У торфі і вугіллі знайшли противірусні речовини

У торфі і вугіллі знайшли противірусні речовини
Вік сучасних торфовищ - 5–10 тис років. Торф містить 50–60 % вуглецю. Максимальна теплота згоряння - 24 МДж/кг.

Розмноження енцефалітного вірусу можна зупинити за допомогою молекул, що утворюються при розкладанні рослинної біомаси.

Ліки дуже рідко вигадують з нуля. Зазвичай формулу лікарської речовини підглядають десь в природі, а потім вдосконалюють, пристосовують до людського організму. І часто виробництво ліків уходить досить далеко від свого «предка», але зв’язок між ними в будь-якому випадку можна завжди відновити. Найвідомішим прикладом тут є протибактерійні антибіотики, які можуть використовуватися як хімічна зброя в війнах між бактеріями і грибами.

До сих пір дослідники продовжують шукати бактерії з ще невивченими речовинами, які можна було б перетворити на ліки. Лікувальними властивостями володіють і деякі види ґрунтових мікробів (кілька років тому в однієї ґрунтової бактерії виявили якусь молекулу, яка здатна вбити будь-яку іншу бактерію, навіть якщо та стійка до антибіотиків). Ґрунт сам по собі містить речовини з лікарськими властивостями, але вивчати такі речовини досить складно: ґрунт складається з величезної кількості компонентів, серед яких треба знайти і виділити саме ті, що потрібні. Тут не обійтися без найсучасніших методів. Саме такі методи використовували співробітники Сколковського інституту науки і технологій, Федерального наукового центру досліджень і розробки імунобіологічних препаратів імені Чумакова. В результаті науковці виявили, що деякі ґрунтові речовини мають противірусну активність.

Дослідники аналізували склад гумінових речовин, які утворюються при розкладанні біомаси, переважно рослинної. Ці речовини, отримані з вугілля і торфу, вдалося за допомогою складних хімічних методів розділити на кілька фракцій і потім перевірити їхній вплив на віруси.

У статті в Scientific Reports кажуть, що гумінові речовини придушували розмноження вірусу кліщового енцефаліту, але при цьому не діяли на ентеровіруси. Також вдалося з’ясувати, що противірусна активність у гумінових речовин проявляється завдяки певним молекулярним структурам, і що структури ці схожі зі структурами рослинних поліфенолів. Поліфеноли в рослинах загалом підрозділяються на таніни (естери галової кислоти глюкози та інших цукрів) і фенілпропаноїди (лігніни, флавоноїди, конденсовані таніни), при попаданні в організм вони прискорюють хімічний процес утворення метамізолу натрію і хлоропромазину, що знижує активність кумаринових антикоагулянтів (згортання крові).

У перспективі належить зрозуміти, які саме гумінові речовини схожі на поліфеноли, наскільки вони можуть бути ефективними в якості противірусних препаратів і чи можна їх зручним чином виділяти з ґрунту або синтезувати в лабораторії.

Залишити коментар