Категорії
Різне

Воїни, що не пили молока

Десь 3200 років тому на берегах річки Толлензе (на півночі сучасної Німеччини) сталася епічна битва – один з найбільших конфліктів кінця бронзового століття. На полі битви залишилися сотні тіл, убитих дерев’яною, кам’яною та бронзовою зброєю. За що билися ці люди, залишилося загадкою. Аналізи ДНК не дають відповіді на таке питання, зате дещо про дієту стародавніх воїнів вони розповісти можуть. Як показало секвенування ДНК чотирнадцяти скелетів, ці люди не пили сирого молока – вони не переварювали лактозу.

«Ми сподівалися знайти дві групи людей з різними етнічними коренями, щоб пояснити протистояння на полі бою, але всі вони були до нудоти однакові», – пояснює співавтор дослідження, опублікованого у виданні Cell Biology, генетик з університету імені Йоганна Гутенберга в Майнці Йоахім Бургер. Навіть знахідка двох жіночих скелетів не сильно зрушила вчених з місця, але все ж таки трапився сюрприз. Як з’ясувалося, всі ці стародавні воїни не вживали молока: ще не відбулася генна мутація, властива більшості сучасних європейців.

Як показували раніше проведені дослідження, за 1000-500 років до н.е. у населення сучасної Німеччини вже була здатність засвоювати лактозу, тобто вона повинна була виникнути ще раніше, але вже після битви при Толлензі. А це також доводить, що населення Європи протягом сотні поколінь піддавалося мутації.

«Це найбільша селекція з коли-небудь виявлених в людському геномі», – захоплюється Бургер.

У 2007 році він вже довів, що перші європейські фермери, які з’явилися понад 8 тисячоліть тому, теж не переносили лактозу. Тоді вчений вважав, що мутація поширювалася в міру розвитку сільського господарства і тваринництва. Доказом на користь цієї теорії було й те, що дорослі люди, які були вже здатні перетравлювати молоко, отримували більше калорій, і більшим був шанс у їхніх дітей вижити. Ген, який відповідає за розщеплення лактози, таким чином передавався з покоління в покоління.

Однак скелети з поля бою в долині річки Толлензе наочно демонструють, що європейцям знадобилося ще шість століть, перш ніж у них закріпився цей ген. До того ж аналіз ДНК повністю спростував запропоновану в 2015 році теорію про те, що ген був імпортований в Західну Європу ще в п’ятому тисячолітті до н.е. скотарями-кочівниками зі степів Східної Європи.

Тому вчені ще й досі продовжують гадати, коли саме і чому дорослі європейці почали пити молоко. Але у Бургера на цей рахунок вже є свої припущення. Він допускає, що свіже молоко допомагало підняти імунітет жителів міст і сіл залізного віку, а пізніше і Римської імперії, де скупченість населення незмінно вела до епідемій. Але це поки що лише припущення.