Ядерний могильник віком 1,8 млрд. років

Геологічний розріз природного ядерного реактора Окло
Геологічний розріз природного ядерного реактора Окло 1. Зони поділу 2. Пісковик 3. Шар уранової руди 4. Граніт

Ядерний могильник – це місце, де зберігається відпрацьоване ядерне паливо. На сьогодні по всій Землі розкидано безліч таких місць. Всі вони були побудовані в останні десятиліття, щоб надійно заховати величезну небезпеку від побічних продуктів діяльності атомних електростанцій.

Але до одного з могильників сучасне людство не має ніякого відношення. Вчені обережно визначають його вік в 1,8 млрд. років. Невідомо, яка цивілізація залишила його нам.

В пористому піщанику залягають рудні тіла, в яких відбувалася ланцюгова реакція. Рудні тіла являють собою лінзовидні утворення з уранініту (UO2) діаметром близько 10 м і товщиною від 20 до 90 см. Вміст урану в них становив від 20 до 80% (по масі). В трьох різних частинах уранового родовища Окло в Габоні визначено 16 одиночних реакторів.

Тобто на 16 ділянках у межах Окло, де сьогодні діють уранові шахти, близько 1,8 млрд. років тому склалися умови для виникнення ланцюгової ядерної реакції розщеплення в природному середовищі.

Природні реактори циклічно вмикалися і вимикалися. Задіяні ґрунтові води, досягнувши критичного рівня температури, випаровувалися. Це сповільнювало нейтрони і ланцюгова реакція тимчасово зупинялася. Коли зона реакції остигала, ґрунтові води знову проникали в неї і очевидно ланцюгова ядерна реакція розщеплення знову оновлювалася. Період «увімкненого» стану реактора становив близько 30 хвилин, а «вимкненого» — 2,5 години. Цей налагоджений механізм не дозволяв породам ні розплавитися, ні вибухнути та проіснував упродовж 500 сотень тисяч років.

Феномен Окло. У 1972 році при розробленні родовища урану в Окло (Габон, Африка) допитливий науковець Франсіс Перен звернув увагу, що процентний вміст урану U-235 в руді нижче нормативу на 0,003%. Незважаючи на гадану незначність відхилення, для вчених це було надзвичайною подією. У всіх земних уранових рудах і навіть в зразках, доставлених з Місяця, показник вмісту урану в руді завжди 0,7202%, з якої ж причини з шахт в Окло піднімали руду, що містить 0,7171% урану, а то і менше?

Тому в 1975 році в столиці Габону Лібревілі відбулася наукова конференція, на якій вчені-атомники шукали пояснення феномену. Після довгих дебатів вирішили вважати родовище в Окло єдиним на Землі природним ядерним реактором, що виник 1,8 млрд. років тому і який горів протягом 500 тис. років, а руда – продукт розпаду. Науковці полегшено зітхнули – однією загадкою на Землі стало менше.

Альтернативна точка зору. Але не всі учасники конференції прийняли таке рішення. Ряд учених назвали це рішення надуманим, що не витримує ніякої критики. Спиралися вони на думку великого Енріко Фермі, творця першого в світі ядерного реактора, який завжди стверджував, що ланцюгова реакція може мати тільки штучний характер – занадто багато факторів повинні випадково співпасти. Будь-який математик скаже, що ймовірність такого дійства настільки мала, що її однозначно можна прирівняти до нуля.

Але якщо таке раптом і сталося, то як відбувалася самокерована ядерна реакція протягом 500 тис. років? На АЕС кілька людей цілодобово спостерігають за роботою реактора, постійно змінюючи режими його роботи, не даючи реактору зупинитися або вибухнути.

Найбільш стійка версія. Науковці, які не згодні з версією природного ядерного реактора в габонському руднику, висунули теорію, згідно з якою реактор в Окло – творіння розуму. Однак рудник в Габоні менш схожий на ядерний реактор, побудований високотехнологічної цивілізацією. Втім, прибічники альтернативної точки зору на цьому і не наполягають. На їхню думку рудник в Габоні був місцем поховання відпрацьованого ядерного палива. Для цієї мети місце вибрано і підготовлено ідеально: за півмільйона років з базальтового «саркофага» ні грама радіоактивної речовини не проникло в навколишнє середовище.

Теорія, що рудник в Окло є ядерним могильником з технічної точки зору куди більш підходяща, ніж версія «природного реактора». Але закриваючи одні питання, вона задає нові. Адже якщо був могильник з відпрацьованим ядерним паливом, значить був і реактор, звідки привозили ці відходи. Куди ж він подівся? І як зникла сама цивілізація, яка побудувала могильник?

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*