Геморагічна лихоманка Ебола

Геморагічна лихоманка Ебола

За даними ВООЗ у Ліберії, Гвінеї та Сьєрра-Леоне від лихоманки Ебола вже померли майже 2 300 людей, половина з них – впродовж останніх трьох тижнів. На сьогодні Ліберія зіткнулася із серйозною загрозою. ВООЗ застерігає, що у Ліберії на геморагічну лихоманку Ебола можуть захворіти іще тисячі людей.

Збудник геморагічної лихоманки Ебола – вірус Ебола (Ebolavirus) належить до загону Mononegavirales сімейства Filoviridae. Група по Балтімору V: (-) оцРНК-віруси, NCBI 186536. Морфологічні ознаки Ebolavirus схожі з Марбурзьким вірусом (Marburgvirus), відрізняється в антигенному відношенні.

Відомі види: Zaire ebolavirus, Sudan ebolavirus, Reston ebolavirus, Tai Forest ebolavirus, Bundibugyo ebolavirus. Вважають, що людину вражають тільки 4 види Ebolavirus. При зараженні людини Reston ebolavirus характерний безсимптомний перебіг захворювання. У приматів вірус Ебола викликає геморагічну лихоманку.

Геморагічна лихоманка Ебола
Геморагічна лихоманка Ебола, методи розповсюдження
Геморагічна лихоманка Ебола
Як атакує Ебола?

Zaire ebolavirus (EBOV) вперше зафіксований в Демократичній республіці Конго (в минулому Заїр), має до 90% летальності, середній коефіцієнт смертності близько 83%. Під час спалаху у 1976 році летальність склала 88%, в 1994 році – 60%, в 1995 році – 81%, в 1996 році – 73%, в 2001-2002 роках – 80%, в 2003 році – 90%.

Перший спалах зафіксовано 26 серпня 1976 року в містечку Ямбуку. Перший хворий – 44-річний учитель. Симптоми нагадували малярію. Припускають, що поширенню вірусу сприяло багаторазове використання голок для ін’єкції без стерилізації.

Геморагічна лихоманка Ебола
Геморагічна лихоманка Ебола, симптоми

Sudan ebolavirus (SUDV) зафіксований майже одночасно з заїрський вірусом. Перший спалах виник серед працівників фабрики міста Нзара (Судан). Переносник вірусу не був виявлений. В Уганді спалах зафіксовано в листопаді 2012 – січні 2013 року.

Показники летальності склали 54% в 1976 р., 68% в 1979 р., 53% в 2000 і 2001 р. В серпні 2014 наявність вірусу підтверджено у захворілого лихоманкою Ебола жителя Демократичної Республіки Конго.

Reston ebolavirus (RESTV) – його батьківщиною і джерелом є Філіппіни. Був виявлений під час спалаху вірусу геморагічної лихоманки у мавп (SHFV) в 1989 р. Встановлено, що джерелом вірусу були макаки-крабоїди, яких вивезли з Філіппін в дослідницьку лабораторію в Рестоне (Вірджинія, США), після чого спалахи були зафіксовані на Філіппінах, в Італії і в США. Рестонський еболовірус не патогенний для людини, становить небезпеку для мавп і свиней.

Вірус Tai Forest ebolavirus (TAFV, раніше Cоte d’Ivoire ebolavirus, CIEBOV) вперше виявлений в двох трупах шимпанзе, яких знайшли в лісі Тай (Кот-д’Івуар, Африка) 1 листопада 1994. Розтин показав наявність крові в порожнинах органів. В тому ж році були знайдені й інші трупи шимпанзе, у яких був виявлений той же підтип вірусу Ебола.

Bundibugyo ebolavirus. 24 листопада 2007 Міністерство охорони здоров’я Уганди оголосило про спалах лихоманки Ебола в Бундібугіо. Після виділення і аналізу вірусу Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила наявність нового виду вірусу Ебола – Bundibugyo ebolavirus (BDBV). Було зафіксовано 149 випадків зараження новим видом Ебола, 37 з них летальні. В 2012 р. в ДРК летальність склала 36%.

Геморагічна лихоманка Ебола. Симптоми: раптове підвищення температури, виражена слабкість, м’язові і головні болі, болі в горлі, іноді супроводжується блювотою, діареєю, висипами, порушенням функцій нирок і печінки, внутрішніми і зовнішніми кровотечами.

Лабораторні тести: низький рівень білих кров’яних клітин, тромбоцитів, підвищений вміст ферментів печінки.

Шляхи передачі інфекції: Ebolavirus передається при прямому контакті з кров’ю, виділеннями та іншими рідинами. Ebolavirus циркулює в популяціях гризунів, лише зрідка в результаті зоонозу переходить на людину. Прямий контакт з тілом померлого під час ритуального поховання може відігравати значну роль у передачі Ebolavirus.

Геморагічна лихоманка Ебола
Геморагічна лихоманка ебола

Висока летальність при інфікуванні Ebolavirus не дозволяє інфекції прийняти характер пандемії. Документально підтверджені у Кот-д’Івуарі, Республіці Конго і Габоні випадки інфікування людей Ebolavirus в результаті контакту з мертвими і живими інфікованими шимпанзе, горилами і антилопами.

Інкубаційний період: 2 – 21 день.

Спеціального лікування від геморагічної лихоманки Ебола і вакцини проти неї не існує. Пацієнти страждають від зневоднення. Потребують внутрішньовенних вливань або пероральної регідратації за допомогою електролітних розчинів.

Геморагічна лихоманка Ебола
Геморагічна лихоманка Ебола, методи профілактики

Дослідження вакцини фінансувалися, головним чином, міністерством оборони та Національним інститутом охорони здоров’я в США. Завдяки даному фінансуванню було розроблено кілька прототипів вакцини, які успішно пройшли тестування на тваринах. Компанії Sarepta і Tekmira приступили до випробувань прототипів вакцини на людині. Фахівці заявляють, що зараз ситуація з поширенням хвороби Ебола на території Африки близька до катастрофічної.

Залишити відповідь