Ялина європейська

Ялина європейська

Хімічний склад ялини європейської,
Дія ялини європейської,
Способи застосування ялини європейської.

Ялина європейська або ялина звичайна (Picea abies (L.) Karst., Picea excelsa Link) – вічнозелене дерево висотою 20-50 м з конусоподібною кроною і буро-сірою корою, що лущиться. Належить до родини Pinaceae (соснові).

Ялина європейська
Ялина європейська, плоди рослини

Хвоя темно-зелена, сплюснуто-4-гранна, загострена. Чоловічі тичиночні шишки зеленувато-жовті, видовжені, циліндричні.

Жіночі шишки ялини європейської пурпурові, подовжено-циліндричні, потім зелені, зрілі – бурі, висячі.

Насінні луски опуклі, виїмчасто-зубчасті, дерев’янисті. Насіння темно-бурі, з довгими крильцями. Запилюється в травні-червні.

Ялина європейська
Ялина європейська, склад рослини

Зростає в чистих борах, змішаних лісах, в лісозахисних смугах. Вирощується як декоративна рослина в парках і садах.

Використовується ялина європейська для створення залізничних снігозахисних насаджень.

Поширена в північній і середній смузі європейської частини материка. Для лікування використовують молоді верхівки гілок з бруньками, смолу (каніфоль і скипидар).

Ялина європейська
Ялина європейська, молоді паростки

Заготовляють молоді верхівки гілок з бруньками в лютому – травні, зрізуючи їх секаторами, і сушать під навісами, на горищах, в приміщеннях з хорошою вентиляцією, розклавши тонким шаром (3-4 см) на папері або тканині, часто перемішують.

Не можна сушити бруньки ялини в печах і сушарках, бо смола плавиться і випаровується.

Вихід готової сировини 38-40%. Готову сировину пакують у фанерні ящики по 25 кг і зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях з хорошою вентиляцією на стелажах в групі ефіроолійної сировини. Термін зберігання – 2 роки.

Для отримання смоли-живиці, з якої отримують каніфоль і скипидар, проводять підсікання старих ялин в період вегетації за кілька років до рубки.

Хімічний склад ялини європейської. Гілки з хвоєю і шишки ялини європейської містять дубильні речовини, фітонциди, каротин, мінеральні солі, ефірну олію, вітамін C, скипидар, каніфоль; живиця – смоляні кислоти, мікроелементи (залізо, мідь, хром, марганець, алюміній), розчинені в ефірній олії (скипидарі).

Дія ялини європейської. Бруньки і хвоя ялини європейської мають відхаркувальну, бактерицидну, протимікробну, знеболювальну, протицинготну, жовчогінну, сечогінну, потогінну властивості.

У народній медицині відвар молодих гілок і шишок ялини застосовують для лікування цинги, туберкульозу легенів, різних запальних захворювань органів дихання, подагри, ревматизму і шкірних висипів. Для загоєння гнійних ран і виразок вживають мазь зі смоли ялини. Сухою смолою – каніфоллю присипають рани і виразки.

Способи застосування ялини європейської:

– при різних захворюваннях органів дихання по 1 склянці протягом дня приймати в теплому вигляді відвар (30 г молодих пагонів або шишок ялини європейської залити 1 літром молока, прокип’ятити, процідити);

– як відхаркувальний, дезинфікуючий засіб по 1 столовій ложці через кожні 2-3 години приймати в теплому вигляді настій (1 столову ложку хвої або шишок ялини європейської залити 1 склянкою окропу, настоювати 2 години, процідити);

– при подряпинах, наривах, виразках застосовувати мазь (взяти по 1 ваговій частині смоли ялинової, воску, меду, соняшникової олії, суміш розігріти на вогні, остудити);

– при хронічному бронхіті (невідступному кашлі) шматочки суміші (по 1 ваговій частині смоли і воску жовтого розплавити, остудити) класти на розжарене вугілля і дихати димом, що виділяється.

Залишити відповідь