматозоїдів категорії A не менше 25%;
– якщо частка сперматозоїдів категорій рухливості A і B в сумі не менше 50%.

Аналіз морфологічної нормальності сперматозоїдів або попросту «морфологія сперматозоїдів» виконується за допомогою мікроскопа. Лікар-лаборант визначає частку сперматозоїдів, чий вигляд відповідає нормі, і частку сперматозоїдів з аномальною морфологією. Для аналізу використовують нативну сперму, або готують забарвлений на склі мазок сперми. Забарвлення мазка проводиться гістологічними барвниками, гематоксиліном, в складніших випадках роблять комплексне забарвлення по методу Шорр, Папаніколау або Романовського-Гімза. Аномальна морфологія може стосуватися будови головки (аномальна форма, розмір, відсутність або зменшена акросома), шийки і середньої частині (викривлення, аномальний розмір), джгутика (викривлення, відсутність або збільшена кількість джгутиків, розмір).

Встановлення норм кількості аномальних сперматозоїдів залежить від методу оцінки морфології сперматозоїдів. При дослідах морфології в нативному еякуляті за допомогою оптики «світлового поля» частка аномальних сперматозоїдів не повинна перевищувати 50%.
При дослідах за допомогою оптики фазового контрасту частка аномальних сперматозоїдів не повинна перевищувати 70% в нормальному еякуляті.
Згідно з критеріями Крюгера, застосованими тільки для мазка, частка аномальних сперматозоїдів не повинна перевищувати 85%. Найбільш точним методом вважається дослідження пофарбованого мазка.

Життєздатність сперматозоїдів характеризується часткою живих сперматозоїдів. ВООЗ пропонує в якості норми життєздатності – не менше 50% живих від загальної кількості. Таким чином, якщо частка рухливих сперматозоїдів категорії A, B, C становить 50% і більше, то немає необхідності в проведенні спеціального дослідження на життєздатність.

Найбільш поширені два методи оцінки життєздатності сперматозоїдів:

1) Суправітальне фарбування еозином: краплю сперми на предметному склі змішують з краплею 0,5% водного розчину еозину і досліджують за допомогою мікроскопа (5 г/л еозину, 9 г/л розчину NaCl). Метод заснований на нездатності цього барвника проникати через мембрани живої клітини, еозин не може проникнути в середину живого сперматозоїда, еозин забарвлює мертвий сперматозоїд в рожевий колір.

2) Гіпоосмотичний тест заснований на набуханні живих сперматозоїдів, поміщених в гіпотонічний розчин, мертві сперматозоїди не набухають (1 краплю сперми додають до 10 крапель розчину цитрату натрію (0,735 г/л) і фруктози (1,351 г/л), суміш витримують 30-120 хвилин при 37° C, потім досліджують за допомогою мікроскопа). Живі сперматозоїди набухають, що виражається у викривленні хвостів (утворюються петлі).

Зміст округлих клітин. Округлими клітинами називають не джгутикові клітинні елементи сперми (округлі клітини – все, що не сперматозоїди: лейкоцити і незрілі клітини сперматогенезу). Округлі клітини неможливо засобами світлової мікроскопії відрізнити в нативному еякуляті від незрілих клітин сперматогенезу. Нетипічні клітини для еякуляту: еритроцити, епітеліальні клітини сім’явивідних шляхів і т.д.

Діагностична значимість параметра «кількості округлих клітин» не вияснена. В еякуляті завжди присутні незрілі клітини сперматогенезу, їх кількість не визначена (зазвичай 2-5 млн/мл, але може досягати декількох десятків мільйонів в 1 мл). Зміст лейкоцитів за нормативами ВООЗ в 1 мл еякуляту до 1 мільйону. Більшість лейкоцитів в спермі нейтрофільні сегментоядерні гранулоцити, інші типи лейкоцитів в нормальному еякуляті зустрічаються рідко.

В нативному нефарбованому еякуляті неможливо відрізнити незрілі клітини сперматогенезу від гранулоцитів. Простішим методом виявлення гранулоцитів є мікроскопія окрашеного мазка сперми гематоксиліном. Округлі клітини з сегментованими ядрами визначають як гранулоцити.

Пероксидазний тест (метод фарбування гранулоцитів): в сперму додають безбарвний субстрат, який розщеплено пероксидазою на фарбованому продукті, гранулоцити мають у складі пероксидазу, розщеплюють субстрат і набувають жовтого кольору.

Виявлення лейкоцитів має значення для діагностики причин азооспермії. Обструктивна азооспермія обумовлена непрохідністю сім’явивідних шляхів, секреторна азооспермія обумовлена пригніченим сперматогенезом. При секреторній азооспермії в еякуляті зазвичай присутні незрілі клітини сперматогенезу, при обструктивній – незрілі клітини сперматогенезу через непрохідність статевих шляхів відсутні. Якщо при азооспермії всі округлі клітини еякуляту визначаються як лейкоцити, то велика ймовірність обструктивної азооспермії.

Виявлення антиспермальних антитіл (АСАТ). АСАТами називають антитіла проти антигенів сперматозоїдів. Такі антитіла може виробляти як організм чоловіка проти власних сперматозоїдів, так і організм жінки. Антиспермальні антитіла можуть викликати безпліддя імунної природи. Зв’язуючись з антигенами на голівці сперматозоїдів, антиспермальні антитіла можуть блокувати рецептори зв’язування сперматозоїда і яйцеклітини (сперматозоїд не може приєднатися до оболонки яйцеклітини, щоб почати акросомну реакцію). Зв’язуючись з антигенами на хвості сперматозоїда, АСАТ може завадити руху сперматозоїда. Поширеною ознакою присутності в спермі АСАТів є так звана спермаглютинація – специфічне склеювання сперматозоїдів (прилипання сперматозоїдів один до одного). Спермаглютинацію слід відрізняти від так званої спермагрегації – неспецифічного склеювання внаслідок присутності в спермі слизу. Спермагрегація є варіантом норми і клінічного значення не має. При спермаглютинації рухливі сперматозоїди утворюють невеликі групи склеювання – кілька сперматозоїдів склеюються однаковими частинами – «головка до голівки» або «хвіст до хвоста» або «шийка до шийки». Подібні групи склеювання іноді називають «розетки».

Округлі клітини в аглютинації не беруть участі і до складу розеток не входять. При агрегації сперматозоїди утворюють великі скупчення часто у формі «тяжа» і включають в себе округлі клітини. Існують імунохімічні методи визначення АСАТів: метод MAR (Mixed Antiglobulin Reaction) – до краплі сперми на склі додають краплю суспензії силіконових мікрочастинок, пов’язаних з антитілами кролика проти антитіл людини. Такі частинки зв’язуються з антитілами людини. Якщо в спермі присутні АСАТи, то частки приклеюються до сперматозоїдів. Якщо кількість сперматозоїдів, які несуть мікрочастинки, більше 50%, роблять висновок про присутність у спермі антиспермальних антитіл.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*