Categories
Різне

Теорія «Хвильового геному»

Деякі види живих істот наділені регенерацією втрачених органів. Ящірка відрощує хвіст, деяких черв’яків можна розрубати на дрібні шматки і з кожного виросте цілий хробак.

Але ж еволюція йшла від нижчих організмів до більш високоорганізованих. Вищі тварини, в тому числі і людина, виявилися більш захищеними від зовнішніх впливів і повна регенерація стала не так вже і потрібна. В якійсь мірі вона збереглася: заживають рани, порізи, відновлюється обдерта шкіра, росте волосся, частково регенерує печінка. Але відірвана рука чомусь не відростає, не відновлюються і внутрішні органи, які перестали функціонувати.

Теорія «Хвильового генома»

– Просто треба їй про це нагадати, – вважає Петро Гаряєв (біолог, творець теорії «Хвильового геному»).

Основна ідея теорії П. Гаряєва: більша частина інформації міститься в ДНК у вигляді хвилі. Молекула ДНК здатна отримувати інформацію, включаючи емоції голосової мови, передавати інформацію хвильовим шляхом в промінь лазера (або інші носії) і приймати інформацію, яка може викликати морфогенетичні і фізіологічні ефекти, наприклад, одужання. Після смерті живих істот, починаючи від клітини і навіть від окремої ДНК, протягом 40 днів зберігається їх фантом, здатний впливати на інші тіла і поля.

Ще на початку 20-х років минулого століття вчені Гурвич, Беклемишев і Любіщев досліджували теорію біологічного поля. Основою теорії послужив експеримент з цибулею Олександра Гурвича: у 1923 році він взяв цибулину і направив кінчик її корінця на іншу цибулину, на зону її клітинного розмноження – розмноження клітин в цій зоні різко збільшилося. Гурвич встановив, що корінець цибулі випускає ультрафіолетові хвилі низької інтенсивності, що і викликає прискорене народження нових клітин.

Потім Гурвич замінив корінець, що випускає ультрафіолет, на звичайний генератор, що дає пучок електромагнітних хвиль в ультрафіолетовому діапазоні. Клітини цибулини також почали прискорено ділитися.

Так було доведено, що можна керувати цим процесом. Пізніше вчені встановили, що рослини одного виду, якщо вони знаходяться на невеликій відстані, постійно «спілкуються» між собою, повідомляючи інформацію про свій стан чи про напад шкідників.

Так почала формуватися теорія біологічного поля.

Петро Гаряєв: «… встановлено, що живі організми мають власний самоконтроль, «схему» свого роду, що міститься в генетичному апараті, записану електромагнітними і акустичними хвилями. Клітини, тканини і органи безперервно обмінюються хвильовою інформацією про власний стан. І організм постійно порівнює цю інформацію зі схемою і виправляє найменші відхилення. Але як тільки відхилення перевищують можливості організму виправити їх, виникають хвороби, відбувається старіння. Ось тут можна допомогти організму скопіювати схему того чи іншого здорового органу і передати на інший хворий орган хвильову інформацію як команду до дії».

Всі функції генетичного управління організмом зосереджені в 1-2 % коду ДНК хромосом (область генів, що керують синтезом білків організму). Решта (98-99 %) – джерело акустичних і електромагнітних полів, які регулюють основні життєві функції організму. Хромосомний апарат постійно створює хвильову інформацію про стан усіх органів, постійно порівнює її із закладеною в ньому «схемою» нормального стану. Інформацію зі здорової клітини можна диктувати хворій за принципом «роби, як я».

Гаряєв і його колеги, працюючи в тісному контакті з фізиками, математиками і лінгвістами, довгі роки присвятили теоретичній генетиці. Народився новий напрямок в біології – «Хвильова генетика». Була створена апаратура, яка здатна зчитувати, передавати на відстань і вводити «хвильові матриці», керуючи функціями організму. Ця апаратура дозволяє абсолютно точно отримувати запланований результат.

17 років дослідження були спрямовані в першу чергу на хвильове лікування діабету без застосування інсуліну. В 2001 році потужна канадська фармакологічна корпорація в Торонто надала величезні кошти і запросила групу Гаряєва продовжити цю роботу в Канаді.

В Канаді відбулися три серії експериментів над сотнями щурів. Вчені поставили завдання: знищити у піддослідних тварин бета-клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін, і змусити організм щурів виростити нові здорові бета-клітини, які почнуть виробляти інсулін і повернуть щурам здоров’я.

Тваринам вводили препарат аллоксан, який «спалює» бета-клітини. В організмі щурів, що позбулися інсуліну, почався бурхливий ріст цукру в крові, через тиждень вони повинні були загинути від діабету.

За день до загибелі піддослідних тваринок опромінювали хвилями, які несли інформацію, зняту з підшлункової залози здорових тварин. Знадобився всього хвилинний сеанс опромінення, щоб зруйновані ендокринні залози сприйняли наказ «роби, як я». 98 % щурів повністю одужали за 10 днів.

Як відновилася підшлункова залоза? Теорія Гаряєва дає три варіанти відновлення зруйнованих бета-клітин:
– можливо вони розвинулися з присутніх в крові або в залишках підшлункової залози стовбурових клітин, здатних приживатися на будь-яких тканинах;
– або включилися в роботу «мовчазні гени» інсулінового комплексу, які є в інших тканинах організму;
– але, найімовірніше, відбулася регенерація підшлункової залози. Вона виросла заново, як хвіст у ящірки.

Щоб визначити, за яким варіантом пішло відновлення бета-клітин, довелось препарувати всіх тварин, що вижили, щоб знайти в їх організмах характерні ознаки-маркери, що вказують на той чи інший розвиток подій. У піддослідних щурів вивчали стан підшлункової, порівнювали її з залозою тварин, що не піддавалися експерименту, знаходили найменші відмінності і на підставі величезної кількості статистичних даних відтворювали реальну картину того, що сталося.

Гранти скінчилися, групі Гаряєва довелося повернутися в Москву. Тепер вони займаються дослідженнями, що не вимагають особливих коштів, – переносять хвильову генетичну інформацію з однієї рослини на іншу, отримуючи цікаві результати. І не залишають надії, що все-таки вдасться завершити роботу.

В тому ж напрямку успішно працюють Казначеєв, Мосолов, Бурлаков, Будаговський, в Німеччині – Міллер і Попп.

Група англійських генетиків почала роботу з клонування серця в середині організму. Якщо експеримент завершиться вдало, не будуть потрібні пересадки з відторгненням тканин.

Навряд чи хвильова генетика обмежиться тільки регенерацією внутрішніх органів, і немає жодних заборон в регенерації зовнішніх, адже процеси ті ж самі. Тому в перспективі не виключено, що протези і милиці зникнуть з ужитку, а втрачені кінцівки будуть відновлюватися за хвильовою схемою. Можливо завдяки хвильовій генетиці позитивно вирішаться і проблеми геронтології, адже регенерація органів і тканин в середині організму – це омолодження і позбавлення від старості.