Категорії
Психологія

Таємниця погляду

Чи може людський мозок виробляти надчастотне випромінювання? Квант видимого світла, потрапляючи на сітківку ока, викликає в її колбочках і паличках фотохімічні реакції, що призводять до появи в нервових клітинах на закінченні зорового нерва слабких електричних імпульсів – біострумів, які й несуть інформацію в наш мозок. Але будь-який електричний струм – це рух заряджених частинок по замкнутому ланцюгу. Таким чином одночасно з мозку на закінчення зорового нерву теж йде (зобов’язаний йти) слабкий електричний біострум.

Природно пройшовши по замкнутому ланцюгу найскладніших переплетень нейронів головного мозку, цей біострум повинен нести сліди обробки інформації – сліди нашої розумової діяльності (інакше кажучи, має бути досить складно модульованим). В принципі, не дуже важливо, що є фізичним носієм цього струму – електрони або іони, в будь-якому випадку при замиканні електричного кола в кожній з колбочок і паличок ока повинна випромінюватися енергія.

Умовно кажучи, електрон займає вільне місце на орбіті атома і випромінює квант електромагнітної енергії. При цьому слід враховувати, що на відміну від електронів, створюване їхнім рухом електромагнітне поле поширюється зі світловою швидкістю. Відповідну реакцію на зовнішній подразник наш мозок випромінює майже миттєво, адже кожен кубічний сантиметр кори головного мозку містить близько тисячі кілометрів з’єднувальних волокон – аксонів, а швидкість поширення електричного поля по провіднику становить близько 300 тисяч км за сек.

Тобто в принципі за секунду можна зняти весь обсяг інформації, що накопичилася в мозку за все життя. Цим і пояснюються ті випадки, коли людина в останню передсмертну мить раптово згадує все. Звичайно, цей процес дещо сповільнюється швидкістю хімічних реакцій в синапсах – місцях контакту між двома нейронами або між нейроном і ефекторною клітиною. І, звичайно ж, в принципі ніщо не заважає частині наших думок випліскуватися через очі на навколишній світ. Людська думка як складно модульований електромагнітний імпульс, «осідаючи» на закінченнях зорових нервів, повинна викликати там настільки ж складно модульовані електромагнітні випромінювання. Тим не менш, кожен з нас підсвідомо це випромінювання відчуває. Це відчувають навіть тварини. У всіх ссавців прямий погляд в очі сприймається як виклик. Це не випадково, оскільки такий погляд є спробою прямого впливу на мозок.

Очі – це місце, де людський мозок визирає назовні. Очний канал дає людині до 90% інформації про навколишній світ. І, найімовірніше, не менше переробленої інформації випромінюється назад. Тільки через очі можна впливати на мозок людини слабкими електромагнітними випромінюваннями, оскільки інші зчитувачі інформації з навколишнього світу (шкіра, м’язи, кістки) відіграють роль досить сильного екрану. Просування електричного заряду по ланцюгу головного мозку і назад на закінчення зорового нерва вимагає виконання певної роботи і, відповідно, витрати енергії. До того ж енергія випромінюваних оком квантів повинна бути істотно меншою за енергію квантів, що поглинаються, і має перебувати в інфрачервоному спектрі.

Дуже ймовірно, що це випромінювання знаходиться в зоні накладання інфрачервоних випромінювань і субміліметрових радіохвиль (довжина хвилі – від 2 мм до 500 мкм, частоти – від 6×10 в одинадцятому ступені до 6×10 в дванадцятому ступені Гц). В результаті перекриття діапазонів хвилі цих типів можна отримувати двома способами. Інфрачервоне випромінювання можна викликати електричним впливом. Цей необхідний слабкий біострум і надходить з мозку на закінчення зорових нервів сітківки ока. Енергія носіїв цього біоструму імовірно стабільна, відповідно і стабільною повинна бути хвиля випромінювань. Потрібно враховувати, що інфрачервоні хвилі завдовжки менше 1 мм поглинаються водою і водяними парами.

Неодноразово за допомогою багатоканальних спектроаналізаторів проводилися пошуки сигналів позаземних цивілізацій. Невже нікому не спало на думку використовувати подібний прилад для уловлювання надвисокочастотного випромінювання з очей живої істоти? Сучасні багатоканальні спектроаналізатори дозволяють спостерігати, обробляючи цю інформацію за допомогою комп’ютера, до 1 млрд вузько смугових зон одночасно. Запропонований для вивчення діапазон субміліметрових радіохвиль містить хвилі 5500 000 000 000 різних частот. Тобто з метою пошуку радіовипромінювань людського мозку сучасна радіотехніка та мікроелектроніка дозволяє обробити такий масив інформації.

Малоймовірно, що при настільки величезному діапазоні допустимих частот думки людей випромінюються на одній хвилі. І те, що випромінювання є – це безсумнівно. Чужа думка скоріше може сприйматися як перешкода. Інша справа, коли власна розумова діяльність мозку з якої-небудь причини загальмована. Тоді приходить випромінювання ззовні, яке в принципі може викликати в нейронних ланцюгах мозку наведені біоструми.

Сама ефективність впливу настільки слабкого електромагнітного випромінювання на мозок людини через зоровий канал справляє враження. Найбільш підходящим носієм впливу є надвисокочастотне електромагнітне випромінювання. Потужні генератори надвисокочастотного випромінювання (НВЧ-випромінювання) створені і ефективно працюють, принаймні, в межах прямої видимості.

