Цикорій дикий

Цикорій дикий
Цикорій дикий

Хімічний склад цикорію дикого,
Дія цикорію дикого,
Способи застосування цикорію дикого.

Цикорій дикий (Cichorium intybus L.) належить до родини Asteraceae (Compositae) – айстрові (складноцвіті). Народні назви: цикорій звичайний, петрові батоги, синя квітка.

Цикорій дикий
Цикорій дикий, склад рослини

Цикорій дикий – багаторічна трав’яниста рослина з потовщеним м’ясистим веретеноподібним коренем і прямим стеблом заввишки від 30 до 150 см.

Листя прикореневі виїмчасті, перисті, розділені, зібрані в розетку. Листя на стеблі чергові, ланцетоподібні, гостро-зубчаті, верхні – ланцетні, край цільний.

Квітки цикорію дикого дрібні, язичкові, блакитні, рідко білі або рожеві, зібрані в красиві кошики. Кошики квітки сидять поодинці на кінцях гілок і по 2-3 в пазухах листків. Плід – сім’янка. Цвіте рослина у червні-вересні.

Цикорій дикий – хороший медонос.

Росте в дикому вигляді близько доріг, канав, по берегах річок, на схилах і пустирях, по чагарниках і культивується як харчова та лікарська рослина. Поширений цикорій майже повсюдно, вирощується також на плантаціях.

Для лікування використовують корінь, траву, сім’янки, молочний сік цикорію дикого. Заготовляють цілу рослину з коренем в період цвітіння або коріння восени після дозрівання плодів.

Траву цикорію дикого сушать у тіні звичайним способом. Викопані корені ретельно миють, розрізають на шматочки вздовж і впоперек і сушать на свіжому повітрі, в провітрюваних приміщеннях, в печах, сушарках.

Готову сировину пакують у мішки. Зберігають звичайним способом. З листя і з стебла цикорію добувають молочний сік.

Хімічний склад цикорію дикого. Коріння цикорію дикого містить до 49% інуліну, а культурного – до 60%, глікозиди – інтибін, цикорін, лактуцин, пектин, білкові речовини, цукри, гіркі в’яжучі речовини, аскорбінову кислоту, вітамін B1, холін.

У квітках є глікозид – цикорін, в листі – інулін, аскорбінова і цикорієва кислоти. Насіння містить інулін і протокатехіновий альдегід; молочний сік – гіркі речовини лактуцин і лактукоприкін.

Дія цикорію дикого. Цикорій збуджує апетит, посилює травлення, регулює обмін речовин при шкірних захворюваннях, підвищує виділення сечі і жовчі, припиняє проноси, заспокійливо діє на центральну нервову систему, посилює діяльність серця, уповільнює ритм серцевих скорочень, має легку проносну дію.

Цикорій дикий
Цикорій дикий, квітка рослини

Відвар з насіння цикорію діє як жарознижувальний, потогінний, знеболювальний засіб.

У народній медицині відвар коріння і настій трави цикорію приймають всередину як засіб, що збуджує апетит, поліпшує діяльність шлунково-кишкового тракту і нормалізує обмінні процеси в організмі. Корисний при загальному занепаді сил, жовтяниці, хворобах печінки, селезінки, проносах і запорах, нетриманні сечі при жовчнокам’яній хворобі, істерії, діабеті, як засіб, що поліпшує загальний стан крові, при різних шкірних захворюваннях (гнійники, висипки, вугри, фурункули), пов’язаних з порушенням обміну речовин. Також настій трави цикорію призначають у вигляді примочок при екземі до повного вилікування. Ванни з трави застосовують при лікуванні золотухи.

Цикорій дикий
Цикорій дикий, зарості рослини

Відвар коренів цикорію вживають в теплому вигляді для полоскань ротової порожнини при зубному болю, стоматитах і ангінах, прикладають до хворих суглобів при подагрі. Золу трави цикорію змішують зі сметаною і втирають при екземі.

Коріння цикорію використовують для приготування сурогату кави, а також в якості домішок до натуральної кави, прикореневі свіже листя – для приготування салатів.

Способи застосування цикорію дикого:

1) для поліпшення апетиту, діяльності шлунка і кишечника і як сечогінний засіб приймати 3-4 рази на день перед їжею по ¼ склянки настою (1 столову ложку подрібненого кореня цикорію дикого залити 1 склянкою окропу, настоювати 2 години, процідити) або 2-3 рази на день до їжі по ½ склянки настою (1 чайну ложку трави цикорію настояти в 1 склянці окропу, додати мед);

2) як проносний засіб приймають відвар (1 столову ложку подрібненого кореня цикорію дикого кип’ятити 10 хвилин в 1 склянці води, настоювати 20 хвилин, процідити) по 1 столовій ложці 3 рази на день до їжі або по ½ склянки 2 рази на день, або по 1 склянці на ніч;

3) при екземі у вигляді примочок застосовують настій зовнішньо (20 г трави цикорію дикого настояти в 0,5 л окропу);

4) зовнішньо 2 рази на день до запалених місць тіла прикладати подушки з розпареної трави цикорію дикого.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*