Категорії
Різне

Який шматок торта зайвий?

Вчені знайшли нейрони, що відповідають за утримування від споживання зайвої їжі. Споживання смачної їжі, як з’ясувалося, знижує активність клітин мозку, які контролюють почуття голоду і спраги. Ось чому часом буває так важко відмовити собі у другому шматку смачного пирога до чаю, навіть після щедрого обіду, припускають вчені.

Про результати дослідження групи вчених на чолі зі Скоттом Стернсоном з дослідницького центру Джанела в Ешберна (штат Вірджинія) розповідається в журналі Nature. В ході дослідів на мишах науковці виявили область мозку, нейрони якої відповідають за споживання їжі і води. Коли нейронна мережа цієї області активізується, почуття голоду і спраги пригнічується. І навпаки: блокування приводить до того, що миші продовжують їсти і пити, навіть коли їхні організм вже ситі й напоєні.

Advertisements

Під час досліду мишам пропонували різне питво, одночасно спостерігаючи за активністю нейронів, що відповідають за помірністю в їжі. Було зафіксовано незначне зниження активності нервових клітин саме тоді, коли миші пили звичайну воду або гіркуваті напої, і більш сильніше, якщо тваринки отримували напої вже, наприклад, з ванільним ароматом. Тому вчені припускають, що нейронна мережа влаштована таким чином, що приємний смак змушує мозок хотіти ще більше.

Як перепрограмувати мозок? У 2019 році журнал Science повідомляв про результати дослідження на схожу тему. Спостереження проводилися також над піддослідними мишами. Тоді ж і встановили, що мозок можна запрограмувати на переїдання: до цього якраз і призводить споживання їжі з великим вмістом жирів та цукру.

Група науковців з університету Північної Кароліни в Чапел-Хіллле на чолі з нейробіологом Гарретом Стубером вивчала зміни, що відбуваються в головному мозку при ожирінні. Дослідники й порівняли тоді поведінку нейронних мереж в мозку живих мишей з нормальною і надмірною вагою відразу після прийому їжі: в якості якої тваринам давали солодку воду.

Мозок мишей з нормальною вагою реагував на цукор підвищенням активності нейронних мереж: клітини подавали сигнали не вимагати більше їжі. Однак у міру того як миші отримували все більше солодкого, вони починали набирати зайву вагу – і нейронні мережі в їхньому мозку також ставали все менш активними, йдеться в дослідженні. На 12-му тижні після зміни дієти нервові клітини, що відповідають за контроль над вживанням зайвого, вже на 80% менше активно реагували на солодкий напій. Втім, дослідження не уточнює, які саме зміни привели до втрати активності нейронних мереж: більш солодка дієта або ж набір ваги безпосередньо, відзначає невролог з Університету Мічигану Ренді Сілі, який не брав участь в роботі Стубера.

Сілі не виключає, що важливим фактором в тому, як вели себе миші, могла бути і сама їжа. «Ви, напевно, не знаєте, як смакує корм для гризунів, – говорить учений. – Але я його пробував, він просто огидний. Це суха, солона, несмачна бурда». При цьому жирна їжа, якою годують мишей, на смак нагадує тісто для цукрового печива, пояснює експерт, який також допускає, що нейронна активність також могла бути більш важливим фактором.

Вчені вже багато років вивчають механізми, які регулюють відчуття ситості і голоду, в надії допомогти людям, що страждають ожирінням. Як пише науково-популярний сайт The Conversation, в людському мозку працює система «харчової винагороди», яка заохочує до споживання калорійної їжі. Така винагорода здатна перебороти сигнали про насичення, що надходять в мозок, в результаті чого набагато важче впоратися зі спокусою.

Оскільки споживання смачної їжі приносить задоволення, передчуття таких приємних відчуттів стає найважливішим чинником для визначення меню. Також вчені довели, що любителям солодкого і фастфуду буває іноді досить важко відмовитися від цієї їжі, насиченої жиром та цукром, і таких продуктів, як шоколад, морозиво, чипси або печиво.

Нервові механізми споживання їжі сформувалися у людей ще в первісну епоху. І у деяких людей мозкові центри, що стимулюють споживання їжі, працюють набагато активніше, ніж у інших. Як пише The Conversation, вчені продемонстрували, наприклад, що у тих, хто особливо любить шоколад, вид і запах солодощів викликає активнішу реакцію в районах мозку, що відповідають за харчову винагороду. Подібні механізми формують міцні взаємозв’язки між місцем і певним видом їжі: потрапляючи на море, ми купуємо морепродукти, а в кінотеатрі їмо попкорн.

Система харчової винагороди допомагає людині знайти потрібну їжу і заохочує до споживання. Її поява пов’язана з далеким минулим людства, в якому людина була мисливцем-збирачем. Щоб вижити, необхідно було якомога швидше знайти калорійну їжу і з’їсти якомога більше. Такі умовах переїдання допомагали людині пережити часи, коли їжі не було зовсім. Однак в сучасному суспільстві обумовлене еволюцією прагнення до жирної і солодкої їжі призводить до розвитку ожиріння. Тим більше, що готувати не дуже корисні, але поживні продукти набагато дешевше, ніж дієтичні.

Advertisements