На оборонному ДНВП «Алмаз», розташованому в Саратові, розробляються, виробляються і поставляються російській армії і спецслужбам надвисокочастотні підсилювачі, які використовуються як засоби радіоелектронної боротьби для придушення радіозв’язку противника. Якщо цей засіб РЕП встановити на літаку і направити в зону бойових дій, він зробить сліпими радари, німими – пункти управління, глухими – танки і літаки (Известия №158 26.08.99 р.)

Кванти видимого спектру електромагнітних випромінювань падають на сітківку ока і викликають в її клітинах (колбочках і паличках) як в фотоелементі слабкий електричний струм. Цей біострум надходить в зоровий центр мозку.

Око людини має 150 мільйонів світлочутливих клітин. Очний нерв приблизно складається з 1,5 млн ізольованих нервових волокон. У зоровому центрі мозок розшифровує інформацію, що надходить, і малює картинку видимого світу. Природно, що ця картинка суб’єктивна, тому що є продуктом роботи нашого мозку. Всі фарби навколишнього світу – це умовність сприйняття мозку. Чого мозок не розуміє, того він не бачить.

Різні живі істоти на Землі бачать навколишній світ в інших кольорах. Існує теорія, що і люди ще під час Стародавнього Риму не вміли розрізняти якийсь із кольорів. По-іншому бачать навколишній світ змії, які вловлюють інфрачервоне теплове випромінювання, або бабки, які сприймають ближню частину ультрафіолетового спектра. Дельфіни для аналізу навколишнього оточення використовують ультразвук. У акул є спеціальний орган для уловлювання електричного струму, який добре проходить через морську воду. Яка саме картинка навколишнього світу малюється в їхньому мозку, нам уявити неможливо.

Відомо, що людське тіло прекрасно уловлює радіохвилі, замінюючи при необхідності радіоантену. Якщо слабкий наведений електричний струм в людському тілі-антені здатний викликати кванти короткохвильового радіодіапазону, то тим більше на це здатні кванти НВЧ-випромінювання, що мають велику енергію. З усього спектра радіохвиль саме надвисокочастотні можуть нести максимальний об’єм інформації за одиницю часу.

Отже, НВЧ-радіохвилі, потрапляючи на джгути очних нервів людини, неминуче викликають в них слабкий цілеспрямований електричний струм. Цей біострум надходить в мозок людини, але чи є в ньому центр, здатний розшифрувати і сприйняти цю інформацію? Сучасні томографи дозволяють це з’ясувати. Але якщо цей центр дальнього бачення і телепатії є, то як змусити його працювати і пробудитися від сплячки? На Сході це називається – розкрити третє око.

Яку зміну картини навколишнього світу може дати людині розкриття третього ока, показують сучасні прилади, які вже використовують на митному контролі в аеропортах.

Мало кому відомо, що людське тіло є хорошим випромінювачем НВЧ-радіохвиль в міліметровому діапазоні. Пасивні сенсорні пристрої, що вловлюють це випромінювання, бачать буквально крізь одяг. На світлому фоні людського тіла виділяються темним будь-які приховані предмети. Спостереження можуть робитися на відстані до 4 метрів.

Ще кращий ефект дає система, що використовує невеликий міліметровий радар, який опромінює людину імпульсами слабкої інтенсивності, та інфрачервоний приймач. Це дозволяє вимірювати різницю в температурі між захованим предметом і тілом людини. Надвисокочастотний та інфрачервоний приймач використовуються разом і з’єднані з комп’ютерною проекційною системою. Сучасні міліметрові хвильові детектори можуть бачити навіть крізь стіни і не тільки.

Працюючий на НВЧ-радіохвилях міліметрового діапазону прилад «Георадар» розробили в НДІ імені Тихомирова. З його допомогою можна виявити предмети, приховані під землею і водою на глибині до 30 метрів. Прилад діє за принципом радіолокатора. Передавальний пристрій посилає радіоімпульс вглиб, відбитий сигнал реєструється приймачем і надходить у комп’ютер. Після обробки інформації на екрані монітора відображається геологічний розріз досліджуваного місця. Прилад може надати неоціненну допомогу археологам в їхній роботі. Звичайно, у військовій області таке дистанційне зондування радарами із супутників та літаків прихованих під землею і водою об’єктів використовується вже давно.

Цей прилад здатний виявити і джерела підземних вод. Можна згадати і Пітера ван Яарсвельда, який жив в Південній Африці в середині 20-го століття. На відміну від звичайних лозоходців, він заявляв, що бачить на землі промінь світла, схожий на світло Місяця. Цей промінь коливається таким чином, що можна простежити розташування підземної водної артерії. У дитинстві ця унікальна людина думала, що бачити крізь землю можуть всі люди. Але платою за володіння «очима-рентгеном» був головний біль.

Інший унікум на ім’я Давид Бранд своїми надзвичайними червонувато-карими очима бачив не тільки воду на значній глибині в землі, але міг бачити людей наскрізь. Ймовірно, у цих людей «третє око Будди» було дійсно відкритим. Сучасні дослідження показали, що роль третього ока в мозку людини відіграє епіфіз – орган уяви і медитації, сховище пам’яті про побачене і генератор видінь.

Залишити відповідь